Гребінка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Гребінка

Київ — Полтава
Прилуки — Імені Тараса Шевченка
Південна залізниця
Полтавська дирекція
Гребінка

Вокзал станції Гребінка.jpg
Залізничний вокзал 2405852.jpg
50°07′17″ пн. ш. 32°25′57″ сх. д. / 50.121500° пн. ш. 32.432528° сх. д. / 50.121500; 32.432528Координати: 50°07′17″ пн. ш. 32°25′57″ сх. д. / 50.121500° пн. ш. 32.432528° сх. д. / 50.121500; 32.432528
Рік відкриття 1895 (124 роки)
Попередня назва Петрівка
Тип дільнична
Колій >20
Платформ 2
Тип платформ(и) 2 острівні - основна та допоміжна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 148 км (Київ-Пасажирський),
134 км (Дарниця)
Покриття
мобільного зв'язку
Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції 428300 ?
Код «Експрес-3» 2204550 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу
Супутні послуги Автобус Кафе Таксофон
Гребінка. Карта розташування: Полтавська область
Гребінка
Гребінка
Гребінка на Вікісховищі

Гребі́нка — вузлова дільнична станція 1-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на перетині ліній Київ — Полтава — Харків та Прилуки — Імені Тараса Шевченка. Розташована в місті Гребінка Полтавської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція Гребінка. Вид з надземного переходу
Станція Гребінка. Вид з надземного переходу

Станція була відкрита у 1895 році, коли було прокладено залізницю звідси через Ічню до станції Крути. Тоді станція мала назву — Петрівка. Спочатку це була звичайна станція, однак вона доволі швидко перетворилася на вузлову.

1897 року було збудовано лінію на Золотоношу, а у 1901 році повністю відкрито рух залізницею Дарниця — Полтава. Того ж 1901 року станція і розташоване поруч із нею пристанційне селище здобуло сучасну назву, на честь Євгена Гребінки, народженого неподалік, у теперішньому селі Мар'янівка.

У 1994 році станцію було електрифіковано шляхом електрифікації 47-кілометрової ділянки Яготин — Гребінка.

10 грудня 1997 року відбулося урочисте відкриття електрифікації ділянки Гребінка — Лубни, що поклала початок електрифікації лінії Київ — Харків на території Південної залізниці. Дана ділянка знаходиться на головному широтному ходу Південної залізниці Гребінка — Полтава — Харків — Куп'янськ — Тополі.

До 2008 року була закінчена електрифікація лінії Полтава — Гребінка, і на базі моторвагонного рухомого складу ТЧ-12 і ТЧ-5 «Полтава» було створено РПЧ-2 «Полтава», яке стало займатися приміськими перевезеннями на даній ділянці, приміські поїзди ЦМВ були скасовані.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Станція сьогодні має важливе транспортне значення. На ній зупиняється більшість поїздів далекого сполучення (крім чотирьох пар швидкісних електропоїздів Інтерсіті+ сполученням Київ — Харків.

Для всіх приміських поїздів, що прямують з Києва, Лубен, Полтави, Коломака, Сміли, Черкас, Прилук, Ніжина, Бахмача, ця станція є кінцевою, тож необхідно здійснювати пересадку.

З 30 жовтня 2016 року призначений нічний швидкий поїзд сполученням Хмельницький — Лисичанськ.

Особливості станції[ред. | ред. код]

Станція Гребінка є однією з небагатьох залізничних станцій України, яка є вузлом на межі трьох залізниць: Південної (сама станція підпорядкована Південній залізниці), Південно-Західної (межа проходить за 2 км на захід від станції в бік Києва) та Одеської (межа проходить за декілька кілометрів на південь у бік Черкас).

Від цього залізничного вузла розгалужуються лінії:

З 1998 по 2003 роки приміське сполучення було представлено електропоїздами Київ — Лубни, і трохи пізніше — Київ — Ромодан формування Південно-Західної залізниці, і приміськими поїздами ЦМВ сполученням Полтава — Гребінка.

У 2002 році частина електропоїздів була передана з ТЧ-8 ПЗЗ «Фастів» в ТЧ-12 Південної залізниці «Гребінка», які і почали курсувати на даній дільниці.

На станції Гребінка знаходиться також значне локомотивне депо.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]