Силіцен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Знімок поверхні силіцену

Силіце́н — двовимірна[en] одношарова алотропна форма Силіцію (Si), атоми якої утворюють гексагональну кристалічну ґратку типу бджолиних стільників (honeycombs). У силіценовій ґратці атоми Силіцію мають «змішану гібридизацію» типу «sp2/sp3», таким чином, ґратка є зігнутою (англ. buckled), на відміну від планарної ґратки графену. Тим не менш, електронні дисперсійні криві мають лінійну залежність на краю зони Бріллюена (в К точці), як і в графені.

На разі відомо дві форми силіцену: вільний від підтримки (англ. free-standing) та епітаксійний (осаджений на підкладку). Існування вільного силіцену є теоретично спрогнозованим,[1][2][3] та експериментального підтвердження його існування поки що немає. Натомість епітаксійний силіцен було експериментально відкрито 2012 року,[4] що підсилило зацікавлення двовимірними матеріалами після деякого спаду зацікавленності графеном.[5][6]

Хронологічно, силіцен — другий елементарний (такий, що складається лише з одного хімічного елементу) двовимірний матеріал після відкриття графену. Також існують роботи з синтезу германену[7] та інших елементарних двовимірних матеріалів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Takeda, Kyozaburo; Shiraishi, Kenji (1994-11-15). Theoretical possibility of stage corrugation in Si and Ge analogs of graphite. Physical Review B 50 (20). с. 14916–14922. doi:10.1103/PhysRevB.50.14916. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)
  2. Guzmán-Verri, Gian G.; Lew Yan Voon, L. C. (2007-08-30). Electronic structure of silicon-based nanostructures. Physical Review B 76 (7). с. 075131. doi:10.1103/PhysRevB.76.075131. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)
  3. Cahangirov, S. (2009-01-01). Two- and One-Dimensional Honeycomb Structures of Silicon and Germanium. Physical Review Letters 102 (23). doi:10.1103/PhysRevLett.102.236804. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)
  4. Vogt, Patrick; De Padova, Paola; Quaresima, Claudio; Avila, Jose; Frantzeskakis, Emmanouil; Asensio, Maria Carmen; Resta, Andrea; Ealet, Bénédicte та ін. (2012-04-12). Silicene: Compelling Experimental Evidence for Graphenelike Two-Dimensional Silicon. Physical Review Letters 108 (15). с. 155501. doi:10.1103/PhysRevLett.108.155501. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)
  5. Not just graphene - Materials Today. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)
  6. Material Question. The New Yorker. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)
  7. Dávila, M. E.; Xian, L.; Cahangirov, S.; Rubio, A.; Lay, G. Le (2014-01-01). Germanene: a novel two-dimensional germanium allotrope akin to graphene and silicene. New Journal of Physics (en) 16 (9). с. 095002. ISSN 1367-2630. doi:10.1088/1367-2630/16/9/095002. Процитовано 2016-08-02.  (англ.)