Скобликов Олександр Павлович

Скобликов Олександр Павлович
Народився	25 лютого 1929(1929-02-25)  Дружківка, Артемівська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	29 січня 2005(2005-01-29) (75 років)  Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художник, політик
Alma mater	Київський державний художній інститут (1954)
Вчителі	Лисенко Михайло Григорович, Олійник Олексій Прокопович і Вронський Макар Кіндратович
Членство	Спілка радянських художників України
Magnum opus	Пам'ятник Вернадському
Партія	КПРС
У шлюбі з	Скобликова Юлія Кирилівна
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Могила Олександра Скоблікова

Олекса́ндр Па́влович Ско́бліков (25 лютого 1929, Дружківка — 29 січня 2005, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Член-кореспондент Академії мистецтв України з 2000 року. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Чоловік скульптора Юлії Скобликової.

Життєпис

Народився 25 лютого 1929 року в місті Дружківці (нині Донецька область, Україна). 1954 року закінчив Київський художній інститут (учень Михайла Лисенка, Олексія Оліника, Макара Вронського).

У 1955—1971 роках — на творчій роботі. Член Комуністичної партії Радянського Союзу з 1968 року. З 1971 року по 1975 рік — заступник голови правління Спілки радянських художників України, секретар правління Спілки художників СРСР. Протягом 1975—1980 років обіймав посаду голови правління Київської організації Спілки радянських художників України; у 1981—1983 роках — голови Спілки радянських художників України. У 1983—2005 роках — на творчій роботі.

Обирався депутатом Київської міської ради народних депутатів (1978—1980 роки) та Верховної Ради СРСР (1979—1984 роки). Був головою художньої ради з нумізматики Національного банку України.

Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 11, квартира № 93 та у будинку на вулиці Михайлівській, № 2, квартира № 1. Помер у Києві 29 січня 2005 року, де і похований на Байковому кладовищі(ділянка № 49а).

Творчість

У реалістичній манері працював у галузях станкової (створював композиції, портрети), монументальної скульптури (автор пам'ятників, меморіальних дошок) та медальєрного мистецтва. Серед робіт:

станкова скульптура

портрети

• «Революціонер Петро Алексєєв» (1954, бронза);
• «Старий робітник» (1957, бронза);
• «Юлія» (1958, мармур);
• «Борис Чистяков» (1959);
• «Наташа» (1960);
• «Ударниця Дарницького шовкового комбінату Рая Панченко» (1963);
• «Тарас Шевченко» (1964, граніт; Донецький ботанічний сад НАН України);
• «Михайло Фрунзе» (1967);
• «Медсестра» (1967);
• «Михайло Калінін» (1967; деревина; Донецький обласний художній музей);
• «Колгоспниця» (1967, граніт; Національний художній музей України);
• «Павло Дибенко» (1967);
• «Володимир Антонов-Овсієнко» (1967, оргскло);
• «Олександр Матросов» (1968, оргскло);
• «Фелікс Дзержинський» (1969);
• «Ткаля А. Хорольська» (1969);
• «Григорій Петровський» (1970, штучний камінь);
• «Професор Микола Шарлемань» (1970);
• «Гнат Юра» (1971);
• «Академік Володимир Вернадський» (1972, граніт; Національний художній музей України);
• «Марія Запорожець» (1974);
• «Леонід Брежнєв» (1975);
• «Двічі Герой Радянського Союзу генерал-полковник В. Д. Лавриненко» (1975, бронза; Національний художній музей України);
• «Двічі Герой Соціалістичної Праці П. О. Желюк» (1975);
• «Поет Борис Олійник» (1976);
• «Павло Вірський» (1977);
• «Академік Ростислав Чаговець» (1977);
• «Тарас Шевченко» (1981, оргскло; передано в Форт-Шевченка);
• «Борис Патон» (1980, 2002);
• «Володимир Ленін. 1903 рік» (1980);
• «Нескорені» (1981);
• «Василь Сухомлинський» (1982);
• «Олексій Артамонов» (1982);
• «Карпо Трохименко» (1982, бронза, лиття; Хмельницький обласний художній музей);
• «Ветеран німецько-радянської війни, повний кавалер орденів Утвенко» (1985, бронза, лиття; Хмельницький обласний художній музей);
• «Василь Ремесло» (1988);
• «Олександр Покришкін» (1989);
• «Тарас Шевченко» (1991, гіпс; передано до Кабінету Міністрів України);
• «Геогій Майборода» (1995);
• «Тарас Шевченко» (2000, бронза; власність родини);
• «Яків Цегляр» (2001);

скульптурні композиції

• «На цілині» (1960);
• «Куховарка на цілині» (1960, бронза; Національний художній музей України);
• «На будівництві» (1960);
• «Прийшла й до нас на фронт весна» (1967, оргскло; Національний художній музей України);
• «Підсніжники» (1976).

монументальна скульптура

пам'ятники

• Володимиру Леніну для заводу «Криворіжсталь» (1959, бронза; у співавторстві з Олексієм Оліником та Макаром Вронським);
• Адміралу Нахімову в Маріуполі (1966);
• Олександрові Пушкіну в Тернополі (1959, органічне скло; у співавторстві з Макаром Вронським та Олексієм Олійником; демонтований у квітні 2022 року);
• Михайлові Калініну в селі Калинівці Чернігівської області (1967, демонтований у 2014 році);
• Петрові Чайковському в Шахтарську (1965, оргскло, граніт; у співавторстві з Макаром Вронським, архітектор Ігор Масленков);
• Тарасові Шевченку: Шалетт-сюр-Луен у Франції (1974, бронза, граніт; архітектор Олександр Малиновський), Шполі (1978), Умані (1981, бронза, камінь; архітектор Анатолій Ігнащенко), Батумі (1986, бронза, камінь), Дубні (1991, бронза, камінь; трифігурна композиція), Краснограді (1986), Ніжині (1991, бронза, граніт), Хирові Львівської області (1993); Міжгір'ї Закарпатської області (1995, архітектор К. Сидоров), Кременчуці (2004);
• Миколі Щорсу в Чернігові (1977, бронза, лабрадорит; архітектор Анатолій Ігнащенко; демонтований 17 квітня 2015 року);
• Миколі Некрасову в Немирові (1979);
• Морякам Дніпровської військової флотилії в Києві на Рибальському острові (1979, бронза, граніт; у співавторстві з Макаром Вронським, архітектор Ігор Ланько);
• Засновнику польської побітничої партії «Пролетаріат» Людвику Варинському на батьківщині в селі Мартинівці Черкаської області (1971, бронза, граніт);
• Герою Паризької комуни генералу Ярославу Домбровському в Житомирі (1971, бронза, граніт);
• Володимиру Антонову-Овсієнку в Чернігові (1973; демонтований 9 лютого 2015 року);
• Педагогу Костянтину Ушинському в Києві (1974, бронза, граніт; архітектор Анатолій Ігнащенко);
• Олександрові Корнійчуку в селі Плютах Обухівського району Київської області на території Меморіального будинку-музею Олександра Корнійчука (1980);
• Михайлові Кирпоносу в Чернігові (1981, бронза, лабрадорит; архітектори О. І. Зайцев, Віктор Устинов; тимчасово демонтований);
• Володимиру Вернадському в Києві в місці сполучення Берестейського проспекту і бульвару Академіка Вернадського (1981, граніт; архітектор Анатолій Ігнащенко);
• Миколі Гоголю в Києві на Русанівській набережній (1982, архітектори К. Сидоров та Ігор Іванов);
• Монумент на честь возз'єднання України з Росією в Києві (1982, «Арка дружби народів»; демонтований 26 квітня 2022 року);
• Василю Сеньку в Чернігові (1989, бронза, лабрадорит; архітектор Віктов Устинов; тимчасово демонтований);
• Акакію Церетелі в Батумі (1986);
• Феофілу Яновському в Києві, перед будівлею Національного наукового центру фтизіатрії, пульмонології та алергології на вулиці Миколи Амосова, № 10 (1992, бронза, граніт; архітектор Микола Кислий);
• Марії Заньковецькій в Ніжині (1993);
• Євгену Патону в Києві на території Київського політехнічного інституту (2002);
• Сергію Лебедєву в Києві на Берестейському проспекті, № 39 на території Київського політехнічного інституту біля корпусу № 4 (2002, бронза, граніт);
• Михайлу Кравчуку в Києві на території Київського політехнічного інституту (2003);

• 
  М. Некрасову
  (Немирів)
• 
  Морякам
  Дніпровської
  флотилії (Київ)
• 
  Л. Варинському
  (Мартинівка)
• 
  Я. Домбровському
  (Житомир)
• 
  В. Антонову-Овсієнку
  (Чернігів)
• 
  К. Ушинському
  (Київ)
• 
  О. Корнічуку
  (Плюти)
• 
  Т. Шевченку
  (Умань)
• 
  М. Гоголю
  (Київ)
• 
  В. Вернадському
  (Київ)
• 
  Т. Яновському
  (Київ)
• 
  Монумент на
  честь возз'єднання
  України з Росією
• 
  М. Щорсу
  (Чернігів)
• 
  М. Кирпоносу
  (Чернігів)
• 
  В. Сеньку
  (Чернігів)
• 
  Т. Шевченку
  (Батумі)
• 
  Т. Шевченку
  (Дубно)
• 
  М. Заньковецькій
  (Ніжин)
• 
  Є. Патону
  (Київ)
• 
  С. Лебедєву
  (Київ)
• 
  М. Кравчуку
  (Київ)

меморіальні і анотаційні дошки в Києві

Виготовив близько 40 меморіальних дошок, зокрема:

• Олександру Палладіну на фасаді будинку Інституту біохімії імені Олександра Палладіна НАН України на вулиці Леонтовича, № 9 (1974, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко);
• Гречку Андрію на фасаді будинку штабу Київського військового округу на Повітрофлотському проспекті, № 6 (1977, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко);
• Димитрову Георгію анотаційна дошка, що була встановлена на вулиці Димитрова/Діловій, № 7 (1977, бронза, граніт, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко; демонтована 2016 року);
• Георгію Жукову на фасаді будинку штабу Київського військового округу на Повітрофлотському проспекті, № 6 (1977, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко);
• Юрію Смоличу на фасаді будинку на вулиці Заньковецької, № 5/2 (1980, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко);
• Кавецькому Ростиславу на фасаді головного корпусу Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології на вулиці Васильківській, № 45 (1981, бронза, барельєф ; архітектор К. Сидоров);
• Камєнєву Сергію анотаційна дошка на фасаді будинку на бульварі Лесі Українки, № 27/2, що на розі з вулицею Петра Болбочана, колишньою Командарма Камєнєва (1984, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко; демонтована у 2016 році);
• Карпу Трохименку на фасаді будинку на вулиці Богдана Хмельницького, № 66 (1985, бронза, барельєф; архітектори Г. Щербина, К. Сидоров);
• Василенку Андрію на фасаді будинку на бульварі Академіка Вернадського, № 34/1 (1991, бронза; барельєф);
• Борису Медовару на фасаді будинку на вулиці Казимира Малевича, № 13 (2001, бронза);
• Дмитру Менделєєву на фасаді корпусу № 1 Київського політехнічного інституту на Берестейському проспекті, № 37 (2003);
• Граве Дмитру на фасаді Інституту математики на вулиці Терещенківській, № 3 (бронза; барельєф);

Меморіальні і анотаційні дошки в Києві
О. Палладіну	Ю. Смоличу	Р. Кавецькому	К. Трохименку	Б. Медовару	Д. Менделєєву	Д. Граве	Г. Димитрову	С. Каменєву	Р. Кавецькому	А. Василенку

Автор медалей: «Костянтин Ушинський», «Марко Черемшина», «Тарас Шевченко» (1989, бронза), «До 400-річчя Богдана Хмельницького» (1995).

У 1976—1977 роках в торці підземного залу станції метро площа Калініна в Києві, з боку головного входу, містився бронзовий рельєфний профільний портрет Михайла Калініна роботи Олександра Павловича (надалі був використаний в оформленні прохідної заводу імені Калініна на Щекавицькій вулиці, який нині не існує).

У 1981 році брав участь у будівництві меморіального комплексу музею Другої світової війни у Києві.

З 1955 року брав участь у всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставках.

Відзнаки

• Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою» (Польська Народна Республіка, 1971);
• Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1972 рік;
• Нагороджений орденами:
  • Трудового Червоного Прапора (1979);
  • «За заслуги» ІІІ ступеня (2004);

почесні звання

• заслужений діяч мистецтв УРСР з 1971 року;
• народний художник УРСР з 1976 року;

почесні грамоти

• Президії Верховної Ради Білоруської РСР (1976);
• Президії Верховної Ради Української РСР (1981).

Література

• Скобликов Олександр Павлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 423.
• Скобликов Олександр Павлович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 211.;
• Скобликов Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Скобликов Олександр Павлович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк ; Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : Поліграфкнига, 1977. — Т. 2 : Мол—Я. — С. 215.;
• Л. И. Попова, В. П. Цельтнер. Скобликов Александр Павлович // Очерки о художниках Советской Украины. — Москва : «Советский художник», 1980. — С. 277—289. (рос.);
• Скобликов Олександр Павлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
• Скобликов Олександр Павлович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 533 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Скобликови // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 542—543 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Скобликов Олександр Павлович // Хто є хто в Україні. — Київ : К.І.С., 1997. — С. 474. — ISBN 966-7048-03-9.;
• Скобликов Олександр Павлович // Художники України : Енциклопедичний довідник : Вип. 1 / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; редкол. В. Д. Сидоренко (голова) та ін. ; автор-упор.: М. Г. Лабінський. — К. : Інтертехнологія, 2006. — С. 509. — ISBN 978-966-96839-3-9.;
• Марія Скоблікова. Скобликов Олександр Павлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 789—790.;
• І. М. Блюміна. Скобліков Олександр Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X..