Смирнов Віктор Ксенофонтович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смирнов Віктор Ксенофонтович
рос. Смирнов Виктор Ксенофонтович
Народився 30 жовтня 1933(1933-10-30)
Москва
Помер 8 серпня 2006(2006-08-08) (72 роки)
Санкт-Петербург
·загинув
Поховання Смоленське кладовище
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Діяльність психіатр
Відомий завдяки номінант Кембриджського біографічного довідника «Людина року»[1]
Alma mater Військово-морська медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь доктор медичних наук
Знання мов російська
Заклад Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Титул доктор медичних наук,
професор
Посада професор
Військове звання полковник
Батько Ксенофонт Смірнов
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
медалями

Смирнов Віктор Ксенофонтович (рос. Смирнов Виктор Ксенофонтович; *30 жовтня 1933 р., Москва — †8 серпня 2006 р., Санкт-Петербург) — доктор медичних наук, професор, психіатр, заслужений діяч науки Росії, полковник; дослідник галузі психогігієни та психіатричної профілактики; під його керівництвом досліджувалася психіатрія катастроф, екологічна психіатрія, психічні розлади при травмах головного мозку, військо-медична експертиза та психофармакологія; був головним психіатром Міністерства Оборони СРСР та Росії; автор понад 100 наукових праць; номінант Кембриджського біографічного довідника «Людина року» (1998 р.)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині військовослужбовця.

У 1956 р. завершив навчання у Військово-морській медичній академії імені Кірова[1]. Служив начальником авіаційної медицини підрозділу Північного флоту СРСР. У Ленінграді працював у 2-й міській психіатричній лікарні.

Від 1959 р. — працював на кафедрі психіатрії 1-го Ленінградського медичного інституту імені академіка І. П. Павлова. У 1961 р. закінчив ординатуру за темою «Про патологію свідомості при шизофренії». У 1964 р. завершив вишкіл аспірантури. В тому ж році захистив дисертацію кандидата наук.

У 1974 р. захистив дисертацію доктора медичних наук.

У 1974-1977 рр. працював у м. Волгограді, вперше в СРСР створив лабораторію «НДІ гігієни, токсикології та профілактики МОЗ РРФСР».

У 1977-1985 рр. очолював катедру психіатрії Горьковського медичного інституту, де створив лабораторію «сну та неспання» й керував нею, і був головним психіатром Горьковської області Росії.

У 1985-1993 рр. керував катедрою психіатрії Військово-медичної академії імені С. М. Кірова, і став у той час головним психіатром Міністерства Оборони СРСР та Міністерства Оборони Росії. Брав участь у організації медичної допомоги постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС та землетрусі у Вірменії.

У 1993-1994 рр. очолював Василеострівський психоневрологічний диспансер м. Санкт-Петербургу.

Після 1994 р. — науковий методист Санкт-петербурзької міської психіатричної лікарні № 1 імені П. П. Кащенко.

У 1998 р. був номінантом Кембриджського біографічного довідника «Людина року».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Гурович И. Я. // «Социальная и клиническая психиатрия», Некрологи: Смирнов Виктор Ксенофонтович, изд. Российского общества психиатров (РОП), МОсковского научно-исследовательского института психиатрии МЗ РФ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], г. Москва, 2006 г, Том 16, Выпуск 4, С. 108, УДК 616.89(091) (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]