Павлов Арсен Сергійович
| Павлов Арсеній Сергійович рос. Павлов Арсений Сергеевич | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
2 лютого 1983 (41 рік) Ухта, СРСР | ||
| Смерть |
16 жовтня 2016[1][2][3] (33 роки) Донецьк, Україна[1][4] | ||
| Поховання | Донецьке море | ||
| Громадянство |
 Росія → Прапор ДНР ДНР | ||
| Псевдо | Моторола | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Росія → Прапор ДНР ДНР | ||
| Формування |
 Батальйон «Спарта» | ||
| Війни / битви |
Друга чеченська війна Війна на сході України | ||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Павлов Арсен Сергійович у Вікісховищі | |||
Па́влов Арсе́ній Сергі́йович (рос. Павлов Арсений Сергеевич, нар. 2 лютого 1983, Ухта, СРСР), відомий також як Моторо́ла — російський бойовик, під час війни на сході України — командир терористичного батальйону ДНР «Спарта». Брав участь у Другій чеченській війні.
Життєпис
Відомостей про діяльність Арсенія Павлова до початку війни на сході України небагато. Майже всю інформацію про нього було отримано з його ж власних інтерв'ю Геннадію Дубовому, що також був бійцем підрозділу Мотороли, та іншим російським кореспондентам. Відомо, що Павлов народився у лютому 1983 року в Республіці Комі. За одними даними місцем народження Арсенія є Ухта, за іншими — Сосногірськ[5]. У віці 15 років залишився сиротою, жив разом з бабусею[6]. Під час служби в морській піхоті брав участь у Другій чеченській війні, провівши у боях близько року. Загалом же прослужив 4 роки в двох різних підрозділах. В армії виконував обов'язки зв'язківця, за що й отримав своє прізвисько[6]. В позаармійському житті опанував професії рятівника, мармурника-гранітника та екструдерщика. Проживав у Ростові-на-Дону, за деякими відомостями працював на автомийці[7], однак цей факт остаточно не підтверджено. В пресі також зустрічається інформація про те, що на Батьківщині Моторола був замішаний у викраденні автомобіля, тому поїхав в Україну аби уникнути відповідальності за злочин[5], однак сам Павлов пояснив свою присутність на території країни-сусіда наступним чином:
|
Сів на потяг та приїхав. Не заглиблювався. Росіяни тут, от і приїхав. Казав уже: щойно полетіли коктейлі Молотова на Майдані у співробітників міліції, мені стало зрозуміло — все, це війна. Після того, як нацики заявили, що за кожного свого будуть вбивати десятьох росіян — чекати, поки загроза стане реальністю, сенсу я не бачив.
Оригінальний текст (рос.) Сел на поезд и приехал. Не вникал. Русские здесь, вот и приехал. Говорил уже: как только полетели коктейли Молотова на Майдане в сотрудников милиции, мне стало ясно — всё, это война. После того как нацики заявили, что за каждого своего будут убивать десять русских, — ждать, когда угроза станет реальностью, смысла я не видел. |
|
Судячи з того, що на кителі терориста присутні медалі «За повернення Криму» та «За захист Криму»[8], його участь у анексії українських територій не обмежувалася бойовими діями на Донбасі. Відомо, що Павлов брав участь у протистоянні на вулиці Римарській у Харкові в ніч на 15 березня 2014 року, після чого вирушив у Слов'янськ[6].
Відомим же широкому загалу Моторола став у травні завдяки відеосюжетам про ведення війни бійцями ДНР, які він знімав на камеру GoPro, що була закріплена на його касці. З того часу Павлов став одним з уособлень терористичного руху Новоросії та одним з найчастіше згадуваних у пресі польових командирів. Брав участь у боях за Слов'янськ, де отримав поранення. 18 липня разом з дружиною вирушив до Криму на лікування, повернувся на Донбас на початку серпня. Під час боїв за Іловайськ командував терористичними підрозділами ДНР, що разом з російською армією взяли у оточення українських воїнів.
З вересня 2014 року бійці Мотороли брали участь у штурмі Донецького аеропорту, проте діяли вкрай неефективно та раз-пораз зазнавали значних втрат. На початку жовтня з'явилася інформація, що бойовики «Спарти» залили у катакомби під аеропортом гас та підпалили їх, чим спричинили значні втрати серед українськіх військовиків. Натомість військовий експерт Костянтин Машовець повідомив про інший розвиток подій — терористи, мовляв, закидали підземні ходи димовими шашками, однак захисники аеропорту не постраждали, на відміну від полонених російських спецназівців, що отруїлися газом[9]. Жодну з версій офіційно не було підтверджено. Приблизно в той же час у інтернет-ЗМІ було повідомлено про ліквідацію ватажка терористів[10], втім ця інформація виявилася такою, що не відповідає дійсності.
У другій половині жовтня на YouTube з'явилося відео, на якому Арсеній Павлов власноруч обстрілював з гранатомета позиції своїх же побратимів, які слали по рації прокльони на його адресу, на що Моторола відповідав, що не знає, звідки ведеться обстріл та сміючись продовжував стріляти далі[11].
17 листопада речник АТО Владислав Селезньов повідомив, що Павлов отримав осколкове поранення під час чергового штурму аеропорту[12], тоді як в таборі ДНРівців заявили, що в груди Мотороли й справді влучив уламок 152-мм снаряда, однак бронежилет врятував його від пошкоджень[13].
Особисте життя
У інтерв'ю одній з російських газет у червні 2014 року сам Моторола зазначив, що в Росії у нього залишилися дружина та 5-річний син. Втім, це не завадило йому одружитися вдруге вже на Донбасі. Обранкою бойовика стала 21-річна мешканка Слов'янська Олена Коленкіна. Весілля стало об'єктом уваги багатьох ЗМІ, на церемонії були присутні лідери сепаратистів Ігор Гіркін та Павло Губарєв, що виконував роль свідка[14]. 28 листопада в мережі з'явилося відео російських журналістів, що завітали до помешкання подружжя у центрі Донецька, у якому повідомили про вагітність нової дружини Мотороли[8].
Нагороди
- Георгіївський хрест (ДНР) (червень 2014)[15]
- Орден «За військову звитягу» I ст. (2014)[8]
- Медаль «За повернення Криму» (2014)[8]
- Медаль «За захист Криму» (2014)[8]
Слід в масовій культурі
Моторола став прототипом головного героя мультфільму Ірени Карпи «Ватнік понаєхавший»[16].
Примітки
- ↑ а б в https://www.letemps.ch/monde/2016/10/17/un-chef-guerre-russe-assassine-donetsk
- ↑ https://www.theguardian.com/world/2016/oct/17/prominent-warlord-arsen-motorola-pavlov-killed-donetsk-blast
- ↑ http://www.nytimes.com/2016/10/18/world/europe/ukraine-rebel-arsen-pavlov-motorola-killed.html?_r=0
- ↑ а б (unspecified title)
- ↑ а б Моторола уехал воевать или скрываться от ответственности? (рос.) . «Комсомольская правда». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ а б в Моторола (Арсений Павлов) — командир одного из подразделений армии ДНР (рос.) . «Эхо Москвы». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Выходец из Коми Моторола одновременно имеет двух жен (рос.) . «proГород». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ а б в г д Поки мешканці Донбасу голодують і ховаються у підвалах, Моторола ласує солянкою в елітній квартирі Донецька. «Погляд». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ При штурмі летовища бойовик Моторола скакав як придурок й потравив своїх полонених «побратимів», — експерт. «ZIK». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Украинские силовики уничтожили полевого командира ДНР Моторолу (рос.) . «Хвиля.net». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Як терорист Моторола, заливаючись сміхом, обстрілює своїх з гранатомета. «Еспресо.tv». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Кіборги знищили в аеропорту понад два десятки бойовиків. Терорист «Моторола» поранений. «Еспресо.tv». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Бандюку Моторолі в груди влучив осколок від 152 мм снаряда. «Новий погляд». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Первая свадьба в ДНР: ополченец Моторола женился на местной девушке (рос.) . «МК». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Командир Моторола награжден георгиевским крестом — высшей наградой ДНР (рос.) . «Новости Луганска». Процитовано 29 листопада 2014.
- ↑ Ватнік понаєхавший: мультфильм Ирены Карпы. «YouTube». Процитовано 29 листопада 2014.
Посилання
- Профіль особи. «Lost Ivan». Процитовано 29 листопада 2014.
- Інтерв'ю
- Геннадій Дубовий (19 червня 2014). Легендарный Моторола (рос.) . «Завтра». Процитовано 29 листопада 2014.