Святий Станіслав (Щепановський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святий Станіслав (Щепановський)
Sanctus Stanislaus.JPG
пол. Stanisław ze Szczepanowa
Народився 26 липня 1030(1030-07-26)
Щепанув, Ґміна Бжесько, Бжеський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 11 квітня 1079(1079-04-11) (48 років)
Краків, Королівство Польське
Поховання катедра святих Станіслава і Вацлава
Шанується у католицтві
Канонізований 17 вересня, 1253, Ассізі, Італія, Іннокентієм IV
У лику святого
Головна святиня Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава
День пам'яті 11 квітня, 7 травня (Католицька церква), 8 травня (Польща)
Патрон Польщі, Кракова
Медіафайли на Вікісховищі
Не варто плутати із польським юристом Станиславом Щепановським. Про іншого Святого Станіслава див. Святий Станіслав (Костка).

Станіслав зі Щепано́ва або Станісла́в Щепано́вський (пол. Stanisław ze Szczepanowa; 26 липня 1030, Щепанув — 11 квітня 1079, Краків, Польща)  — краківський єпископ, один із впливових церковних діячів Польщі, убитий власноруч польським королем Болеславом II Сміливим. Станіслава Щепановського було канонізовано 17 вересня 1253 року папою Іннокентієм IV[1]. Святий Станіслав вважається покровителем Польщі[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Згідно традиції, Станіслав народився в Щепануві, селі в Малопольщі, єдиним сином в родині благородних та благочестивих Велислава та Богни. Він здобув освіту в кафедральній школі в Гнєзно (тоді столиця Польщі), а пізніше, за різними даними, у Парижі чи Льєжі[3]. Повернувшись до Польщі, Станіслав був висвячений на священика Ламбертом II Сулою, єпископом Кракова. Згодом його призначили пастором Чембоча поблизу Кракова, каноніком і проповідником собору, а згодом генеральним вікарієм.

Після смерті єпископа Ламберта, в 1070 році Станіслав був обраний його наступником[3][4], але прийняв посаду лише за прямим наказом папи Олександра II у 1072 році. Станіслав був одним із перших місцевих польських єпископів. Він також став радником короля і мав певний вплив на польську політику. На посаді єпископа Станіслав дбав про вірних церкви, захищаючи їхні права, підтримував розвиток на території Польщі бенедиктинських монастирів, завдяки яким в країні укріплювалося християнство, а для єпископства придбав окреме село Петровин (за легендою для цього мусив воскресити померлого власника села). Доклав зусиль, аби наново сформувати Гнєзненську митрополію й таким чином не дати нав'язати першості німецької Магдебурзької митрополії над польськими.

Святий Станіслав сміливо вступав у суперечки з польським королем Болеславом ІІ Сміливим, який через військові походи часто був відсутній в країні і мало піклувався про внутрішні справи у державі. Болеслав звинуватив Станіслава у зраді короля та без проведення суду присудив до страти через відсікання кінцівок (четвертування). Він наказав убити єпископа під час меси в краківському соборі, а оскільки ніхто з його оточення не наважився зробити цього, Болеслав власноруч заколов єпископа Станіслава прямо біля вівтаря[5].

Спадщина і шанування[ред. | ред. код]

Станіслава Щепановського було канонізовано 17 вересня 1253 року папою Іннокентієм IV[1]. Святий Станіслав вважається покровителем Польщі[2]. На думку Папи Івана Павла ІІ, св. Станіслав є також покровителем морального ладу в Польщі[5].

При зображенні Святого Станіслава до його атрибутів відносяться пасторал, орел, пальмова гілка і меч, а також воскреслий власник села Петровин.

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Зображення Святого Станіслава виступає також у гербах деяких українських містечок — зокрема Барка (герб наданий королем Сигізмундом ІІІ 21 березня 1615 року) і Куликова (герб наданий королем Яном ІІІ Собєським 1 січня 1690 року).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Канонізаційна булла Папи Римського Іннокентія IV (пол.)
  2. а б 750-річчя канонізації святого Станіслава. Великий Пріорат Ордену Святого Станіслава в Україні. 26 травня 2003. Процитовано 20 березня 2012. [недоступне посилання з липня 2019]
  3. а б Foley O.F.M., Leonard. Saint of the Day, Lives, Lessons, and Feast, (revised by Pat McCloskey O.F.M.), Franciscan Media
  4. Fr. Paolo O. Pirlo, SHMI (1997). «St. Stanislaus». My First Book of Saints. Sons of Holy Mary Immaculate — Quality Catholic Publications. pp. 80–81. ISBN 971-91595-4-5
  5. а б 8 травня – обов’язковий спомин святого Станіслава Щепановського, єпископа й мученика. Католицький Медіа-Центр. Процитовано 2021-03-02. 
  • [недоступне посилання з липня 2019]