Зульфікар (танк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зульфікар
Дата створення / заснування 1993
Зображення
Маса 52 т
Країна походження  Іран
Двигун (рушій) дизельний двигун
Усього вироблено 100
Довжина або відстань 7000 мм
Ширина 3600 мм
Висота 2500 мм
CMNS: Зульфікар у Вікісховищі

Зульфікар (Zulfiqar або Zolfaghar або Zolfaqar) — іранський основний бойовий танк другого покоління, розроблений під керівництвом бригадного генерала Мир-Юнуса Масум-Заде (Mir-Younes Masoumzadeh), заступника командувача сухопутними військами з науки і досліджень.

Метою розробки та подальшого виробництва було забезпечення незалежності національних збройних сил від постачання бронетехніки з закордону. Танк був названий Zulfiqar на честь легендарного меча четвертого праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, двоюрідного брата пророка Магомета.

Прототип танка був створений у 1993 році. Шість передсерійних зразків танка були випробувані в 1997 році.

Конструкція

[ред. | ред. код]

«Зульфікар» створено на базі технічних рішень та основних вузлів й агрегатів таких танків, як американські M48 Patton, М60, російський Т-72С. Конструкція танка — класична, з розміщенням моторно-трансмісійного відділення в кормі. Машина оснащена дизельним двигуном на 760 к.с. Трансмісія може бути локальною модифікацією трансмісії SPAT 1200 танка М60. Броня композитна. Корпус та башта зварні, форма башти проста — майже прямокутник. Лобовий лист корпусу та лобові броньовані деталі башти розташовані під великим кутом нахилу задля максимального рівня захисту.

На танк встановлюється гладкоствольна гармата 2А46 125 мм з ежектором й автомат заряджання, які, швидше за все, запозичені в радянського Т-72. Оборонно-промисловий комплекс Ірану випускає для танків серії «Зульфікар» і Т-72 осколково-фугасні, кумулятивні та підкаліберні снаряди. Додаткове озброєння складається з 7,62 мм і 12,7 мм кулеметів.

Екіпаж машини — 3 людини. Місце механіка-водія знаходиться на повздовжній осі танка. Для посадки й висадки механік-водій має власний люк, броньована кришка його відкривається вправо. Попереду люка механіка-водія розташовані три прилади спостереження, центральний може змінюватися на пасивний ПНВ для можливості водіння машини в темну пору доби.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Зульфікар-1 — перший прототип був показаний в 1994 році. Танк поєднує в собі конструкторські рішення і комплектуючі від американського M60 і радянського Т-72. Вважається, що 125-мм гладкоствольна гармата і автомат заряджання запозичені від Т-72, в той час як ходова частина — від M60. Танк може оснащуватися системою сповіщення про наведення на танк зброї з лазерним далекоміром, або зброї яка використовує лазерну підсвітку цілі. Конструкція корпусу дозволяє оснастити танк динамічним захистом. Було випущено не менше 100 одиниць.
  • Зульфікар-2 — оснащений модернізованим двигуном і ходовою частиною. Був побудований тільки один прототип.
  • Зульфікар-3 — остання модифікація. Відрізняється від попередників корпусом, через що збільшилася маса танка до 50 тон і виникла потреба в новому двигуні на 1000 к. с. Новий двигун дав машині можливість розвивати максимальну швидкість по шосе до 70 км/год. Башта дістала башточку для 12,7-мм кулемета на дистанційному управлінні. Також оснащений СКВ і лазерним далекоміром.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Після успішно проведених державних випробувань дослідного зразка наказом Міністра оборони України Юрія Єханурова № 285 від 28 травня 2009 року на озброєння Збройних Сил України прийнято новий український танк БМ «Оплот»
  2. ↑ Танк Т-90 МС (рос.). РОСОБОРОНЭКСПОРТ.
  3. ↑ Army rolls out latest version of iconic Abrams Main Battle Tank [Архівовано 9 October 2017 у Wayback Machine.] – Army.mil, 9 October 2017
  4. ↑ Танк «Леклерк»
  5. ↑ Challenger-2 Main Battle Tank
  6. ↑ Ariete сайті виробника
  7. ↑ Ariete at Army-technology.com
  8. ↑ PT-91M Pendekar MBT
  9. ↑ ASAALT Weapon Systems Handbook 2018 (PDF). Office of the Assistant Secretary of the Army (Acquisition, Logistics and Technology). Архів (PDF) оригіналу за 19 October 2018. Процитовано 19 October 2018.
  10. ↑ The British Challenger 2 Tank - TankNutDave.com
  11. ↑ Т-72Б «Рогатка». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 вересня 2013.
  12. ↑ Prado, Fabio. Main Battle Tank – M1, M1A1, and M1A2 Abrams. www.fprado.com. Архів оригіналу за 22 November 2016. Процитовано 5 March 2017.
  13. ↑ а б Main Battle Tank – Challenger 2. Fprado.com. Архів оригіналу за 22 May 2007. Процитовано 16 January 2011.(англ.)
  14. ↑ Т-72 бронювання. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 18 липня 2012.(англ.)
  15. ↑ Prado, Fabio. Main Battle Tank – M1, M1A1, and M1A2 Abrams. www.fprado.com. Архів оригіналу за 22 November 2016. Процитовано 5 March 2017.
  16. ↑ Donald, David (14 червня 2010). Merkava Mk IV breaks cover. Jane's. Архів оригіналу за 7 вересня 2012.(англ.)
  17. ↑ ARG. Merkava Mk.4 Main Battle Tank - Military-Today.com. www.military-today.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 березня 2018.(англ.)
  18. ↑ Dissimilar Combat: Arjun MBT Vs T-90S specs(англ.)
  19. ↑ Танк трьох країн: армія Пакистану отримала нові танки Al Khalid-1 з українським "серцем" (відео) «Діфенс Експрес»
  20. ↑ Zulfiqar at army-technology.com(англ.)
  21. ↑ Iran Displays New Generation of Zolfaqar Tanks in Thursday Parades(англ.)
  22. ↑ K2 MBT(англ.)
  23. ↑ K2 Black Panther Main Battle Tank, South Korea
  24. ↑ Type 99 at Globalsecurity.org
  25. ↑ Type 99 at Military-today.com(англ.)
  26. ↑ . YouTube . 11 липня 2010.
  27. ↑ Armyrecognition.com, ред. (7 січня 2014 р.). «Японія прагне розробити двигун для основного бойового танка у співпраці з Туреччиною»
Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зульфікар_(танк)&oldid=42718430