Сергієнко Григорій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сергієнко Григорій Якович
Народився 6 квітня 1925(1925-04-06)
Воронинці, Оржицький район, Лубенська округа, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 7 березня 2015(2015-03-07) (89 років)
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик, викладач університету
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1954)
Галузь історія
Заклад Інститут історії України НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук (1974)
Науковий керівник Дядиченко Вадим Архипович
Аспіранти, докторанти Натикач Петро Іванович
Корінний Микола Миколайович
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоної Зірки
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Григорій Якович Сергієнко ( 6 квітня 1925, Воронинці7 березня 2015 ) — український історик, досліжник козацького руху, шевченкознавець, доктор історичних наук, професор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 квітня 1925 року в селі Воронинцях (тепер Оржицького району Полтавської області). Українець. Учасник німецько-радянської війни. Член КПРС з 1953 року. У 1954 році закінчив історичний факультет Київського державного університету.

У 19541957 роках навчався в аспірантурі по кафедрі історії України Київського державного університету. У 19581961 роках — начальник відділу Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР. У 1961 році захистив кандидатську дисертацію «Народна боротьба на Правобережній Україні за визволення з-під польсько-шляхетського гніту і за возз'єднання з Росією в кінці XVII і на початку XVIII ст.» (науковий керівник — доктор історичних наукк В. А. Дядиченко), а у 1974 році — докторську дисертацію «Суспільно-політичний рух в Україні після повстання декабристів (друга чверть XIX ст.)». У 1986 році присвоєно вчене звання професора.

У 19611962 роках — завідувач редакцією видавництва АН УРСР. У 19621963 роках — науковий співробітник, консультант Президії АН УРСР. З 1963 по 1966 рік — старший науковий співробітник відділу історії міст і сіл УРСР, відділу досоціалістичних формацій, у 19661975 роках — старший науковий співробітник, у 19751986 роках — завідувач відділу історії феодалізму, у 19861998 роках — провідний науковий співробітник — консультант відділу історії України середніх віків Інституту історії України НАН України.

Був одним з дописувачів УРЕ, де поділи Речі Посполитої називав «возз'єднанням правобережної України з Росією».[1]

Помер 7 березня 2015 року у віці 89 років.

Нагороди

[ред. | ред. код]
Облікова картка лауреата Держ. премії Григорія Сергієнка.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджував історію козацтва, суспільно-політичного руху в Україні XIX ст., проблеми шевченкознавства. Автор близько 300 праць з української історії ХVIII - ХІХ століть.

Деякі роботи
[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВОЗЗ'ЄДНАННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]. УРЕ.
  2. Комітет з Державної премії України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2012.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]