Синагога Дура-Европос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синагога
Синагога Дура-Европос
Синагога Дура-Европос
Країна Сирія
Розташування Дура-Европос
Конфесія Іудаїзм
Засновник Шмуель бен Іді
Стан руїни
Синагога Дура-Европос (Сирія)
Синагога Дура-Европос
Синагога Дура-Европос

Координати: 34°44′51″ пн. ш. 40°43′38″ сх. д. / 34.74750° пн. ш. 40.72722° сх. д. / 34.74750; 40.72722

Синагога Дура-Европос — синагога в античному місті Дура-Европос на річці Євфраті (поблизу сучасного Калат-ес-Саліх в Сирії). Відкрита під час розкопок 1932–1935 років під керівництвом двох науковців — американця Джеймса Генрі Брестеда та уродженця Житомира Михайла Івановича Ростовцева. Знаменита своїми добре збереженими фресками на біблійні сюжети, які свідчать про те, що старозавітної заборони на зображення людей в III столітті дотримувався не всі єврейські громади.

Фрески зберігаються в Національному музеї Дамаска, де відновлено інтер'єр синагоги.

Будівля[ред.ред. код]

Будівлю синагоги була споруджено 244-245 роки, про що свідчить знайдений під час розкопок напис арамейською мовою. Інший напис на грецькою повідомляє, що її засновником був «старійшина євреїв» Шмуель бен Іді. Синагога розташовувалася поряд з міським муром. 256 року при будівництві укріплень проти військ Сасанідів з неї було знято дах, а будівлю було засипано піском. Це й сприяло збереженню її фресок у часи запустіння, коли місто після захоплення Сасінідами було покинуте.

Будівля мала висоту близько 7 метрів, головний зал синагоги мав розміри 7,68 м х 13,35 м. Уздовж його стін розташовувалися лави. У західній стіні, зверненій до Єрусалиму, розташовувалася напівкругла ніша для зберігання сувоїв Тори. Перед нішею знаходилося підвищення. У ході розкопок під будівлею були знайдені залишки давнішої споруди, що датується кінцем II — початком III століть. Вона мала розміри 4,6 м х 10,85 м і була прикрашена рослинним та геометричним орнаментом.

Розкопки синагоги, 1933 рік

Фрески[ред.ред. код]

На стінах у три яруси розташовані фрески на біблійні сюжети, в яких трапляються і язичницькі символи та образи. Кожна фреска укладена в прямокутну рамку та відділена від інших бордюром з рослинним орнаментом. На фресках представлені: чотири сцени з життя Мойсея, сцени з життя Аарона, Самуїла, Давида, Соломона, Якова, Ілії, Єзекіїля, Вихід євреїв з Єгипту, Перехід через Чермне море, Агасфера з Есфір, історія Ковчега Завіту. На деяких фресках присутні грецькі або арамейські написи.

Відкриття фресок Дури-Европос дозволило дослідникам зробити висновок, що в III столітті єврейські громади трактували старозавітню заборону на зображення людей лише щодо об'ємних зображень і прикрашали синагоги біблійними сценами та фігурами пророків. Стиль виконання фресок М. І. Ростовцев охарактеризував як «месопотамський», що походить з сирійських традицій і не пов'язаний з елліністичним мистецтвом.

Примітивний, суто східний стиль розписів можна сміливо розглядати як один з найбільш «варварських» варіантів східнохристиянського мистецтва: позбавлені об'єму фігури, розташовані в ряд або один над одним, виконані в жорсткому лінійному стилі, вони дані зазвичай в нерухомих фронтальних позах і в зовсім довільних масштабах, їхні обличчя одноманітні та схематичні; головні персонажі часто-густо повторюються в межах однієї сцени по кілька разів.

Науковці зазначають, що на фресках постаті головних біблійних героїв (Мойсей, Яків, Йосип) зображені у грецьких одежах, ізраїльські вояки одягнені в римські обладунки, а в сценах битв євреїв з филистимлянами або на зображеннях цариць (Естер, дочка фараона) герої одягнені в парфянський одяг. У деяких випадках художники точно слідували за біблійним описом предметів (наприклад, зображення Ковчега Завіту, одягу первосвященика Аарона), а також зображували єврейські релігійні атрибути (менора, Лула, цитрон).

Галерея[ред.ред. код]

Dura Europos fresco Moses from river.jpg
Dura Synagogue ciborium.jpg
Dura Europos fresco worshipping gold calf.jpg
Знайдення царівною немовляти Мойсея Синагогальний ковчег Поклоніння золотому тельцю
Duraeuropa-1-.gif
Ezekiel Vision Dura-Europos.jpg
Dura Synagogue WC3 David anointed by Samuel.jpg
Тріумф Мордехая Видіння Єзекіїля Давид помазаний Самуїлом

Література[ред.ред. код]

  • Joseph Gutmann (Hrsg.): The Dura-Europos Synagogue : a re-evaluation (1932–1992). Atlanta 1992.
  • Arne Effenberger: Frühchristliche Kunst und Kultur. Leipzig 1986, S. 89-91 ISBN 3-7338-0010-9
  • C. H. Kraeling: The excavations at Dura-Europos: conducted by Yale University and the French Academy of Inscriptions and Letters, Final report 8 Part 1, The synagogue, New Haven: Yale University Press, 1956
  • Kurt Weitzmann, Herbert L. Kessler: The Frescoes of the Dura Synagogue and Christian Art. Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington (DC) 1990, ISBN 0-88402-182-3

Посилання[ред.ред. код]