Павлов Арсен Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсен Сергі́йович Павлов
рос. Арсен Сергеевич Павлов
2015-05-05. Репетиция парада Победы 206 (cropped).jpg
Прізвисько Моторола
Народився 2 лютого 1983(1983-02-02)[1]
Ухта, Комі АРСР, Російська РФСР, СРСР
Помер 16 жовтня 2016(2016-10-16)[2][3][4] (33 роки)
Донецьк, Україна[2]
Поховання Донецьке море
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Росія
Національність росіянин
Діяльність терорист
Знання мов російська
Учасник Друга чеченська війна, Війна на сході України, Протистояння у Слов'янську, Бій під Іловайськом, Донецька фортеця, Бої за Донецький аеропорт і Бої за Дебальцеве
Роки активності з 2014
Військове звання полковник
Нагороди

Арсе́н Сергі́йович Па́влов[5] (рос. Павлов Арсен Сергеевич[6], відомий також як Моторо́ла, 2 лютого 1983, Ухта, РРФСР, СРСР — 16 жовтня 2016, Донецьк, Україна[7]) — російський вояк, учасник кількох воєн, [[Воєнний злочин |воєнний злочинець]]. [⇨]

Брав участь у Другій російсько-чеченській війні, служив в армії. Після армії проживав у Ростові-на-Дону, мав сім'ю, працював автомийником.

З початком російської агресії проти України у 2014 році — активний учасник «Російської весни» і війни на сході України, командир батальйону «Спарта» зі складу російських окупаційних військ. Перебував у центрі уваги російських ЗМІ. Відзначився стратами полонених. Загинув від спрацювання вибухового пристрою, встановленого у ліфті багатоповерхівки Донецька, де Павлов мав подаровану окупаційною владою квартиру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Країни, в яких Арсен Павлов перебував під санкціями

Відомостей про діяльність Арсена Павлова до початку війни на сході України небагато. Майже всю інформацію про нього було отримано з його ж власних інтерв'ю Геннадію Дубовому, що також був бойовиком угруповання Мотороли, та іншим російським кореспондентам. Відомо, що Павлов народився у лютому 1983 року в Комі АРСР. За одними даними місцем народження Арсена є Ухта, за іншими — Сосногорськ[8]. У віці 15 років залишився сиротою, жив разом з бабусею[9].

Життя у Росії[ред. | ред. код]

Під час служби в морській піхоті брав участь у Другій російсько-чеченській війні, провівши у боях близько року. Загалом же прослужив 4 роки в двох різних підрозділах. В армії виконував обов'язки зв'язківця, за що й отримав своє прізвисько[9]. В позаармійському житті опанував професії рятівника, мармурника-гранітника та екструдерщика. Проживав у Ростові-на-Дону, за деякими відомостями працював на автомийці.[10][11][12] В пресі також зустрічається інформація про те, що на Батьківщині Моторола був замішаний у викраденні автомобіля[13], тому поїхав в Україну аби уникнути відповідальності за злочин[14][8], однак сам Павлов пояснив свою присутність на території країни-сусіда наступним чином:

« Сів на потяг та приїхав. Не вдавався в подробиці. Росіяни тут, от і приїхав. Казав уже: щойно полетіли коктейлі Молотова на Майдані у співробітників міліції, мені стало зрозуміло — все, це війна. Після того, як нацики заявили, що за кожного свого будуть вбивати десятьох росіян — чекати, поки загроза стане реальністю, сенсу я не бачив.
Оригінальний текст (рос.)
Сел на поезд и приехал. Не вникал. Русские здесь, вот и приехал. Говорил уже: как только полетели коктейли Молотова на Майдане в сотрудников милиции, мне стало ясно — всё, это война. После того как нацики заявили, что за каждого своего будут убивать десять русских, — ждать, когда угроза станет реальностью, смысла я не видел.
»

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Судячи з того, що на кителі терориста присутні медалі «За повернення Криму» та «За захист Криму»[15], його участь у анексії українських територій не обмежувалася бойовими діями на Донбасі. Відомо, що Павлов брав участь у протистоянні на вулиці Римарській у Харкові в ніч на 15 березня 2014 року, після чого вирушив у Слов'янськ[9].

Відомим же широкому загалу Моторола став у травні завдяки відеосюжетам про ведення війни бойовиками ДНР, які він знімав на камеру GoPro, що була закріплена на його касці. З того часу Павлов став одним з уособлень терористичного руху так званої Новоросії та одним з найчастіше згадуваних у пресі польових командирів. Брав участь у боях за Слов'янськ, де отримав поранення. 18 липня разом з дружиною вирушив до окупованого Росією Криму на лікування, повернувся на Донбас на початку серпня. Під час боїв за Іловайськ командував терористичними підрозділами ДНР, що разом з російською армією взяли у оточення українських воїнів.

З вересня 2014 року бойовики Мотороли брали участь у штурмі Донецького аеропорту, проте діяли вкрай неефективно та раз-пораз зазнавали значних втрат. На початку жовтня з'явилася інформація, що бойовики «Спарти» залили у катакомби під аеропортом гас та підпалили їх, чим спричинили значні втрати серед українських військовиків. Натомість військовий експерт Костянтин Машовець повідомив про інший розвиток подій — терористи, мовляв, закидали підземні ходи димовими шашками, однак захисники аеропорту не постраждали, на відміну від полонених російських спецназівців, що отруїлися газом[16]. Жодну з версій офіційно не було підтверджено. Приблизно в той же час у інтернет-ЗМІ було повідомлено про ліквідацію «Мотороли».[17] Ця інформація виявилася хибною.

У другій половині жовтня 2014 року на YouTube з'явилося відео, на якому Арсен Павлов власноруч обстрілював з автоматичного гранатомета позиції своїх же побратимів, які слали по рації прокльони на його адресу, на що Моторола відповідав, що не знає, звідки ведеться обстріл та сміючись продовжував стріляти далі.[18]

17 листопада 2014 року речник АТО Владислав Селезньов повідомив, що Павлов отримав осколкове поранення під час чергового штурму аеропорту[19], тоді як в таборі ДНРівців заявили, що в груди Мотороли й справді влучив уламок 152-мм снаряда, однак бронежилет врятував його від пошкоджень.[20]

Під час чергового штурму аеропорту 13 січня 2015 року отримав поранення.[джерело?]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Терорист «Моторола» признається у вбивстві 15 полонених
Nuvola apps kaboodle.svg Є п’ять свідків вбивства Моторолою українського «кіборга» Брановицького – Amnesty International, Громадське телебачення, 9 травня 2015

4 червня 2016 року Павлов отримав поранення лівого ока і був вивезений до Санкт-Петербургу на операцію.[21][22] Пізніше з'явилися фото, що підтвердили втрату ока.[23][24][25][26]

20-21 вересня 2016 року батальйон «Спарта» на чолі з «Моторолою» виїхали до ЛНР для підтримки Плотницького, який заявив про «спробу перевороту в ЛНР». 23 вересня був арештований Віталій Кисельов, позивний «Комуніст», заступник командира народної міліції «ЛНР».[27] Плотницький також оголосив у розшук колишнього голову «парламенту» Олексія Карякіна.[28] Олександр Захарченко повідомив, що «Моторола» допоміг Плотницькому придушити переворот.[29]

24 і 26 вересня померли у в'язниці ЛНР Геннадій Ципкалов і Віталій Кисельов. За інформацією громадської ініціативи «Права справа», обидва функціонери ЛНР — Ципкалов і Кисельов, — померли від тортур бойовиків батальйону «Спарта».[30] 27 вересня 2016 року Дмитро Снєгирьов припустив, що через згоду «Мотороли» ліквідувати суперників Плотницького, тепер смерть Арсена Павлова буде вигідна всім сторонам конфлікту.[31]

Смерть[ред. | ред. код]

16 жовтня 2016 року загинув внаслідок замаху. У ліфті будинку, де він мешкав у подарованій йому окупаційною владою квартирі (вул. Челюскінців,122, Донецьк),[32] спрацював саморобний вибуховий пристрій.[33][34] Загинув і його охоронець — 35-річний Євген Гадлій («Ґоґа»).[35] Через сильні пошкодження ідентифікувати трупи вдалося тільки по одягу.[36] У той же день директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко[37] і радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт[38] підтвердили факт смерті Арсена Павлова у Донецьку. У той же час Василь Вовк припустив, що звістка про загибель особи є фейком[39].

Існує кілька версій щодо причин даного інциденту:

  • усунення бойовика силами ФСБ через конфлікт з російськими кураторами;[40]
  • вбивство його як важливого свідка для розслідування збиття Boeing 777 у Донецькій обл.;[41]
  • зближення Арсена Павлова впродовж останніх кількох місяців із Нікітіною Лілією Олександрівною, у якої були інші впливові залицяльники;[42]
  • наявність у бойовика конфліктів з іншими представниками ДНР та ЛНР;[43]

На похорон бойовика, який відбувся 19 жовтня 2016 року в Донецьку, прийшло кілька тисяч осіб[44]. Рух у центрі міста був паралізований. За даними ресурсу «Новости Донбасса», на похороні було до 5 тисяч людей, але значна частина з них — працівники бюджетної сфери, яких зобов'язали прийти на прощальну церемонію[35].

Воєнні злочини[ред. | ред. код]

21 лютого 2015 року Служба безпеки України оформила підозру «Моторолі» за статтею 438 ККУ (воєнний злочин — порушення законів та звичаїв війни). Йому інкримінувалося знущання, катування та розстріли людей. Про це свідчили звільнені заручники — що він «просто підходив і з пістолета вбивав людей».[45]

6 квітня 2015 року видання Kyiv Post опублікувало телефонну розмову, в якій «Моторола», на прохання кореспондента прокоментувати звинувачення його у вбивстві взятого у полон в Донецькому аеропорту в січні 2015 «кіборга»-кулеметника 90-го батальйону 81-ї аеромобільної бригади Ігоря Брановицького, зізнається у вбивстві ним особисто 15 полонених.[46][47][48]

Да мне по*** вообще в чем меня обвиняют, веришь, на х**? Я 15 пленных расстрелял. Мне вообще по***. Без комментариев, на х**. Хочу — убиваю, хочу — нет.
— «Моторола», квітень 2015.

Про те, що Ігор Брановицький у полоні був побитий на допиті та згодом розстріляний двома пострілами у голову особисто Павловим, свідчить і боєць 80-ї бригади ЗСУ Юрій Сова, котрий потрапив у полон до проросійських бойовиків разом з Брановицьким.[49][50]

Особисте життя[ред. | ред. код]

В інтерв'ю одній із російських газет у червні 2014 року сам «Моторола» зазначив, що в Росії у нього залишилися дружина та 5-річний син. Утім, це не завадило йому одружитися вдруге вже на Донбасі. Обранкою бойовика стала 21-річна мешканка Слов'янська Олена Коленкіна. Весілля стало об'єктом уваги багатьох ЗМІ, на церемонії були присутні лідери сепаратистів Ігор Гіркін та Павло Губарєв, що виконував роль свідка.[51] 28 листопада 2014 в мережі з'явилося відео російських журналістів, що завітали до помешкання подружжя в центрі Донецька, у якому повідомили про вагітність нової дружини «Мотороли».[15]

Нагороди[ред. | ред. код]

У культурі[ред. | ред. код]

  • Влітку 2014 року на вулицях Донецька з'явилися інсталяції-карикатури художника-донеччанина Сергія Захарова, одна з яких зображала Павлова з Коленкіною. Захарова схопили і півтора місяці катували у в'язницях "ДНР".[53]
  • У жовтні 2014 року Моторола став прототипом головного героя мультфільму Ірени Карпи «Ватнік понаєхавший».[54][первинне джерело]
  • У січні 2017 року стало відомо, що в Росії написали ікону, зобразивши на ній Арсена Павлова «Моторолу».[55][56][57]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://pantheon.world/profile/person/Arsen_Pavlov
  2. а б https://www.letemps.ch/monde/2016/10/17/un-chef-guerre-russe-assassine-donetsk
  3. https://www.theguardian.com/world/2016/oct/17/prominent-warlord-arsen-motorola-pavlov-killed-donetsk-blast
  4. http://www.nytimes.com/2016/10/18/world/europe/ukraine-rebel-arsen-pavlov-motorola-killed.html?_r=0
  5. Розшук терористів: Павлов Арсен Сергійович — Національна поліція України
  6. Письмо первое. Моторола дома — RT
  7. Ликвидирован террорист Моторола, — российские СМИ (рос.). Цензор.НЕТ. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  8. а б Моторола уехал воевать или скрываться от ответственности? (рос.). «Комсомольская правда». Процитовано 29 листопада 2014. 
  9. а б в Моторола (Арсений Павлов) — командир одного из подразделений армии ДНР (рос.). «Эхо Москвы». Процитовано 29 листопада 2014. 
  10. Террорист Моторола до войны на Донбассе служил в Чечне и подрабатывал мойкой машин: фотофакт — АТО на Востоке — Украинско-российский конфликт фото 1 | Обозреватель. obozrevatel.com. Процитовано 2016-10-23. 
  11. Охранник в супермаркете и наркоман Гиви, автомойщик и двоеженец Моторола — генералы армии Лугандона. Из грязи в князи : Выживший в уме on Twitter. Twitter. Процитовано 2016-10-23. 
  12. Выходец из Коми Моторола одновременно имеет двух жен (рос.). «proГород». Процитовано 29 листопада 2014. 
  13. Октябрьский районный суд города Ростова-на-Дону. Приговор № 1-108/2012 от 15 марта 2012 г. по делу № 1-108/2012. Судебные и нормативные акты РФ. sudact.ru. Архів оригіналу за 2019-12-16. Процитовано 2019-12-16. 
  14. Как смерть Моторолы может изменить конфликт в Донбассе | DW | 17.10.2016. dw.com (ru). Deutsche Welle. Процитовано 2019-12-16. 
  15. а б в г д Поки мешканці Донбасу голодують і ховаються у підвалах, Моторола ласує солянкою в елітній квартирі Донецька. «Погляд». Архів оригіналу за 2 грудень 2014. Процитовано 29 листопада 2014. 
  16. При штурмі летовища бойовик Моторола скакав як придурок й потравив своїх полонених «побратимів», — експерт. «ZIK». Процитовано 29 листопада 2014. 
  17. Украинские силовики уничтожили полевого командира ДНР Моторолу (рос.). «Хвиля.net». Процитовано 29 листопада 2014. 
  18. Як терорист Моторола, заливаючись сміхом, обстрілює своїх з гранатомета. «Еспресо.tv». Процитовано 29 листопада 2014. 
  19. Кіборги знищили в аеропорту понад два десятки бойовиків. Терорист «Моторола» поранений. «Еспресо.tv». Процитовано 29 листопада 2014. 
  20. Бандюку Моторолі в груди влучив осколок від 152 мм снаряда. «Новий погляд». Архів оригіналу за 5 грудень 2014. Процитовано 29 листопада 2014. 
  21. Моторола получил осколочное ранение глаза. Процитовано 2016-10-24. 
  22. "Матарыло отъел хлебало шо аж глаз вылез наружу": У мережі висміяли бойовика, який погладшав після замаху (фото). Патріоти України (ua-UK). Процитовано 2016-10-24. 
  23. Одноглазый "пират" Моторола (ФОТО). Dnepr.Press. 2016-10-03. Архів оригіналу за 2016-10-24. Процитовано 2016-10-24. 
  24. Как одноглазый пухлый Моторола пародировал "коммандос" (ВИДЕО). dn.depo.ua. Процитовано 2016-10-24. 
  25. uapress.info. Терорист Моторола втратив ліве око. uapress.info. Процитовано 2016-10-24. 
  26. В сети появилось крупное фото «Моторолы» с «незначительным повреждением». DonPress.com. 2016-10-01. Процитовано 2016-10-24. 
  27. В "ЛНР" массовые аресты: схватили заместителя командира "народной милиции "ЛНР". dn.depo.ua. Процитовано 2017-11-23. 
  28. Плотницький оголосив у розшук колишнього голову. dn.depo.ua. Процитовано 2017-11-23. 
  29. Захарченко розповів, як Моторола допоміг Плотницькому придушити переворот. dn.depo.ua. Процитовано 2017-11-23. 
  30. Зачистка оппозиции в ЛНР. Зачем кураторы из ФСБ подставили "Моторолу" с убийством советника Плотницкого. glavred.info. Процитовано 2017-11-23. 
  31. Акция возмездия. Грозит ли "Мотороле" ликвидация за смерть советника Плотницкого. glavred.info. Процитовано 2017-11-23. 
  32. Цензор.НЕТ. Самый знаменитый российский террорист — чем известен и почему был убит Арсен Павлов?. Цензор.НЕТ (ru). Процитовано 2019-06-16. 
  33. Один з ватажків угруповання «ДНР» на прізвисько «Моторола» загинув у Донецьку — російські ЗМІ. Радіо Свобода. 16 жовтня 2016. Процитовано 16 жовтня 2016. 
  34. "Моторола" убитий в Донецьку. ukranews.com. українські новини. 2016-10-16. 
  35. а б В Донецке траур: «ДНР» хоронит боевика «Моторолу» (обновляется) (novosti.dn.ua, 19.10.2016) (рос.)
  36. Rbc.ua. Моторола загинув в Донецьку: подробиці, фото, відео з місця вбивства. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-03-07. 
  37. МВС України підтвердило загибель "Мотороли". ukranews.com. Українські новини. 2016-10-16. 
  38. СБУ підтверджує смерть "Мотороли". ukranews.com. Українські новини. 2016-10-16. 
  39. Генерал СБУ Вовк: вбивство Мотороли — це фейк, він десь за Байкалом ховається
  40. «Моторола» боявся за своє життя і просив дружину не вірити ФСБ — CyberHunta — 22.10.2016 — Новини Укрінформ. Процитовано 2016-10-24. 
  41. 24tv.ua. Моторола загинув, бо знав, хто і як збив Boeing на Донбасі, – журналістка — Телеканал новин 24. Телеканал новин 24. Процитовано 2016-10-24. 
  42. BDZHOLA. «Любовний трикутник» — ще одна версія загибелі «Мотороли». bdzhola.com. Процитовано 2016-10-24. 
  43. Моторола убит в Донецке: боевик из Ухты Арсен Павлов ликвидирован конкурентами. First Truth&Transparency Committee. Процитовано 2016-10-24. 
  44. У Донецьку бойовики ховають "Моторолу". ukranews.com. Українські новини. 2016-10-19. 
  45. СБУ оформила підозру Моторолі. Українська правда (uk). Процитовано 2019-06-16. 
  46. Террорист Моторола: Мне все пох#й. Я 15 пленных расстрелял. Хочу убиваю, хочу — нет. АУДИО // Цензор.нет, 07.04.2015
  47. «Моторола» заявил, что расстрелял 15 украинских военнопленных // УНІАН, 06.04.2015
  48. Russian fighter's confession of killing prisoners might become evidence of war crimes (AUDIO) // Kyiv Post, April 6, 2015
  49. «Достал пистолет и пустил две пули в голову», — освобожденный из плена воин Юрий Сова рассказал, как Моторола казнил киборга Игоря Брановицкого // Цензор.нет, 16.04.2015
  50. Як «Моторола» вбив полоненого «кіборга» — розповідь очевидця. // ВВС Україна, 16 квітня 2015
  51. Первая свадьба в ДНР: ополченец Моторола женился на местной девушке (рос.). «МК». Процитовано 29 листопада 2014. 
  52. Командир Моторола награжден георгиевским крестом — высшей наградой ДНР (рос.). «Новости Луганска». Архів оригіналу за 4 грудень 2014. Процитовано 29 листопада 2014. 
  53. "Меня трижды выводили на расстрел". Радио Свобода (ru). Процитовано 2019-06-16. 
  54. Ватнік понаєхавший: мультфильм Ирены Карпы. «YouTube». Процитовано 29 листопада 2014. 
  55. uapress.info. Икона со «святым Моторолой» возмутила отдельных представителей православной церкви (ФОТО). uapress.info (ru). Процитовано 2019-06-17. 
  56. Святой Моторола: Пропагандисты "увековечили" террориста в "иконе" (ФОТО). www.depo.ua (ru). Процитовано 2019-06-17. 
  57. Лик Моторолы. Как иконы стали оружием в войне против Украины. risu.org.ua. Процитовано 2019-06-17. 

Посилання[ред. | ред. код]