Свинківка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Свинківка

Полтава — Люботин
Південна залізниця
Сумська дирекція
Новоселівка

Вокзал станції Свинківка
Вокзал станції Свинківка
Вокзал станції Свинківка
49°37′30″ пн. ш. 34°41′22″ сх. д. / 49.62500° пн. ш. 34.68944° сх. д. / 49.62500; 34.68944Координати: 49°37′30″ пн. ш. 34°41′22″ сх. д. / 49.62500° пн. ш. 34.68944° сх. д. / 49.62500; 34.68944
Рік відкриття 1908 (116 років)
Тип проміжна
Колій 6
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи вигнуті
Відстань до Києва, км 369
Відстань до Харкова, км 131
Відстань до Полтави-Південної, км 9
Відстань до Люботина, км 107
Код станції 448840 ?
Код «Експрес-3» 2204532 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Свинківка. Карта розташування: Полтавська область
Свинківка
Свинківка

Свинківка — проміжна залізнична станція 5-го класу Сумської дирекції Південної залізниці на лінії Полтава-Південна — Люботин між станціями Вакулинці (4 км) та Божків (9 км). Розташована у селі Новоселівка Полтавського району Полтавської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1908 року на вже існуючій лінії Полтава — Люботин з 1871 року. Назва станції походить від річки Свинківка, що протікає неподалік.

Залізничний вокзал був побудований у 1942 році, капітальний ремонт здійснено у 2002 році.

У 1962 році введено в експлуатацію двоколійну дільницю Люботин-Західний — Свинківка.

11 липня 2002 року відкрито швидкісний рух від Києва до Харкова. 29 грудня 2004 року завершилася електрифікація дільниці Вакулинці — Божків змінним струмом (~25 кВ)[1].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупиняються приміські поїзди до станцій Полтава-Південна, Гребінка, Коломак, Огульці[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Станція Свинківка на сайті tokatema [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Розклад руху приміських поїздів по станції Свинківка. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]