Тсвана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тсвана
Tswana, Batswana
Tswana village kgotla (court or forum) on the Vaal (Tikwe) River in the mid 19th century.jpg
Кґотла — місце народних зборів у селищі народу тсвана біля річки Вааль, мал. сер. XIX ст.
Загальна кількість біля 5 млн чол.
Найбільші розселення Flag of South Africa.svg ПАР:
3,7 млн чол. (2001)
Ботсвана Ботсвана:1,3 млн чол.
Близькі етнічні групи суто, педі,
народи банту
Мова сетсвана
Релігія традиційні вірування, християнство
Історія Ботсвани
Coat of arms of Botswana.svg
Міграція банту
Тсвана
Гриква
Стеллаленд
Бечуаналенд
Ботсвана

Портал «Ботсвана»

Тсва́на (мотсвана, одн., батсвана, множ.; також чуа́на, чва́на, бечуа́ни) — народ групи банту у Південній Африці, основне населення Ботсвани (колишній Бечуаналенд).

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Тсвана живуть у Ботсвані у верхів'ї річки Лімпопо — бл. 1,3 млн чоловік; також у ПАР — 3,66 млн чоловік (дані перепису 2001 року), Зімбабве — 30 тис. чоловік та Намібії — 13 тис. чоловік.

Загальна чисельність тсвана — бл. 5 млн чоловік.

Етнічна спорідненість, субетноси, мова і релігія[ред.ред. код]

Тсвана дуже близькі суто (басуто), навіть інколи називаються західними суто або сприймаються як одне ціле — народи суто-чвана. Обидва народи ведуть своє походження згідно з легендою від спільного предка Могале. З суто в тсвана спільні соціальна та економічна організації, тотожні політичні структури, однакові релігійні вірування.

Тсвана розділяються на 11 субгруп: тхлапінг, ролонг, квена, кгатла, тавана, хурутше, гвакетце, нгвато, тлоква, малете та кгалагаді, які кожна мають свій діалект. Останні (кгалагаді) є найбільшою та могутнішою групою, через що іноді класифікуються як окремий народ. Попри те, що офіційна мова Ботсвани — англійська (вважається що нею володіють 40 % населення країни), найпоширенішою є сетсвана, мова тсвана групи квена. Проте Біблію перекладено діалектом ролонг.

Частина тсвана — християни (бл. 18 %), більшість зберігають традиційні вірування.

Історія[ред.ред. код]

Племена, що пізніше стали народом тсвана, прийшли в Південну Африку з пізнішою хвилею банту в XVIXVII ст.ст., відтіснивши бушменів. Формування тсвана триває в XIXХХ ст.ст. за умов тиску з боку англійців та бурів, які в 60—80 роки XIX століття захопили землі тсвана. В результаті визвольної боротьби у 1966 році було проголошено незалежність Бечуаналенду і створення незалежної держави Ботсвани.

Головні сучасні міста народу тсвана — Габороне та Лобатсе (Ботсвана).

Традиційні заняття і суспільство[ред.ред. код]

Основні традиційні заняття — скотарство (велика і дрібна рогата худоба) і ручне землеробство.

Розвинуті ремесла й мистецтво (килимарство з вичинених шкур). Зростає відхідництво.

У тсвана зберігається поділ на племена, общинна власність на землю, спільне використання угідь, сільська громада тощо.

Матеріальна і духовна культура[ред.ред. код]

Селище тсвана, мал. С.Деніелла, 1801

Збереглось багато рис традиційного побуту твана.

Житло — кругла в плані глинобитна хатина на легкому дерев'яному каркасі з трав'яною конічною стріхою.

Традиційний одяг — каросс(а) (плащ, накидка), пов'язка навколо стегон і фартух, на сьогодні поступився сучасному європейському одягу з дешевого і надійного бавовника.

Основу раціону тсвана складала молочно-м'ясна дієта.

Традиційні вірування — культ предків, тотемізм та анімізм. Зберігається багатий фольклор — як усний, пісенний, так і танцювальний.

Література, посилання і література[ред.ред. код]