Покровське (Бахмутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Покровське
У памятника в Покровском.JPG
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Громада Бахмутська міська громада
Код КОАТУУ 1420987501
Облікова картка Покровське 
Основні дані
Населення 1044 (01.01.2014)
Площа 9.494 км²
Густота населення 110 осіб/км²
Поштовий індекс 84561
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°38′05″ пн. ш. 38°07′50″ сх. д. / 48.63472° пн. ш. 38.13056° сх. д. / 48.63472; 38.13056Координати: 48°38′05″ пн. ш. 38°07′50″ сх. д. / 48.63472° пн. ш. 38.13056° сх. д. / 48.63472; 38.13056
Середня висота
над рівнем моря
99 м
Водойми р. Горілий Пень
Відстань до
обласного центру
75,3 км
Місцева влада
Адреса ради 84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44, тел. 6-20-63
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Донецька область
Покровське
Покровське

Покровське у Вікісховищі?

Покро́вське — село Бахмутської міської громади Донецької області, Україна.

Неподалік від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення Риф, оголення вапняку біля села Покровське.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

На місці нинішнього села під час Кальміуської паланки перебувала багата дача, відомого свого часу, Бахмутського протопопа Івана Лук'янова. У нього тут була рілля сінокіс також він займався скотарство і бджільництво, був сад млин о двох каменях.

Лук'янов був відомий у всій Бахмутській окрузі як справжній батько і благодійник. Навіть у Запоріжжі знали про його любов до людства, про його щедру благодійності людям, у мирний час багато січовики запорожці добровільно приходили на «Ступки», на хутір протопопа Лук'янова потрудитися заради душевного порятунку.

У 1731—1732 роках протопоп Лук'янов на доходи зі Ступок побудував в Бахмуті Покровську церкву, прикрасив і забезпечив її всім необхідним, а перед смертю своєю в 1767 році одну половини частини хутора заповідав у володіння Покровської церкви.[1]

Після приєднання Криму до Росії, в зв'язку з скороченням солеваріння в Бахмуті, частина його населення в 1792 році була переведена на становище державних поселенців. Вони одержали ділянку на річці Мокра Плотва та її притоці Горілому Пні, де й виникла державна слобода Покровська, яка входила до складу Бахмутської волості того ж повіту. Свою назву слобода дістала від церкви Покрови, до парафії якої належала.

Поселенцями слободи були російські селяни і козаки слобідських полків. У 1830 році в Покровському налічувалося 843 ревізькі душі. Вони мали по 7 десятин державної землі, за що сплачували щорічно по 9 крб. оброку і по 3 крб. подушного податку.

За даними на 1859 рік у державному селі Покровське Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2848 осіб (1561 чоловічої статі та 1287 — жіночої), налічувалось 517 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Бахмутської волості мешкало 3654 особи, налічувалось 609 дворових господарств, існували православна церква, школа й арештантський будинок[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5307 осіб (2690 чоловічої статі та 2617 — жіночої), з яких 5296 — православної віри[4].

У 1908 році в селі мешкало 8908 осіб (4450 чоловічої статі та 4458 — жіночої), налічувалось 1020 дворових господарств[5].

4 березня 2015 року під час російсько-української війни біля Покровського загинув старшина 17-ї танкової бригади Юрій Зубов.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 727) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-62)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 5-4)
  6. (рос.) Герои страны. 

Джерела[ред. | ред. код]