Світова спадщина в Південно-Африканській Республіці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Світова спадщина ЮНЕСКО в Південно-Африканській Республіці станом на 2017 рік налічує 9 об'єктів, що становить приблизно 0,8 % від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (981 об'єктів у 2013 році).

З 9 пам'яток, що перебувають під охороною ЮНЕСКО, 4 належать до об'єктів культурного (критерії i-vi), 3 — до об'єктів природного (критерії vii-x) і 2 — до об'єктів змішаного типу.

Південно-Африканська Республіка ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 10 липня 1997 року, а перші 3 південноафриканські пам'ятки увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1999 року, на 23-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО[1]. Надалі список поповнювався у 2000[2], 2003[3], 2004[4], 2007[5] та 2017 роках.

Пояснення до списку[ред.ред. код]

У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кольорами у списку позначено:

   Об'єкт культурного типу
   Об'єкт природного типу
   Об'єкт змішаного типу

Розташування об'єктів[ред.ред. код]

Список[ред.ред. код]

У даному списку подано перелік об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Південно-Африканській Республіці в хронологічному порядку їх додавання до списку.

Зображення Назва Розташування Час створення Рік внесення до списку Критерії
1 Greater St. Lucia.jpg Водно-болотний регіон Ісімагалісо
(англ. iSimangaliso Wetland Park)
Територія парку - прибережні рівнини і континентальний шельф. Прибережні рівнини розташовані в північній частині парку на кордоні з Мозамбіком. Одна з найбільших систем естуарієв в Африці. Провінція Квазулу-Наталь 1999 914 vii, ix, x
2 Sterkfonteingrotte uitgrwaings.jpg Стеркфонтейн, Сварткранс, Кромдрай та околиці — місця знахідок гомінід
(англ. Fossil Hominid Sites of South Africa)
В цілому, в Колисці людства знаходиться понад тридцять печер, де були знайдені викопні кістки. Провінції Лімпопо, Північно-Західна, Ґаутенг 1999
(розширений 2005)
915 iii, vi
3 Limestone quarry, Robben Island.jpg Роббенайланд
(англ. Robben Island)
З середини 1960-х років по 1991 рік острів був державною в'язницею максимально суворого режиму. Переважну більшість ув'язнених складали чорношкірі політв'язні. Західна Капська провінція 1999 916 iii, vi
4 Cathedral Valley.jpg Парк Дракенсберг
(англ. Maloti-Drakensberg Park)
Гори слугують вододілом між короткими річками басейну Індійського океану, що розчленовують їх крутий ступінчастий східний схил, і верхів'ями річки Помаранчевої. Провінція Квазулу-Наталь
(спільно з Лесото Лесото)
2000
(розширений 2013)
985 i, iii, vii, x
5 MapungubweHill.jpg Культурний ландшафт Мапунгубве
(англ. Mapungubwe Cultural Landscape)
Парк знаходиться на кордоні з Зімбабве і охороняє археологічні розкопки на місці столиці стародавнього королівства Мапунгубве. Провінція Лімпопо 1995 2003 1099 ii, iii, iv, v
6 Fynbos-landscape-2.jpg Природоохоронні території Капської флористичної області
(англ. Cape Floral Region Protected Areas)
Об'єкт покликаний охороняти різноманітність рослинного світу флористичної області, розташованої на півдні Африки. Західна Капська та Східна Капська провінції 2004 1007 ix, x
7 Vredefort Dome STS51I-33-56AA.jpg Астроблема Вредефорт
(англ. Vredefort Dome)
Діаметр приблизно 250-300 кілометрів, що робить його найбільшим на планеті. Провінції Північно-Західна, Фрі-Стейт 2005 1162 viii
8 Richtersveld desert succulents.jpg Культурний і ботанічний ландшафт Ріхтерсвельд
(англ. Richtersveld Cultural and Botanical Landscape)
 Заповідник знаходиться під управлінням громади народності нама, що веде напівкочовий спосіб життя, який не змінювався протягом 2000 років. На території розташовані сезонні випаси худоби, пересувні споруди, здійснюється збір цілющих трав. Північна Капська провінція 2007 1265 iv, v
ǂKhomani Cultural Landscape  2017

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 23th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 19 липня 2013. (англ.)
  2. 24th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 19 липня 2013. (англ.)
  3. 27th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 19 липня 2013. (англ.)
  4. 28th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 19 липня 2013. (англ.)
  5. 31th session of the Committee. UNESCO. Процитовано 19 липня 2013. (англ.)

Посилання[ред.ред. код]