Перейти до вмісту

Зульфікар (танк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зульфікар
Дата створення / заснування 1993 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна походження  Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Двигун (рушій) дизельний двигун Редагувати інформацію у Вікіданих
Усього вироблено 100 Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 7000 мм Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина 3600 мм Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 2500 мм Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса 52 т Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Зульфікар у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Зульфікар (Zulfiqar або Zolfaghar або Zolfaqar) — іранський основний бойовий танк другого покоління, розроблений під керівництвом бригадного генерала Мир-Юнуса Масум-Заде (Mir-Younes Masoumzadeh), заступника командувача сухопутними військами з науки і досліджень.

Метою розробки та подальшого виробництва було забезпечення незалежності національних збройних сил від постачання бронетехніки з закордону. Танк був названий Zulfiqar на честь легендарного меча четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, двоюрідного брата пророка Магомета.

Прототип танка був створений у 1993 році. Шість передсерійних зразків танка були випробувані в 1997 році.

Конструкція

[ред. | ред. код]

«Зульфікар» створено на базі технічних рішень та основних вузлів й агрегатів таких танків, як американські M48 Patton, М60, російський Т-72С. Конструкція танка — класична, з розміщенням моторно-трансмісійного відділення в кормі. Машина оснащена дизельним двигуном на 760 к.с. Трансмісія може бути локальною модифікацією трансмісії SPAT 1200 танка М60. Броня композитна. Корпус та башта зварні, форма башти проста — майже прямокутник. Лобовий лист корпусу та лобові броньовані деталі башти розташовані під великим кутом нахилу задля максимального рівня захисту.

На танк встановлюється гладкоствольна гармата 2А46 125 мм з ежектором й автомат заряджання, які, швидше за все, запозичені в радянського Т-72. Оборонно-промисловий комплекс Ірану випускає для танків серії «Зульфікар» і Т-72 осколково-фугасні, кумулятивні та підкаліберні снаряди. Додаткове озброєння складається з 7,62 мм і 12,7 мм кулеметів.

Екіпаж машини — 3 людини. Місце механіка-водія знаходиться на повздовжній осі танка. Для посадки й висадки механік-водій має власний люк, броньована кришка його відкривається вправо. Попереду люка механіка-водія розташовані три прилади спостереження, центральний може змінюватися на пасивний ПНБ для можливості водіння машини в темну пору доби.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Зульфікар-1 — перший прототип був показаний в 1994 році. Танк поєднує в собі конструкторські рішення і комплектуючі від американського M60 і радянського Т-72. Вважається, що 125-мм гладкоствольна гармата і автомат заряджання запозичені від Т-72, в той час як ходова частина — від M60. Танк може оснащуватися системою сповіщення про наведення на танк зброї з лазерним далекоміром, або зброї яка використовує лазерну підсвітку цілі. Конструкція корпусу дозволяє оснастити танк динамічним захистом. Було випущено не менше 100 одиниць.
  • Зульфікар-2 — оснащений модернізованим двигуном і ходовою частиною. Був побудований тільки один прототип.
  • Зульфікар-3 — остання модифікація. Відрізняється від попередників корпусом, через що збільшилася маса танка до 50 тон і виникла потреба в новому двигуні на 1000 к. с. Новий двигун дав машині можливість розвивати максимальну швидкість по шосе до 70 км/год. Башта дістала башточку для 12,7-мм кулемета на дистанційному управлінні. Також оснащений СКВ і лазерним далекоміром.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Після успішно проведених державних випробувань дослідного зразка наказом Міністра оборони України Юрія Єханурова № 285 від 28 травня 2009 року на озброєння Збройних Сил України прийнято новий український танк БМ «Оплот»
  2. Танк Т-90 МС (рос.). РОСОБОРОНЭКСПОРТ.
  3. Army rolls out latest version of iconic Abrams Main Battle Tank [Архівовано 9 October 2017 у Wayback Machine.] – Army.mil, 9 October 2017
  4. Танк «Леклерк»
  5. Challenger-2 Main Battle Tank
  6. Ariete сайті виробника
  7. Ariete at Army-technology.com
  8. PT-91M Pendekar MBT
  9. ASAALT Weapon Systems Handbook 2018 (PDF). Office of the Assistant Secretary of the Army (Acquisition, Logistics and Technology). Архів (PDF) оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  10. The British Challenger 2 Tank - TankNutDave.com
  11. Т-72Б «Рогатка». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 вересня 2013.
  12. Prado, Fabio. Main Battle Tank – M1, M1A1, and M1A2 Abrams. www.fprado.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 5 березня 2017.
  13. а б Main Battle Tank – Challenger 2. Fprado.com. Архів оригіналу за 22 травня 2007. Процитовано 16 січня 2011.(англ.)
  14. Т-72 бронювання. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 18 липня 2012.(англ.)
  15. Prado, Fabio. Main Battle Tank – M1, M1A1, and M1A2 Abrams. www.fprado.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 5 березня 2017.
  16. Donald, David (14 червня 2010). Merkava Mk IV breaks cover. Jane's. Архів оригіналу за 7 вересня 2012.(англ.)
  17. ARG. Merkava Mk.4 Main Battle Tank - Military-Today.com. www.military-today.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 березня 2018.(англ.)
  18. Dissimilar Combat: Arjun MBT Vs T-90S specs(англ.)
  19. Танк трьох країн: армія Пакистану отримала нові танки Al Khalid-1 з українським "серцем" (відео) «Діфенс Експрес»
  20. Zulfiqar at army-technology.com(англ.)
  21. Iran Displays New Generation of Zolfaqar Tanks in Thursday Parades(англ.)
  22. K2 MBT(англ.)
  23. K2 Black Panther Main Battle Tank, South Korea
  24. Type 99 at Globalsecurity.org
  25. Type 99 at Military-today.com(англ.)
  26. . YouTube . 11 липня 2010.
  27. Armyrecognition.com, ред. (7 січня 2014 р.). «Японія прагне розробити двигун для основного бойового танка у співпраці з Туреччиною»