Липівка (Рогатинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Липівка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Рогатинський район
Рада/громада Липівська сільська рада
Код КОАТУУ 2624481103
Основні дані
Населення 829
Площа 11,985 км²
Густота населення 69,17 осіб/км²
Поштовий індекс 77020
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.56639° сх. д. / 49.51583; 24.56639Координати: 49°30′57″ пн. ш. 24°33′59″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.56639° сх. д. / 49.51583; 24.56639
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 77020 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Воронів, пл. Містечок, 1, тел. 4-34-17
Карта
Липівка. Карта розташування: Україна
Липівка
Липівка
Липівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Липівка
Липівка

Ли́півка (до 1570 р. — Матіїв, до 1946 р. — Фірлеїв[1]) — село на Опіллі, в Рогатинському районі Івано-Франківської області. Населення — 829 чол.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване поблизу річки Гнилої Липи, притоки Дністра, за 15 км від районного центру. Через село проходить автодорога. Підпорядковане Воронівській сільській раді.

Історія[ред. | ред. код]

Липівка (Ферлеїв) на австрійській мапі XVIII століття.

На території сіл Воронівської сільради знайдено скарб римських монет (II—III ст.ст. н. е.).

Засноване на початку XV ст. Чотири рази татари нищили й палили село.
1430 р. перша згадка про село Матвіїв.[2]
1570 р. королівським указом:

  • шляхтичеві Яну Фірлею на ґрунтах села Матіївців дозволено закласти містечко Фірлеїв
  • запроваджені ярмарки на Зелені свята та Різдво Пречистої Діви Марії; торги — щопонеділка
  • дідичним війтом був призначений Миколай Нарайовський.[3]

Містечко користувалося печаткою з власним гербом — зображенням Святого Станіслава, що воскрешає Пьотровіна (відбитки печатки з цим гербом, датовані ХІХ століттям, збереглися в колекції відомого львівського краєзнавця Антонія Шнайдера).

В XVI—XVII століттях Фірлеїв зберігав статус містечка, тут розвивався гончарний промисел. Великої шкоди господарству й населенню містечка заподіяли в 1828 році пожежа й сарана, а в 1831 і 1855 роках — холера.

На початку ХХ століття у містечку були дві кредитні спілки, пожежна станція, пошта з телеграфом, два млини, дві каменоломні. Колись був замок, міські укріплення. З минулої краси зберігся костел святого Станіслава, збудований у 1575 році, зараз відновлений, з бідним, але цікавим інтер'єром. Біля костелу збереглася підпірна стіна з контрфорсами, яка надає храму оборонного вигляду.

Також у селі є церква Зішестя Святого Духа 1892 року побудови із величним іконостасом.

У 1939 році в селі проживало 1680 мешканців (1160 українців, 50 поляків, 440 латинників, 20 євреїв і 10 німців та інших національностей)[4].

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Фірлеїв Рогатинського району перейменовано на село Липівка і Фірлеївську сільську раду — на Липівська.[5]

Костел святого Станіслава[ред. | ред. код]

Костел св. Станіслава

Місцеву парафію було утворено 8 грудня 1573 року завдяки фундушу Миколая Нарайовського. У середині XVI століття тут спорудили мурований костел на місці зруйнованої у І половині цього століття церкви, від якої залишились стіни висотою до 7 метрів. 1576 року храм консекрував (посвятив) львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський. Святиня тричі була спалена, зокрема у 1639 та 1672 роках, проте її щоразу відбудовували заново. У 60-70-х роках XVIII століття храм реконструювали, а 1774 року його повторно консекрував львівський архієпископ Вацлав Сераковський. У 1810, 1845 та 1927 роках відбулись чергові реставрації костелу. У 1941—1945 рр. святиня зазнала значних руйнувань. Після ІІ св. війни храм закрили (зерносховище). У 1980—1990 роках інститут Укрзахідпроектреставрація провів дослідження костелу, на підставі яких була здійснена його реставрація. Повернули святиню 8 вересня 1991 року. Сучасна приналежність — Римсько-Католицька Церква. Липівку обслуговують дієцезіальні священики парафії св. Миколая у Рогатині. [6] [7]

Корисні копалини[ред. | ред. код]

На території села знаходяться кар'єри, де видобувають будівельний камінь і пісок, поклади яких тут виявлено.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі є дев'ятирічна школа[8], клуб, бібліотека, медпункт.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Міхал Вишневський (1794—1865) — польський письменник, філософ, історик літератури, політичний діяч.
  • Стефан Качала (1815) — громадсько-політичний діяч, письменник і публіцист, фундатор і меценат багатьох українських товариств та організацій.
  • Михайло Кривень (1954) — Народний артист України, професор Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.
  • Ян Фірлей — власник села (міста), маршалок великий коронний Речі Посполитої.
  • Демський Олексій «Шувар» (1913—1955) — провідник Рогатинського надрайонного проводу ОУН.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]