Сидоренко Михайло Павлович
| Сидоренко Михайло Павлович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Бригадний генерал | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 15 грудня 1984 (39 років) | ||||
| Громадянство |
 Україна | ||||
| Alma Mater | Харківський інститут танкових військ, Національний університет оборони України | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |
Україна | ||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||||
| Війни / битви | |||||
| Командування | |||||
| |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
.svg){kind=small}
Миха́йло Па́влович Сидоре́нко (* 1984) — український військовик, бригадний генерал Збройних сил України, начальник 169-го навчального центру (з 2023). Учасник російсько-української війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 грудня 1984 року. Випускник військового інституту танкових військ в місті Харків.
Після закінчення інституту проходив службу в 17-й окремій танковій бригаді, де обіймав посади від командира взводу до командира лінійного танкового батальйону. Згодом вступив до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Після чого був призначеним на посаду начальника штабу в 53-й окремій механізованій бригаді[1].
Із березня 2022 року командував 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою. З 30 березня до 2 квітня 2022 року підрозділи під керівництвом Михайла Сидоренка перейшли в наступ та звільнили низку населених пунктів Київської області, зокрема взяли під контроль стратегічний населений пункт — місто Іванків. Підрозділи під його командуванням також відбили масований наступ ворога та втримали рубежі біля Покровського Донецької області[2].
На 2023 рік був начальником 169-го навчального центру.[3]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Хрест бойових заслуг (11 грудня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4];
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (8 вересня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тетяна, Зелінська (16 лютого 2023). Перше інтерв'ю комбрига 10-ої бригади 10 ОГШБр Михайла Сидоренка. Galka.if.ua (амер.). Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Сухопутні війська ЗСУ — це опора нашої оборони та рух армії до звільнення української землі — Президент під час вручення державних нагород // Офіційне інтернет представництво Президента України, 12 грудня 2022 р.
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 614/2023 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Указ Президента України від 11 грудня 2022 року № 861/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 8 вересня 2014 року № 708/2014 «Про відзначення державними нагородами України»