Тернівка (Миколаїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тернівка — історична місцевість міста Миколаїв, є складовою частиною його Центрального району. Знаходиться на півночі міста.

Історія

У 1794 році за указом Катерини ІІ сюди дозволили переселитись турецьким колоністам з полонених турків, що прийняли російське підданство. Перша назва поселення - Турецька Тернівка, походить від назви річки Тернівка, що тече в однойменній балці. Казенним коштом було побудовано 60 будинків. В 1795-1796 роках зведена мечеть. [1]

1802 року турки покинули село, переселившись у місто Карасу-Базар у Криму, ближче до одновірців. Того ж, 1802 року в Тернівку прибули болгарські переселенці - 186 сімей з Адріанопольського вілаєту, які отримали 9917 десятин землі. Мечеть була перероблена в православну церкву.

Пізніше Тернівка стає центром Тернівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.

Станом на 1859 рік налічувалося 211 подвір'їв, 1733 мешканці (865 чоловіків, 868 жінок), одна православна церква.[2]

Станом на 1886 у колонії болгар, центрі Тернівської волості 6-го стану Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 2524 особи, налічувалось 351 дворове господарство, православна церква, школа та 3 лавки [3].
В 1896 році 461 подвір'я, 3082 мешканців (1580 чоловіків, 1502 жінок), православна церква, 2 однокласні школи Міністерства народної освіти, в яких вчилися 132 учня (95 хлопчиків і 37 дівчат); церковно-приходська дівоча школа (30 учениць), фельдшер, 3 рибних завода, 6 лавок, пивна лавка, корчма.

Радянська влада була встановлена в селі в січні 1918 року.

В лютому 1921 року в селі з числа мешканців створюється сільскогосподарча комуна "Червона Зірка". Протягом наступних 6 років в Терновці утворюються 22 товариства спільної обробки землі.

В 1930 році утворюються колгоспи "імені В.Коларова", "Новий шлях", "Промінь Леніна", а в 1931 - "імені Калініна", "імені Володарського", "імені Свердлова", "імені Урицького", "Зоря-9", "Іскра".

В Другій Світовій війні взяли участь 221 мешканець Тернівки, з яких 85 загинули, 128 отримали нагороди. Звільнена від німецької окупації 27 березня 1944 року. В бою за визволення Тернівки загинули 158 радянських солдатів. В 1966 році в Терновці був встановлений пам'ятник радянським воїнам.

З 1949 року - селище міського типу. Населення - 8645 чол. За радяньскі часи - центр радгоспа імені В.Коларова, за яким закріплено 8497 га землі.
[4]

Болгари Тернівки

Населення Тернівки складає приблизно 10 тис.чол., серед них етнічні болгари налічують не менш ніж третину. Етнічні болгари Тернівки розмовляють македонським діалектом болгарської мови.

З 1959 року в Тернівці відкрито Музей болгарської культури.

В Тернівці діє Дружество болгарської культури ім. Христо Ботєва (засновано 1980 р.), школа болгарської мови і культури. 1991 року відкрито читальню, в якій майже 2000 книг болгарською мовою.

Уродженці Тернівки

Соціальна сфера: медицина і освіта

У Тернівці є власна школа (№ 16), шкільна і селищна бібліотеки, лікарня на 110 місць, палац культури на 250 місць.

Вулиці

Тернівка налічує 67 вулиць. Головною вулицею є вулиця Софіївська. Найстаріша вулиця Маяковського, раніше навіть так і називалася: "Перша". Основні вулиці:


Джерела

  1. Крючков, Ю.С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям – Николаев: Возможности Киммерии, 1997. - 160 с.
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ министерства внутреннихъ дѣлъ. Выпуск XLVII. Херсонская губернія. Обработанъ редакторомъ Л.Майковымъ. СанктПетербургъ. 1868.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. http://ukrssr.ru/Nikolaevskaja.obl/Nikolaev/Ternovka.html