Challenger 3: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
MW-UA (обговорення | внесок)
1104 редагування
Виправлено помилку
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 145: Рядок 145:
== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery widths="220px" perrow="4">
<gallery widths="220px" perrow="4">
CHALLENGER_II_DSEI_2019.jpg|Технічний демонстратор модернізованого «Челленджер 2» на виставці [[DSEI]]-2019
CHALLENGER_II_DSEI_2019.jpg|Технічний демонстратор модернізованого «Челленджер 3» на виставці [[DSEI]]-2019
CHALLENGER_II_DSEI_2019_1.jpg|Опис технічного демонстратора модернізованого «Челленджер 2» на [[DSEI]]-2019
CHALLENGER_II_DSEI_2019_1.jpg|Опис технічного демонстратора модернізованого «Челленджер 3» на [[DSEI]]-2019
</gallery>
</gallery>


Версія за 07:45, 23 березня 2024

Ця стаття чи розділ висвітлює запланований чи очікуваний продукт.
Зміст може докорінно змінюватись у міру наближення дати випуску продукту та появи нової інформації.
Про інші значення див. Challenger (значення).
Challenger 3
Демонстратор технологій Challenger 3, показаний на виставці HERMOD 2 у 2021 році
Демонстратор технологій Challenger 3, показаний на виставці HERMOD 2 у 2021 році
Тип Основний бойовий танк
Походження Велика Британія Велика Британія
Історія використання
На озброєнні Із 2027 (прогнозовано)
Оператори Британська армія
Історія виробництва
Розробник Rheinmetall BAE Systems Land[en]
Розроблено 2020-ті
Виробник Rheinmetall BAE Systems Land
Виготовлення 2027—2030 (прогнозовано)
Виготовлена
кількість		 148 (прогнозовано)
Характеристики
Вага 66 тонн (65 довгих тонн; 73 короткі тонни)[1]
Екіпаж 4 (командир, навідник, заряджаючий, водій)
Броня «Нова модульна броня», що складається з броні «EPSOM» і «FARNHAM»[2][3], APS[4]
Головне
озброєння
 Гладкоствольна 120 мм гармата Rheinmetall L55A1[5]
Двигун Perkins CV12-9A V12 дизель 26,1 л[6]
Трансмісія David Brown Santasalo[en] TN54E епіциклічна трансмісія (шість вперед, два назад) з новими вдосконаленнями компонентами[7][8]
Підвіска

Гідропневматична підвіска Горстманна[en] третього покоління[9]

[10][11]
Challenger 3 у Вікісховищі

Challenger 3 (CR3) — перспективний британський основний бойовий танк четвертого покоління, який розробляється для британської армії. Його вироблятимуть шляхом переобладнання наявних танків Challenger 2 спільним британсько-німецьким підприємством Rheinmetall BAE Systems Land[en].

Удосконалення Challenger 2 почалося в 2005 році як Програма підтримки спроможностей і стійкості (англ. Capability And Sustainment Programme, CSP), щоб зберегти конкурентоспроможність Challenger 2 до 2030-х років. Брак фінансування[12] призвів до того, що лише в 2014 році програму було офіційно реорганізовано в «Програму продовження терміну експлуатації Challenger 2» (англ. Challenger 2 Life Extension Programme, LEP). Після цього два прототипи були подані для оцінювання відповідності вимогам програми; один від BAE Systems у 2018 році[13], а інший від Rheinmetall у 2019 році.[14] Пізніше того ж року BAE та Rheinmetall об'єднали свої британські підрозділи в Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL), фактично залишивши пропозицію Rheinmetall єдиним доступним варіантом, що дозволяв не здійснювати заміну парку Challenger 2 на інші моделі.[15]

Challenger 3 має абсолютно нову башту з покращеним корпусом. Найзначнішою зміною у Challenger 3 є заміна основного озброєння Challenger зі 120-мм нарізної основної гармати L30A1 на 120-мм гладкоствольну гармату L55A1[16] (яка сама по собі є оновленою версією L55, встановленої на сімейство основних бойових танків Leopard 2A6/A7)[17], що забезпечує більшу початкову швидкість, кращу бронебійність, а також взаємосумісність з іншими державами-членами НАТО. Це перший британський танк, який із самого початку не мав нарізної основної гармати.[18]

Історія

Challenger 3 стане четвертим танком з такою назвою, першим був Cruiser Mk VIII Challenger часів Другої світової війни, який був розроблений на базі шасі танка Cromwell і озброєний 17-фунтовою гарматою Ordnance QF. Другим був Challenger 1 часів війни в Перській затоці, який був основним бойовим танком британської армії з початку 1980-х до середини 1990-х років, коли його змінив Challenger 2, який застосовувався у бойових діях після війни в Іраку в 2003 році.

У 2005 році Міністерство оборони Великої Британії визнало потребу в Програмі підтримки спроможностей (англ. Capability Sustainment Programme, CSP) для продовження терміну служби Challenger 2 до середини 2030-х років і підвищення його мобільності, летальності та живучості.[19] Програму підтримки спроможностей планувалося завершити до 2020 року, поєднавши всі оновлення CLIP, зокрема встановлення 120-мм гладкоствольної гармати.[20][21] До 2014 року Програма підтримки спроможностей була замінена на Програму продовження терміну експлуатації (англ. Life Extension Programme, LEP), яка передбачала аналогічний обсяг заміни застарілих компонентів і продовження терміну служби танка з 2025 до 2035 року, однак від 120-мм гладкоствольної гармати, здавалося, відмовилися.[22][23][24]

У 2015 році британська армія надала роз'яснення сфери дії Програми продовження терміну експлуатації, розділивши її на чотири ключові сфери, а саме:[25]

  • Спостереження та захоплення цілей: модернізація основного прицілу командира та основного прицілу навідника, а також заміна тепловізійних прицілів і прицілів стрільця (TOGS) на тепловізори третього покоління.
  • Система керування зброєю: оновлення комп'ютера управління вогнем, панелі управління вогнем і блоку обробки зброї.
  • Мобільність: Оновлення, включаючи гідрогазову підвіску третього покоління, покращену фільтрацію повітря, уприскування палива CV-12 Common Rail, трансмісію та охолодження.
  • Електронна архітектура: Оновлення руків'я керування навідника, архітектури розповсюдження відео, загальні інтерфейси, сумісні з архітектурою транспортного засобу, підвищена бортова обробка та покращений інтерфейс людини та машини.

Міністерство оборони Великої Британії також почало оцінювати системи активного захисту (APS) на Challenger 2, включаючи MUSS і ROSY Rapid Obscurant System від Rheinmetall.[26][27][28]

У серпні 2016 року Міністерство оборони Великої Британії уклало контракти на етап оцінки з кількома компаніями для Програми продовження терміну експлуатації. До них входили Team Challenger 2 (консорціум на чолі з BAE Systems і за участі General Dynamics UK[en])[29], CMI Defense[en] і Ricardo plc[en], Rheinmetall і Lockheed Martin UK[en].[30][31] У листопаді Міністерство оборони Великої Британі відібрало дві команди на чолі з BAE Systems і Rheinmetall для змагання за участь у Програмі продовження терміну експлуатації, вартість якої тоді оцінювалася в 650 млн фунтів стерлінгів (802 млн дол. США).[32][33][34]

У жовтні 2018 року BAE Systems представила запропоновану дослідну модель Challenger 2 LEP «Black Night».[35] Серед нових удосконалень — командирський приціл Safran PASEO, тепловізор Leonardo для навідника та нічний приціл Leonardo DNVS 4. Башта також отримала модифікації для підвищення швидкості повороту та забезпечення більшого простору, а також рекуперативне гальмування для генерації та накопичення енергії. Інші удосконалення включали систему лазерного попередження та систему активного захисту.[35]

У січні 2019 року Rheinmetall представила свою пропозицію, яка включала розробку абсолютно нової башти з повністю цифровою електронною архітектурою, денним і нічним прицілом для командира і навідника, а також 120-мм гладкоствольну гармату Rheinmetall L55. Попри суттєвіше оновлення, ніж Black Night, башта була розроблена за ініціативою Rheinmetall і не фінансувалася Міністерством оборони Великої Британії, а також не входила до вимог Програми продовження терміну експлуатації.[36]

У червні 2019 року BAE Systems і Rheinmetall створили спільне підприємство у Великій Британії під назвою Rheinmetall BAE Systems Land[en] (RBSL).[37] Попри злиття, компанія все ще мала представити дві окремі пропозиції для укладення контракту в рамках Програми продовження терміну експлуатації.[38] На виставці DSEI 2019 RBSL вперше продемонструвала свій пропонований прототип.[39]

У липні 2020 року Rheinmetall Defense показала дослідний стенд[en] на шасі Challenger 2 із абсолютно новою баштою, системою автоматичного заряджання та потужною 130-мм гладкоствольною гарматою Rheinmetall Rh-130 L/51.[40] 130-мм гармата L/51 на 500 кілограмів важча за 120-мм гармати L/44 або L/55, тому для роботи на Challenger 3 потрібна більша башта.[41]

У жовтні 2020 року Міністерство оборони Великої Британії виступило проти закупівлі нового основного бойового танка з-за кордону замість розробки Challenger 2 за Програмою продовження терміну експлуатації, заявивши, що модернізований Challenger 2 за характеристиками «можна буде порівняти з Leopard 2 або M1 Abrams, а в деяких областях і перевершуватиме їхні характеристики».[42]

22 березня 2021 року Міністерство оборони Великої Британії опублікувало наказовий документ[en] Оборона у конкурентну епоху[en], в якому підтверджувалися плани британської армії модернізувати 148 танків Challenger 2 і позначити їх як Challenger 3.[43][44] Міністерство оборони Великої Британії підтвердило підписання контракту з RBSL на суму 800 млн фунтів стерлінгів (1 млрд дол. США) 7 травня 2021 року. Масштабніша пропозиція Rheinmetall щодо модернізації, включаючи нову 120-мм гладкоствольну гармату, була погоджена. Початкова експлуатаційна спроможність[en] оновлених танків очікується до 2027 року, а повна експлуатаційна спроможність буде оголошена до 2030 року.[45]

У вересні 2023 року стало відомо, що Велика Британія прискорює отримання оновленого танка на озброєння.[46] Це має статися у 2025 році, замість 2027 року, як планувалось спочатку.

Модернізація буде проходити на новому бронетанковому заводі Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL) у Телфорді, який спеціалізується на виробництві бронетехніки.

В січні 2024 року у перший день міжнародної конференції з бронетехніки International Armoured Vehicles 2024 показали перший прототип основного бойового танка Challenger 3.[47] Очікується, що в лютому розпочнеться тестування цього прототипу оновленої бойової машини.

Опис

В лютому 2023 року було розкрито основні особливості танка[48]:

  • гладкоствольна 120-мм гармата
  • нова башта, що буде доступною для встановлення на інші західні танки
  • комплекс активного захисту Trophy
  • модернізований двигун, нова підвіска, гідравлічний натягувач гусениці, електрична система холодного старту, вдосконалена система охолодження двигуна[49]
  • інші модернізації, включно з новими бронею та оптичними приладами

Галерея

  • Технічний демонстратор модернізованого «Челленджер 3» на виставці DSEI-2019
    Технічний демонстратор модернізованого «Челленджер 3» на виставці DSEI-2019
  • Опис технічного демонстратора модернізованого «Челленджер 3» на DSEI-2019
    Опис технічного демонстратора модернізованого «Челленджер 3» на DSEI-2019

Див. також

Примітки

  1. ↑ Challenger 3 vs Challenger 2 (Infographic) (PDF) (англ.). RBSL. 29 квітня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  2. ↑ Obsolescent and outgunned: the British Army’s armoured vehicle capability: Government Response to the Committee’s Fifth Report of Session 2019–21. www.parliament.uk (англ.). Парламент Сполученого Королівства. 21 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
  3. ↑ UK Army set to receive 148 next gen ‘Challenger 3’ MBT’s. www.defence-and-security.com. Defence & Security Systems International. 10 травня 2021. Процитовано 27 вересня 2022.
  4. ↑ Pioneering new technology for Challenger 3 tank. www.army.mod.uk (англ.). Британська армія. 24 червня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
  5. ↑ Гаррі Лай (7 травня 2021). UK MOD signs Challenger 3 contract with RBSL (англ.).
  6. ↑ Баронеса Голді (22 квітня 2022). Challenger Tanks: Engines. House of Lords Debates (англ.). Парламент Сполученого Королівства. Процитовано 24 квітня 2022 — через TheyWorkForYou.
  7. ↑ TN54E Tracked Vehicle Transmission (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
  8. ↑ Work begins to prepare Challenger 2 vehicles for upgrade programme (англ.). Міністерство оборони Великої Британії. 28 липня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  9. ↑ Gen 3 HydroGas Project (англ.). Tenders Electronic Daily - Supplement to the Official Journal of the EU. 12 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
  10. ↑ Repair and Conversion Hydrogas Gen 3 Suspension Parts (англ.). Tenders Electronic Daily - Supplement to the Official Journal of the EU. 15 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  11. ↑ Project: 701547382 - Procurement of HAAIP Main Engine Cooling Fans – Annex A, Contract Notice Supporting Information Document. UK MOD, Defence Sourcing Portal (англ.). 26 квітня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  12. ↑ Challenger 2 Life Extension Project – Interim. Think Defence (англ.). 21 листопада 2015.
  13. ↑ DVD 2018: BAE Systems displays Challenger 2 LEP nicknamed Black Night (англ.), 21 вересня 2018
  14. ↑ IAV 2019: Rheinmetall unveils proposal for Challenger 2 LEP. Janes Defence News (англ.).
  15. ↑ Джордж Еллісон (14 січня 2020). Challenger 2 Life Extension Programme decision due late 2020. UK Defence Journal (англ.).
  16. ↑ Rheinmetall Defence - Latest news Rheinmetall modernizing the UK's main battle tank Challenger 2 fleet. www.rheinmetall-defence.com (англ.).
  17. ↑ Large Calibre Weapons and Ammunition. www.rheinmetall-defence.com (англ.).
  18. ↑ Production of the British Challenger 3 Tank Has Begun. The National Interest (англ.). 29 березня 2022.
  19. ↑ Defence Industrial Strategy: Defence White Paper (PDF) (англ.). Лондон: The Stationery Office[en]. 2005. с. 79. ISBN 0101669720. Процитовано 29 березня 2021.
  20. ↑ The King's Royal Hussars: Regimental Journal 2007 (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  21. ↑ Case Studies in Defence Procurement and Logistics (PDF) (англ.). 2014. с. 236. Процитовано 29 березня 2021.
  22. ↑ DVD 2014: UK Challenger 2 LEP numbers may drop (англ.). Janes.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  23. ↑ Dynamic Security Threats and the British Army - Presentation to RUSI by Sir Nick Carter CGS of the British Army (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  24. ↑ The Defence Equipment Plan 2017 (PDF) (англ.). UK Government. Процитовано 7 березня 2018.
  25. ↑ RTR December 2015 Newsletter (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2016. Процитовано 5 травня 2016.
  26. ↑ Armour MBT 2025 programme: SRO appointment letter (PDF) (англ.). Міністерство оборони Великої Британії. Архів (PDF) оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  27. ↑ Active Protection for our Armed Forces (англ.). DSTL / UK Government. 5 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
  28. ↑ Challenger 2 trialled with ROSY, Iron Fist APS (англ.). Jane's International Defence Review. 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  29. ↑ BAE Systems' Team Challenger® 2 awarded Assessment Phase for Life Extension Project (англ.). BAE Systems. 22 грудня 2016. Процитовано 29 березня 2021.
  30. ↑ UK Announces Life Extension Project. Battlespace (англ.). 22 серпня 2016. Процитовано 29 березня 2021.
  31. ↑ Several contenders line up for Challenger 2 life extension programme (англ.). IHS Jane's. 11 серпня 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
  32. ↑ Ендрю Чутер (2 листопада 2016). Field Narrows for UK Battle Tank Modernization (англ.). Defense News. Процитовано 14 листопада 2016.
  33. ↑ Challenger 2 LEP contracts due in December (англ.). IHS Jane's. 14 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
  34. ↑ MOD awards £46M to start Challenger 2 Tank life extension project competition (англ.). gov.uk. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  35. ↑ а б Джордж Еллісон (8 жовтня 2018). BAE unveils 'Black Night' – the first fully-upgraded Challenger 2 tank. UK Defence Journal[en] (англ.). Процитовано 29 березня 2021.
  36. ↑ IAV 2019: Rheinmetall unveils proposal for Challenger 2 LEP (англ.). Jane's JDW. Процитовано 25 січня 2019.
  37. ↑ Себастьян Шпренгер; Ендрю Чутер (21 січня 2019). Rheinmetall, BAE Systems launch joint venture for military vehicles (англ.). Defense News. Процитовано 25 січня 2019.
  38. ↑ Challenger 2 Upgrade Decision Will Not Be Made Until 2021. Forces News (англ.). 1 липня 2019. Процитовано 29 березня 2021.
  39. ↑ Марк Казале (12 вересня 2019). DSEI 2019: RBSL's Challenger 2 LEP contender comes out in the open. Defence News (англ.). Процитовано 29 березня 2021.
  40. ↑ Rheinmetall – MBT 130 mm Gun (англ.), процитовано 15 травня 2021
  41. ↑ Why Can’t Tanks be Larger? Rheinmetall’s 130 mm Gun and the Future of MBTs (англ.). 25 червня 2016.
  42. ↑ Written evidence submitted by the Ministry of Defence HCDC Inquiry: Progress in delivering the British Army's armoured vehicle (англ.). Парламент Сполученого Королівства. 6 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. The Challenger 2 Life Extension Project will be the first significant upgrade since it entered service in 1998...it will be comparable..in certain areas superior – to the latest version of Leopard 2 and Abrams.
  43. ↑ Defence in a Competitive Age (PDF) (англ.). Міністерство оборони Великої Британії. Березень 2021. с. 54. ISBN 978-1-5286-2462-6. Процитовано 22 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  44. ↑ Future Soldier: Transforming the British Army (PDF) (англ.). Британська армія. 22 березня 2021. с. 3. Процитовано 28 березня 2021.
  45. ↑ Britain awards $1 billion contract to upgrade Challenger 2 tanks, Defense News[en] (англ.), 7 травня 2021
  46. ↑ Сполучене Королівство пришвидшує програму Challenger 3. Мілітарний (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
  47. ↑ З'явилися перші фото прототипу танка Challenger 3. Мілітарний (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
  48. ↑ Challenger 3 hits milestone ahead of schedule | The British Army. web.archive.org. 9 лютого 2023. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 10 лютого 2023.
  49. ↑ Newdick, Thomas (23 січня 2024). This Is The Challenger 3 Advanced Main Battle Tank. The War Zone (англ.). Процитовано 7 лютого 2024.

Посилання

Сучасна бронетехніка Великої Британії
Танки
Бронетранспортери та
бойові машини піхоти
Гусеничні
Колісні
Бойові розвідувальні машини
Самохідна артилерія
Винищувачі танків
Броньовані інженерні машини
Експериментальні, прототипи
та експортні машини
На службі
Експериментальні,
прототипи
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Challenger_3&oldid=42176939