Липівка (Рогатинська міська громада)
| село Липівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
.jpg) | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Івано-Франківська | ||
| Район | Івано-Франківський | ||
| Тер. громада | Рогатинська міська територіальна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA26040270350034166 | ||
| Основні дані | |||
| Колишня назва | Матіїв, Фірлеїв | ||
| Населення | 635[1] | ||
| Площа | 11,985 км² | ||
| Густота населення | 52,98 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 77020[2] | ||
| Телефонний код | +380 03435 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.56639° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
280 м[3] | ||
| Водойми | Гнила Липа, Залізний | ||
| Відстань до обласного центру |
74 км[4] | ||
| Відстань до районного центру |
74 км[4] | ||
| Найближча залізнична станція | Рогатин | ||
| Відстань до залізничної станції |
13 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 | ||
| Карта | |||
  Липівка | |||
 Липівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Ли́півка (до 1570 року — Матіїв, до 1946 року — Фірлеїв, іноді — Фірліїв)[5] — село в Україні, в Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Населення становить 635 осіб[1].
Розташоване на березі річки Гнилої Липи, лівої притоки Дністра, за 74 км від обласного та районного центру — міста Івано-Франківська, за 13 км від центру громади. Відстань до найближчої залізничної станції Рогатин становить 13 км. Через село пролягає територіальний автошлях державного значення Т 1417 Куровичі—Перемишляни—Рогатин. У селі протікає потік Залізний, який впадає у річку Гнилу Липу.
Станом на січень 1939 року в селі мешкало 1680 осіб, з них 1160 українців, 440 латинників, 50 поляків, 20 євреїв та 10 німців[6]. На початку 1970-х років у селі мешкало 953 особи[7]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 829 осіб[8], на початок 2025 року в селі мешкало 635 осіб, з них: 322 чоловіки та 313 жінок[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[8]:
| Мовний склад населення с. Липівка | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 827 | 99,76 | ||||||||||||
| російська | 2 | 0,24 | ||||||||||||
.jpg)
Засноване на початку XV століття. Чотири рази татари нищили й палили село.
1430 роком датується перша згадка про село Матвіїв[9].
1570 року королівським указом:
- шляхтичеві Янові Фірлею на ґрунтах села Матіїв дозволено закласти містечко Фірлеїв.
- запроваджені ярмарки на Зелені свята та Різдво Пречистої Діви Марії; торги — щопонеділка.
- дідичним війтом призначений Миколай Нарайовський[10].
Містечко користувалося печаткою з власним гербом — зображенням святого Станіслава, що воскрешає Пьотровіна (відбитки печатки з цим гербом, датовані XIX століттям, збереглися в колекції відомого львівського краєзнавця Антонія Шнайдера).
У XVI—XVII століттях Фірлеїв зберігав статус містечка, тут розвивався гончарний промисел. Великої шкоди господарству й населенню містечка заподіяли у 1828 році пожежа й нашестя сарани, у 1831 і 1855 роках — пошесть холери[7].
У селі була дерев'яна церква, спалена татарами. На її місці у 1737 році споруджено нову, також дерев'яну, яку замінено у 1893 році на кам'яну церкву Зішестя Святого Духа. Іконостас виготовляв маляр Готра у 1909 році.
На початку XX століття у містечку були дві кредитні спілки, пожежна станція, пошта з телеграфом, два млини, дві каменоломні. Колись був замок, міські укріплення. З минулої краси зберігся костел святого Станіслава, збудований у 1575 році, нині відновлений, з бідним, але цікавим інтер'єром. Біля костелу збереглася підпірна стіна з контрфорсами, яка надає храму оборонного вигляду.
7 червня 1946 року село Фірлеїв було перейменовано на Липівку, а Фірлеївську сільську раду — на Липівську[11].
За радянських часів на території сільської ради діяв колгосп імені Калініна, центральна садиба, якого була в селі Воронові. Також поблизу села діяли кар'єри, де видобували будівельний камінь та пісок, поклади яких тут було виявлено[7].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської територіальної громади[12].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[13].
На території сіл колишньої Воронівської сільради знайдено скарб римських монет (II—III ст. н. е.)[7].
Місцеву парафію було утворено 8 грудня 1573 року завдяки фундушу Миколая Нарайовського. У середині XVI століття тут спорудили мурований костел на високому урвищі над річкою Гнила Липа, на місці зруйнованої у першій половині цього ж століття церкви, від якої залишилися стіни висотою до 7 метрів. 1576 року храм консекрував (посвятив) львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський. Святиня тричі була спалена, зокрема у 1639 та 1672 роках, проте її щоразу відбудовували заново. У 60-70-х роках XVIII століття храм реконструювали, а 1774 року його повторно консекрував львівський архієпископ Вацлав Сераковський. У 1810, 1845 та 1927 роках відбулися чергові реставрації костелу. У 1941—1945 роках святиня зазнала значних руйнувань. Після другої світової війни храм зачинили (зерносховище). У 1980—1990 роках інститут Укрзахідпроектреставрація провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його чергова реставрація. Відновлено головний вівтар з білого гіпсованого мармуру, а також два мармурові вівтарі в трансепті. Головний вівтарний образ святого Станіслава-єпископа, мученика, що до другої світової війни прикрашав костел святого Станіслава-єпископа, мученика у селі Журів, нині зберігається в костелі святого Станіслава-єпископа, мученика. Відновлену святиню повернули вірним 8 вересня 1991 року. Сучасна приналежність парафії: Львівська Архідієцезія римсько-католицької церкви в Україні. Парафію обслуговують дієцезіальні священики парафії РКЦ св. Миколая у Рогатині[14][15].
Щодо самої споруди, то костел мурований, однонавовий, з гранчастим вівтарем та двома півкруглими конхами трансепту різного розміру як в плані, так й по висоті. З півночі до вівтаря прибудована двоярусна ризниця. З заходу до нави прилягає чотириярусна квадратова в плані вежа-дзвіниця. В інтер'єрі основні об'єми перекриті цегляними хрестовими склепіннями[1].
У селі діє Липівська гімназія імені Стефана Качали[16], розрахована на 270 учнів[17]. 18 жовтня 2015 року у селі Липівка відбулося урочисте відкриття садочка «Сонечко». Наразі дитсадок, що складається з двох просторих кімнат — спальні та ігрової, можуть відвідувати 24 дитини[18]. Тут також працюють клуб, бібліотека, медпункт[7]. У 2020 році тут відкрили першу в районі амбулаторію загальної практики сімейної медицини[19].
Традицію «повіншування Василів» у селі Липівка визнано елементом нематеріальної культурної спадщини України[20].
- Міхал Вишневський (1794—1865) — польський письменник, філософ, історик літератури, політичний діяч.
- Демський Олексій-«Шувар» (1913—1955) — український військовик, провідник Рогатинського надрайонного проводу ОУН, лицар Бронзового хреста заслуги УПА[21].
- Какун Андрій Павлович (1912—1946) – український повстанець, керівник Перемишлянського надрайонного проводу ОУН, лицар Бронзового Хреста Бойової заслуги УПА.
- Стефан Качала (1815—1888) — український галицький греко-католицький священник, громадсько-політичний діяч, письменник і публіцист, фундатор і меценат багатьох українських товариств та організацій. Посол до Галицького сейму та до Австрійського райхсрату.
- Кічула Григорій Федорович (1932—2004) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва, живописець, монументаліст.
- Кривень Михайло Якович (нар. 1954) — український співак і педагог, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Народний артист України.
- Ян Фірлей — власник села (міста), маршалок великий коронний Речі Посполитої.
- Бенедикт Хмельовський (1700–1763) — польський священик, автор першої польськомовної енциклопедії «Nowe Ateny».
- ↑ а б в г Паспорт Рогатинської міської територіальної громади станом на 01.01.2025 року (PDF). rmtg.gov.ua. Рогатинська міська територіальна громада. Архів (PDF) оригіналу за 20 травня 2025. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Прогноз погоди в селі Липівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 16 вересня 2024. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ а б Відстані від села Липівка. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Бойцун Л. Вулиця Степана Качали // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2010. — Число 63. — С. 179.
- ↑ Кубійович, 1983, с. 66.
- ↑ а б в г д ІМСУ, 1971, с. 477.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Рогатинська міська громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, с. Липівка. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Конопада Р. П. Дослідження збереженості історичної архітектурно-планувальної системи та забудови міст і містечок Рогатинщини // Вісник НУ «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 251—255.
- ↑ Baliński Michał, Lipiński Tymoteusz Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym. — Warszawa: Orgelbrand S., 1885. — wyd. 2. — Т. 2. — S. 869—871. (пол.)
- ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області». rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Липівка (Фірлеїв). Костел св. Станіслава єп. мч. (1673—1576). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 17 березня 2013. Архів оригіналу за 30 червня 2025. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Костел святого Станислава в селе Липовка. zamki-kreposti.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Липівська гімназія імені Стефана Качали. nvklypivka.e-schools.info. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Липівська гімназія імені Стефана Качали Рогатинської міської ради Івано-Франківської області. if.isuo.org. Івано-Франківська область. ІСУО. 8 жовтня 2025. Архів оригіналу за 18 червня 2025. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Патрун М. (20 грудня 2018). Історія відкриття садочка «Сонечко». nvklypivka.e-schools.info. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Світлана Якимчук (23 вересня 2020). У Рогатинському районі запрацювала сучасна амбулаторія. pravda.if.ua. Незалежне онлайн-видання «Pravda.if.ua». Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ Таня Матяш (5 травня 2023). Мінкультури внесло до нематеріальної культурної спадщини голубці і ще чотири елементи. lb.ua. Лівий берег. Архів оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ У Липівці відкрили пам'ятник провіднику надрайонного проводу ОУН Олексію Демському «Шувару». rogatka.if.ua. 18 жовтня 2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
- Липівка, Воронів, Кліщівка, Кривня // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 477. — 15000 прим.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 66. — ISBN 3-447-02376-7.
- Baliński Michał, Lipiński Tymoteusz Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym. — Warszawa: Orgelbrand S., 1885. — wyd.2. — Т. 2. — S. 869—871. (пол.)
- Firlejów z Józefowiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 391. (пол.)
- Село Липівка, Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, Рогатинська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 15 березня 2026.
- Липівка. castles.com.ua. Замки та храми України. Процитовано 15 березня 2026.
- Рогатинський район. zamky.com.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 15 березня 2026.
- Віктор Шевченко: «Діти мають вчитися в теплі та комфорті». vikna.if.ua. Інтернет-сайт «Вікна». 20 вересня 2018. Процитовано 15 березня 2026.
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Бабухів • Беньківці • Березівка • Бойки • Букачівська Слобода • Васючин • Вербилівці • Верхня Липиця • Виспа • Витань • Вишнів • Вільхова • Воронів • Воскресинці • Гоноратівка • Городиська • Григорів • Данильче • Дегова • Дички • Діброва • Добринів • Долиняни • Жовчів • Журавеньки • Журів • Загір'я • Заланів • Заливки • Залип'я • Залужжя • Зеленів • Зруб • Йосипівка • Кліщівна • Княгиничі • Козарі • Колоколин • Конюшки • Корчунок • Кривня • Кутці • Липівка • Лопушня • Луковець-Вишнівський • Луковець-Журівський • Луковище • Лучинці • Любша • Малий Заланів • Малинівка • Мельна • Нижня Липиця • Обельниця • Перенівка • Підбір'я • Підвиння • Підгороддя • Підкамінь • Підмихайлівці • Погребівка • Помонята • Посвірж • Потік • Приозерне • Пуків • Путятинці • Руда • Сарники • Світанок • Стратин • Уїзд • Фрага • Чагрів • Чернів • Черче • Чесники • Юнашків • Явче • Яглуш |
.svg){kind=small}
