Смикавець гачкуватий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Смикавець гачкуватий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Смикавець (Cyperus)
Вид:
Смикавець гачкуватий (C. hamulosus)
Біноміальна назва
Cyperus hamulosus
Синоніми

Dichostylis hamulosa (M.Bieb.) Nees
Mariscus hamulosus (M.Bieb.) S.S.Hooper

Смикавець гачкуватий[1] або дихостиліс гачкуватий (як Dichostylis hamulosa)[2] або маріскус маленький (як Mariscus hamulosus)[3] (Cyperus hamulosus) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у деяких частинах Африки й південної Європи, й у середній Азії.

Однорічна рослина 5–15 см заввишки. Суцвіття складається з кількох головок, одна з них сидяча, інші — на ніжках. Колоски широкояйцевиді. Колоскові луски червонувато-зелені, з довгим відігнутим назовні вістрям. Тичинок 1. Рилець 3. Горішок 3-гранний, вузький, сіро-бурий[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Європа: Болгарія, Італія, Румунія, Україна, Росія, Туреччина (Стамбул, північна частина озера Теркос); Африка: Марокко, Туніс, Ботсвана, Намібія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал; Азія: Казахстан, Туркменістан, Узбекистан; натуралізований: Західна Австралія. Вид мешкає на сезонно затоплених окраїнах озер[4][5][6].

В Україні зростає на вологому піску, головним чином на берегах річок — від Полісся до приморських районів (головним чином по Дніпру, Ворсклі, Сіверському Дінцю, в низов'ях Південного Бугу, на о. Джарилгач) спорадично, місцями часто[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Київської областей[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Cyperus hamulosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 419. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
  5. Kavak, S. (2014). Cyperus hamulosus. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)
  6. eMonocot 1.0.5. Архів оригіналу за 25.04.2018. Процитовано 24.04.2018. (англ.)