Люботин (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люботин
станція
Lyubotyn Train Station (02).jpg
Залізничний вокзал
Розташування
Адреса м. Люботин, вул. Шевченка, 1-ж
Координати 49°56′28″ пн. ш. 35°55′38″ сх. д. / 49.9411861° пн. ш. 35.9272861° сх. д. / 49.9411861; 35.9272861
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Історія
Відкрито 1871 (148 років)
Електрифіковано 1961 рік
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Веб-сайт Вокзал ст. Люботин
Код ЄМР (АСУЗТ) 449608
Код Експрес-3 2204519
Тарифна зона 3
Мапа

Люботи́н —дільнична станція 2 класу Харківського залізничного вузла Полтавського напрямку, відноситься до Сумської дирекції Південної залізниці.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташована між платформами Любівка та Водяне у місті Люботин. Станція є кінцевою для багатьох приміських електропотягів.

Станція Люботин — великий залізничний вузол, працює моторвагонне депо «Люботин».

Від станції залізниця розходиться у чотирьох напрямках: на Харків, Полтаву, Суми та Мерефу.

Відстань до станції Харків-Пасажирський — 24,3 км, до станції Полтава-Південна —116 км[1].

Історія[ред. | ред. код]

У 1871 році була збудована Харківсько-Миколаївська залізниця, а у 1877 році — залізниця на Суми.

29 листопада 1877 року підписано акт «Про приймання в експлуатацію споруд паровозних майстерень на станції Люботин, які були споруджені в ході будівництва лінії Мерефа — Ворожба. Ця дата вважається днем ​​народження локомотивного депо «Люботин».

1 січня 1902 року введено безпересадкове пасажирське сполучення поїздів між Харковом та Києвом.

10 грудня 1905 року залізничники захопили станцію Люботин, призначивши її комендантом слюсаря депо Павла Глуховцева. Десять днів влада в Люботині перебувала в руках революційних залізничників. Цей період увійшов в історію як Люботинська республіка. На згадку про цю подію у 1955 році на вокзалі станції Люботин була встановлена пам'ятна табличка.

1912 року на станції Люботин було введено в експлуатацію централізоване управління стрілками із застосуванням електрожезлової сигналізації Вебба-Томпсона.

1 січня 1977 року тепловозний парк, який обслуговував пасажирські та приміські поїзди бригадами депо «Люботин», був приписаний до депо (зараз — ТЧ-4).

У 20012002 роках на станції пройшли масштабні роботи з реконструкції в зв'язку з пуском швидкісного руху між Харковом та Києвом.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Станція приймає електропотяги на Харків-Пасажирський, Харків-Левада, Харків-Балашовський, Огульці, Мерчик, Мерефу та міжобласні потяги до Смородиного.

На станції Люботин зупиняються майже всі пасажирські потяги далекого сполучення (переважно до Харкова, Києва, Знам'янки, міст Донбасу тощо).

З 30 жовтня 2016 року запущено поїзд сполученням Хмельницький — Лисичанськ.

Деяки поїзди сумського напрямку від Харкова до Люботина прямують подвійною тягою: електровоз на ділянці Харків — Люботин в тязі з тепловозом засилається до станції Люботин.

Чорнобильський поїзд[ред. | ред. код]

На честь пам'яті про чорнобильську трагедію обладнано пам'ятний електропоїзд «Чорнобилець»[2].

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. — Київ : ДНВП «Картографія», 2008. — С. 38. — 4 000 прим. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. На Південній магістралі курсує іменний електропоїзд «Чорнобилець», — «Офіційний веб-сайт Укрзалізниці», 28 квітня 2016