Очікує на перевірку

Сняданко Наталя Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сняданко Наталка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталка Сняданко
Наталя Володимирівна Сняданко
Народилася20 травня 1973(1973-05-20) (51 рік)
Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменниця, перекладачка, журналістка
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Премії
CMNS: Сняданко Наталя Володимирівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Наталя Володимирівна Сняданко (Ната́лка Сняда́нко; нар. 20 травня 1973, Львів) — українська письменниця, перекладачка, журналістка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у 1973 році у Львові. За освітою — філологиня, закінчила Львівський та Фрайбурзький університети, за фахом — журналістка і перекладачка з польської, німецької та російської.

У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків і Анна Середа; ТУГА — «Товариство усамітнених графоманок»).[1]

Друкується у львівській та київській пресі («Львівська газета», «Суботня пошта», «Дзеркало тижня»), журналах «Профиль-Украина» й «Український тиждень».

Повість Снядянко «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» була опублікована у 2004 році в Польщі й одразу ж увійшла до десятки бестселерів. Ця книжка також перекладена і видана російською — «Коллекция страстей» (М.: «Идея-Пресс», 2005).

Російською вийшов роман «Синдром стерильності» під назвою «Агатангел, или Синдром стерильности» (М.: «Флюид», 2008)

У 2013 році видала роман «Фрау Мюллер не налаштована платити більше».[2] Станом на 2016 рік Співпрацює з краудпаблішинговою платформою Komubook як перекладачка.

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшов новий роман Сняданко — «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», у центрі якого особиста історія одного з найекстравагантніших членів імператорської родини Габсбурґів — Вільгельма, більше відомого в Україні за бойовим псевдонімом Василь Вишиваний[3].

У 2021 році у «Видавництві Старого Лева» вийде новий роман Сняданко — «Перше слідство імператриці», де оповідь ґрунтується на документальних матеріалах з життя легендарної австрійської імператриці Сіссі. Присутній політичний підтекст і карколомні пригоди.

У червні 2020 року Наталка Сняданко увійшла до довгого списку літературної нагороди Центральної Європи «Ангелус» за книгу «Фрау Мюллер не налаштована платити більше».[4]

Наталка Сняданко — перекладачка з німецької (Франц Кафка, Фрідріх Дюрренматт, Ґюнтер Ґрасс, Юдіт Германн, Стефан Цвайґ), польської (Чеслав Мілош, Збіґнєв Герберт, Ярослав Івашкевич, Ян Бжехва) та російської (Андрій Курков).

Членкиня Українського ПЕН.

Книги

[ред. | ред. код]
Наталка Сняданко у Вінниці, квітень 2013

Книги, перекладені іноземними мовами

[ред. | ред. код]
  • «Kolekcja namiętności» (Wolowiec: Czarne, 2004)
  • «Коллекция страстей, или Приключения молодой украинки» (Москва: Идея-Пресс, 2005)
  • «Sammlung der Leidenschaften» (München: dtv, 2007; Innsbruck: Haymon, 2017)
  • «Агатангел, или синдром стерильности» (Москва: Флюид, 2008)
  • «Ahatanhel» (Wolowiec: Czarne, 2008)
  • «Чабрец в молоке» (Москва: «Новый мир», 2011, № 8-9" [Архівовано 1 вересня 2013 у Wayback Machine.])
  • «Sbírka vášní» (Zlín: Kniha Zlín, 2011)
  • «Lubczyk na poddaszu» (Wrocław: Biuro Literackie, 2014)
  • «Frau Müller hat nicht die Absicht, mehr zu bezahlen» (Innsbruck: Haymon, 2016)
  • «Frau Müller nie zamierza płacić więcej» (Lublin : Warsztaty Kultury, 2019)
  • «Der Erzherzog, der den Schwarzmarkt regierte, Matrosen liebte und mein Großvater wurde» (Innsbruck: Haymon, 2021)
  • «Porządne papiery arcyksięcia Wilhelma» (Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 2022)

Переклади

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.]/Упор. Василь Ґабор. — Л.: ЛА «Піраміда», 2009. — 620 с.
  2. ↑ Ірина Славінська (11 вересня 2013). Наталка Сняданко: Щоб бути на маргінесі, достатньо бути жінкою в Україні. Буквоїд. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.
  3. ↑ Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  4. ↑ Львівська письменниця Наталка Сняданко потрапила до лонг-листа премії Angelus [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] zaxid.net 30.06.2020
  5. ↑ Польський Інститут. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 11 січня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сняданко Наталя Володимирівна
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наталка Сняданко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сняданко_Наталя_Володимирівна&oldid=39669302