Боржавський замок

|автор проекту|веб-сторінка

Боржавський замок
Файл:Боржавський замок.jpg
план замку
48°24′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д.
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Закарпатська область Берегівський район с. Вари
Перша згадка	903 (1320)
Стан	руїни
Боржавський замок (Україна)

Борж́авський з́амок — одна з найдавніших фортифікаційних споруд Закарпаття, руїни якої знаходяться в селі Вари Берегівського району Закарпатської області. Ймовірно, був побудований на місці городища 9 ст.

Історія

Згідно з твердженням угорського літописця Аноніма, землі в районі нинішнього села Вари в 9-му столітті перебували під контролем Болгарського царства. У цей період городище вже існувало і носило назву «castrum borsoa», тобто «Фортеця Боршо» або «Фортеця Боржава». Однак деякі сучасні історики ставлять під сумнів повідомлення Аноніма, вважаючи значну частину його відомостей вигадкою. Зокрема ставляться під сумнів не тільки те, що Болгарське царство в 9 столітті контролювало землі в районі городища, але і те, що городище біля села Вари взагалі існувало в цей період.

У 903 р. (за іншими даними — в 896 р.,) за повідомленнями того ж Аноніма, Боржавське городище було взято в облогу кочівниками-уграми та після 3-денної облоги захоплено. Хроніка про ці події оповідає так:

У 903 р. після Різдва Христового, вождь Арпад, пославши свої війська, весь край, який лежить між Тисою і Бодрогом, аж до Угочі собі підпорядкував і фортецею Боржоа оточив, а на третій день приступом узяв, стіни зруйнував, а воїнів Салана в кайданах повів до фортеці Гунг .

Згадана фортеця — замок Гунг - це назва городища в Ужгороді. На основі цього повідомлення Аноніма можна припустити, що Боржавське городище було непогано захищене, оскільки атакуючі війська, маючи явну перевагу в силі, змогли його взяти тільки на 3-й день. Однак тут знову варто згадати про те, що деякі сучасні історики сумніваються в тому, що описані події взагалі мали місце.

В 11-12 ст. угорські королі, що приділяли увагу зміцненню кордонів своєї держави, вирішують відновити форпост на Тисі, на місці зруйнованого городища. Почалися роботи по зведенню нових фортифікацій — цього разу на місці дерев'яно-земляних укріплень були побудовані оборонні споруди з каменю. Замку, що знаходився в королівській власності, відводилася роль прикордонного укріплення.

Про важливу роль Боржавського укріплення в цей період ранньої угорської історії свідчить факт створення у цій місцевості в 1214 р. комітату (жупи) Боршоа, центром якого і був Боржавський замок.

Ймовірно, замок був знищений в 1241 р., в ході монголо-татарської навали Батия.

Можна припустити, що після погрому Батия замок ще довгий час знаходився в запустінні. Згодом його, ймовірно, відновили, але центр комітату був перенесений в замок Берегвар, який знаходився на відстані 12 кілометрів на північ від Боржавського замку.  

1320 р. — перша достовірна письмова згадка про замок.

Невідомо, коли саме і за яких обставин замок був повністю зруйнований. Письмових даних про цю подію не залишилося. Наприклад, його могли зруйнувати в 14 столітті в ході міжусобиць, що розгорілися після смерті останнього представника з династії Арпадовичів. Після руйнування замку його руїни використовувалися місцевим населенням в якості будівельного матеріалу. Таким чином, будівлі замку та руїни його укріплень поступово зникали. З усіх будівель замку у відносно непоганому стані деякий час знаходилася одна з башт укріплень, яка продовжувала використовуватися місцевим населенням як каплиця. 1657 р. під час війни Трансільванії з Річчю Посполитою, польські війська напали на село Вари і частково його знищили. Каплиця на замчищі була зруйнована.

1964 р. проводилося обстеження замчища, в ході якого з'ясувалося, що рови укріплення були викладені обпаленою глиною. Матеріали, виявлені археологами, були датовані 10—11 століттями.

У 2005—2006 рр. співробітники Інституту карпатознавства Ужгородського Національного університету проводили розкопки на замчищі. На підставі отриманих матеріалів зведення укріплень було датовано 11-м століттям.

Розташування та план замку

  Місцевість, де знаходився Боржавський замок, розташована в декількох сотнях метрів від угорського кордону, на південній околиці села Вари, в трикутнику, утвореному в місці злиття річки Боржави з Тисою. Русло Боржави, яке можна побачити в наші дні, — нове. Воно огинає городище із заходу, частково проходить по його території. А колись старе русло Боржави огинало територію городища з іншого боку, зі сходу. Таким чином, городище виникло на правому березі річки Боржави, а потім, внаслідок появи нового русла, опинилось на лівому річковому березі. Затиснута в клині, утвореному руслами двох річок, поселення було забезпечено гарним природним захистом. З півночі, сходу та півдня доступ до городища утрудняли води річок, а крім того, з заходу і північного сходу до поселення заважали підійти болота.

Первинне городище складались з 2-х частин — укріпленого городища та неукріпленого дитинця, який примикав до нього з південно-заходу. Укріплення городища охоплювали трикутний майданчик розміром 120х110 метрів. Штучні укріплення були представлені ровом, валом і, ймовірно, дерев'яними укріпленнями у верхній частині валу.

Література

• Deschmann Alajos: Kárpátalja műemlékei. Bp. 1990. 122.
• Győrffy György: Az Árpád-kori Magyarország történeti földrajza. I. Bp. 1963. 520-523, 535.
• Lehoczky Tivadar: Bereg vármegye. Budapest-Beregszász. 1996. 677.

Посилання

• Боржавский замок в селе Вары (рос.)