Скоблікова Юлія Кирилівна
| Юлія Кирилівна Скоблікова | |
| Ім'я при народженні | Юлія Кирилівна Сиченко |
|---|---|
| Народилася | 17 квітня 1928 Олександрівка, Луганська обл. |
| Померла | 14 лютого 2013 (84 роки) Київ |
| Національність | українка |
| Навчання | Ворошиловградське художнє училище Київський художній інститут |
Юлія Кирилівна Скоблікова (до шлюбу — Сиченко; 17 квітня 1928 — 14 лютого 2013) — українська скульпторка.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 17 квітня 1928 року в селі Олександрівка Луганської області.
Закінчила у 1949 році Ворошиловградське художнє училище, скульптурний факультет (педагог з фаху — В. Агібалов).
У 1956 році закінчила скульптурний факультет Київського художнього інституту, навчалася в майстерні знаного скульптора М. Лисенка.
Член Спілки художників України з 1959 року.
Чоловік — народний художник УРСР Олександр Скобліков.
Померла 14 лютого 2013 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а) поруч з чоловіком.
Творчість[ред. | ред. код]
Юлія Скоблікова є автором багатьох скульптурних композицій у Києві. Займалась керамікою, з 1988 по 1999 рік була актрисою театру «Біла вітальня», з 1999 по 2001 роки — у театрі «Живе слово».
Знімалась у відеокліпах.
2000 року за її авторства вийшла збірка поезій «Відзеркалення».
скульптурні роботи[ред. | ред. код]
- композиція «Лікбез» (1969)
- фігура Зої Космодем'янської (1972)
- скульптура Лесі Українки (Національний музей літератури, Київ, 1989 року)
- паркова скульптура «Сірий вовк та червона шапочка»[1] («Галявина казок», Ялта, 1973 р.)
- паркова скульптура «Материнство», Саки (1976)
- пам'ятник В. І. Леніну в с. Корсунівка, Полтавська область (1967)
меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- Л. Булаховському (1971)
- О. Бродському (1973)
- Алімпію (Києво-Печерська Лавра, 1973)
- М. Рильському (1973)
- Л. Писаржевському (1974)
- В.Ройтеру (1975)
- Н. К. Крупській
Меморіальні дошки у Києві
| |||||||||||
|
|
|
|
| |||||||
Алімпію
|
О. І. Бродському
|
Л. А. Булаховському
|
Л. В. Писаржевському
|
В. А. Ройтеру
| |||||||
портрети[ред. | ред. код]
М. Кузнецов (1958), Зоя Космодем'янська (1968), Елісо Циклаурі (1984), письменник В. Губарєв (1977), в'єтнамський скульптор Тьхань (1985), О.Сердюк (1981), Герой Радянського Союзу Л. Кравченко (1982), А. Камінський, генерал-майор І. Петров, та ін.
медалі[ред. | ред. код]
Мистецтво народу (1973), Дзінтарі (1974), Загинули рятуючи (1974), Альгімантас Вітенас (1974), Кортеліси (1987), Л. Громашевський (1987), Ніхто не забутий, ніщо не забуте (1982), Ганс Християн Андерсен (1985), Катерина Білокур (працювала понад 10 років) та ін.
Твори зберігаються в колекціях Національного художнього музею України, Харківського художнього музею, Хмельницького музею та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Сірий вовк та червона шапочка» на Галявині казок у Ялті, АР Крим, Україна. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Скульптура "Володя Ульянов". http://terradecorum.com.ua/ukr. Аукціонний дім "Terra Decorum". Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 19 лютого 2015.
- 1928. http://calendar.interesniy.kiev.ua/ ((рос.)) . Київський календар. Процитовано 19 лютого 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Марія Скоблікова. Багатогранна особистість скульптора Юлії Скоблікової // Мистецтвознавство України. — 2013. — Вип. 13. — С. 41—47.
- Скоблікова М. Черпаючи натхнення з джерел мистецтв // Образотворче мистецтво. — 2008. — 2. — С. 69—71.
|
