Т-90

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Т-90
T-90 tank during the Victory Day parade in 2009.jpg
Тип основний бойовий танк
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні з 1992
Оператори РосіяІндія
Історія виробництва
Виготовлення з 1992
Виготовлена
кількість
більш 1 000
Характеристики
Вага 46,5 т
Довжина 6860 (корпус)
9530 (з гарматою вперед)
Довжина ствола 48
Ширина 3789
Висота 2280
Обслуга 3

Калібр 125-мм 2А46М-5[1], гладкоствольна гармата
Підвищення −6…+13,5°
Приціл лазерний приціл-дальномір 1Г46, денний/нічний ТКН-4С, активно-пасивний нічний ТПН-4-49 або тепловізійний «Есса» з камерою Catherine-FC

Броня стальна катана і лита, багатошарова комбінована, протиснарядна
Башта: лоб: еквівалентний броньової сталі:
800—830 мм проти БПС,
1150—1350 мм проти кумулятивних боєприпасів[2]
Активний захист: ТШУ-2 «Штора-1»
Динамічний захист: вбудований, «Контакт-5»
Головне
озброєння
боєкомплект: 42 снаряди (з них 22 в АЗ)
Другорядне
озброєння
1 × 12,7-мм НСВТ або Корд, 1 × 7,62-мм ПКТ
Двигун дизельний з наддувом, В-92С2
1000
Питома потужність 21,5
Підвіска ідивідуальна торсіон
тиск на ґрунт: 0,94
Дорожній просвіт 490
Паливо багатопаливний
Швидкість шосе: 60
бездоріжжя: приблизно 50
Прохідність підйом: 30°
стінка: 0,8
рів: 2,8
брід: 2,8

Commons-logo.svg Т-90 у Вікісховищі

Т-90 «Владімір» — сучасний російський основний бойовий танк. Створений в кінці 1980 — початку 1990-х років як глибока модернізація танка Т-72Б, під індексом Т-72БУ, але у 1992 році був принятий на озброєння вже під індексом Т-90. Індекс Т-90 був присвоєний машині за особистим розпорядженням Президента Російської Федерації. Малосерійне виробництво танків було почате в тому ж році, разом на 2010 рік на озброєнні Російської армії перебувало за різними даними від 250 до 500[3] Т-90. В 20082009 роках згідно з контрактом поставлялось по 63 танків щорічно[4]. У 2010 році було заплановано виробництво за різними даними від 63[5] до 261 танків. Крім цього, починаючи з 2000 року, почались поставки в Індію, а з 2010 і ліцензійне виробництво танку на заводах Індії. В планах довести число танків цього типу в індійській армії до 1657[6]. Також в 20062008 роках були підписані контракти на поставки танка до низки інших держав, Алжир і Саудівську Аравію. Вартість нового Т-90 за угодою на постачання російській армії становить 70 мільйонів рублів за одиницю станом на 2010 рік[7]; в березні 2011 року була названа інша вартість — 118 млн[8].

Конструкція[ред. | ред. код]

Озброєння[ред. | ред. код]

Танки Т-90 та Т-90А обладнані комплексом «Айнет» що дозволяє вести вогонь снарядами з дистанційним підривом. Ці снаряди перевершують звичайні осколково-фугасні 3ОФ26 у 5-7 разів за ефективністю ураження живої сили[9].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Т-90 — перша серійна модифікація.
  • Т-90К — командирський варіант Т-90, з додатковим зв'язковим (радіостанція Р-163-50К) і навігаційним устаткуванням (ТНА-4-3).
  • Т-90А — модифікація Т-90, з двигуном В-92С2 потужністю 1000 к. с., поліпшеним тепловізійним обладнанням, встановлена ​​зварена башта з динамічним захистом проти бронебійного підкаліберного снаряда.
  • Т-90АК — командирський варіант Т-90А, з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.
  • Т-90А1 — серійна модифікація Т-90А з тепловізійним комплексом «Есса», поліпшеним автоматом заряджання, збільшеним на 100 літрів заброньованим обсягом, і захистом паливних баків. Випускається з 2006 року.
  • Т-90СК — командирський варіант Т-90С, з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.
  • Т-90СА — експортний варіант Т-90А, з системою охолодження апаратури нічного бачення і доопрацьованою системою виявлення лазерного випромінювання.
  • Т-90СКА — командирський варіант Т-90СА, з додатковим зв'язковим і навігаційним устаткуванням.

Т-90М[ред. | ред. код]

Російський двигун В-92 танка Т-90

Т-90М — новітня модифікація Т-90, робота над якою була розпочата за ініціативою УКБТМ в 2004 році за темою ОКР «Прорив». Вперше експортна версія цієї модифікації танка по найменуванням Т-90МС була представлена ​​публіці 9 вересня 2011 на полігоні «Старатель» в Нижньому Тагілі в рамках VIII міжнародної виставки озброєнь REA-2011. Основними особливостями модернізації танка стала заміна старої башти на новий бойовий модуль, який оснащується вдосконаленою СУО «Калина» з інтегрованою бойової інформаційно-керуючої системою тактичної ланки, новий автомат заряджання і модернізована гармата 2А46М-5, а також дистанційно керована зенітна установка «УДП Т05БВ-1». Встановлено ДЗ «Релікт» замість «Контакт-V».

Особливу увагу було приділено поліпшенню можливостей командира з пошуку цілей та управління вогнем озброєння однаково ефективно вдень і вночі. Вперше в російському основному танку застосовано управління на основі штурвала і система автоматичного перемикання передач з можливістю переходу на ручну. Немеханізований боєкомплект винесений за межі населеного простору, що підвищило живучість екіпажу. Для поліпшення рухливості і маневровості на модернізованому танку встановлено новий комбінований нічний прилад бачення водія і телекамера заднього огляду.

Маса нової версії, у порівнянні з базовою моделлю, збільшена на півтори тонни і становить 48 т, що як і раніше значно менше, ніж, наприклад, маса американських і німецьких аналогів. На танк встановлюється моноблочна силова установка В-93 потужністю 1130 к. с., розроблена на базі В-92С2Ф2. Прибрано антинейтронний підбій і замінений на вогнестійкий протиосколковий матеріал типу кевлар, а також поліпшена система пожежогасіння. Вогнева міць, захищеність і рухливість танка помітно покращилися, габарити танка не збільшилися і за масою він продовжує залишатися в класі до 50 т.

Т-90С[ред. | ред. код]

Т-90С — експортний варіант Т-90.

Основний напрямок модернізації — це нова башта, яка оснащується вдосконаленою системою управління вогнем, автоматом заряджання і гарматою, а також додатковим дистанційно керованим кулеметним озброєнням і захистом. Особливу увагу приділено підвищенню можливостей командира з тактичного управління танком і підрозділом, пошуку цілей та управління вогнем основного озброєння в усіх видах бою однаково ефективно вдень і вночі. Програмно-технічний комплекс дає командиру найповнішу картину бою.

Істотно поліпшена керованість танка за рахунок впровадження автоматичного перемикання передач і приводу повороту від штурвала. Встановлений потужніший основний двигун. Є додатковий енергоагрегат, який дозволяє забезпечити електропостачання танка на стоянці. При цьому габарити машини не збільшилися, а за масою вона продовжує залишатися в класі 50 т.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Використовувалися підрозділами ЗС РФ під час війни на Донбасі влітку 2014,[10] зокрема підрозділами 136-ї мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Аналіз наявних відкритих джерел волонтерами груп ІнформНапалм та Bellingcat показав, що на Донбасі російські війська використовували танки модифікації Т-90А[11].

За свідченнями десантника 80-ї аеромобільної бригади Вадима Сухаревського, танки Т-90 брали участь у боях за Луганський аеропорт.[12] Біля Луганського аеропорту поряд з танком Т-90 сфотографувався бойовик ЛНР Сергій Струтинський.[13]

Віталій Маракасов, військовослужбовець 136-ї бригади, сфотографував колону танків Т-90, і сам сфотографувався неподалік розв'язки об'їзного шосе Луганська, на 10 км південніше Луганська біля села Тернового.[14] Колона танків Т-90 була зафіксована на марші на трасі М04 між селами Придорожне і Новоганнівка під Луганськом.[15] 25 серпня 2014 року колона танків Т-90А, а також БМП-2 і десантні БМД-2, була знята на відео під Новосвітлівкою.[16][17]

Громадянська війна в Сирії[ред. | ред. код]

За даними з відкритих джерел відомо, що окремі бронетанкові частини ЗС Сирії отримали від росіян певну кількість танків T-90 i T-90A. Слід наголосити, що сирійцям передано саме танки зі складу бойових підрозділів, а не експортні варіанти з дещо обмеженими ТТХ і бойовими можливостями[18].

Метою російської інтервенції у Сирії було підсилення урядових військ, що пояснює і передачу певних видів озброєнь. Проурядовим силам було передано значну кількість бронетехніки, в тому числі БТР-82 i танків T-72Б i T-90. Останні передавалися безпосередньо зі складу військових частин ЗС РФ, тому швидше за все, йшлося про танки T-90 i T-90A, а не експортні T-90С чи T-90A[18].

Вперше танки Т-90 було помічено на сирійській базі ЗС РФ Хмеймім наприкінці вересня 2015 р. На супутникових фото виявили сім танків Т-90, які експерти пов'язували з охороною цієї бази. З часом з'явилися фото Т-90 серед сирійських або союзних їм військових підрозділів[18].

Пізніше підтвердилося також бойове використання танків T-90 в боях за Алеппо. При цьому кількість танків цього типу, що опинилися в Сирії, точно невідома, але експерти вважають, що вона не перебільшує 20-30 машин[18].

Також слід констатувати, що проблеми з використанням незнайомих раніше сирійським танкістам нових систем, наприклад, керування вогнем або активного захисту типу «Штора» все ж існують. Зокрема — в питанні ефективного використання останніх під час бою. Відомий випадок, коли блоки ТШУ-1 системи «Штора-1» не працювали і танк був уражений противником з ПТРК, що свідчить про наявність певних проблем в цьому плані[18].

Підготовка сирійських екіпажів для Т-90, в тому числі для 4-ї бронетанкової дивізії, здійснюється в навчальних таборах в Тартусі і Латакії. Це пояснює, зокрема, чому перші Т-90 було викрито саме на базі Хмеймім у вересні 2015 р., фото в районі Алеппо були зроблені в листопаді 2015 р., а перші підтверджені факти участі Т-90 в бойових діях на цій ділянці фронту мали місце в січні-лютому 2015 р. Деякі джерела, щоправда, не виключають можливості підготовки сирійських екіпажів на території РФ[18].

Відеозаписи ураження танків Т-90 з'являлися у травні 2016 року.[19][20]

Перший захоплений повстанцями угруповання Харакат Нур аль-Дин аль-Зенкі танк Т-90 входив до складу спецпідрозділу «Група Тигрів». Це відбулося 9 червня 2016 р. в районі Маллах Фармс, що на північ від Алеппо[18].

За словами видання DefenceExpress, аналіз відкритих джерел дає підстави стверджувати, що, незважаючи на твердження російських пропагандистських ресурсів про те, що в Сирії нібито не було втрачено жодного Т-90, окрім захопленого повстанцями в червні 2016 року, є всі підстави стверджувати, що в Сирії було знищено повстанцями з використанням BGM-71 TOW щонайменше 4 танки Т-90, ще 7 пошкоджено з необхідністю заміни елементів бронювання, «штори», прицільної системи, перископів тощо[18].

Так, наприклад, 23 січня 2017 року бойовики «Ісламської Держави» розповсюдили відеозапис підбитого ними російського танка Т-90 «Владімір», що брав участь в сирійському конфлікті на боці проурядових сил в районі Алеппо. На танку був встановлений прапор ліванської шиїтської організації «Хезболла»[21].

Зіткнення в Нагірному Карабасі (2020)[ред. | ред. код]

Армія Азербайджану мала на озброєнні близько 100 одиниць Т-90С. Відомо, що танки Т-90С були використані азербайджанською стороною під час зіткнень у Нагірному Карабасі, що розпочались у вересні 2020 року. Так, 2 жовтня 2020 року вірменськими військовими був захоплений Т-90С, який був перед тим виведений з ладу влученням протитанкової ракети — динамічний захист спрацював, а екіпаж полишив машину[22].

Оператори[ред. | ред. код]

Дійсні[ред. | ред. код]

  • Азербайджан Азербайджан — 100 одиниць Т-90С, станом на 2018 рік[23]. За побажанням азербайджанської сторони на танки було встановлено комплекси оптико-електронного придушення «Штора-1».
  • Алжир Алжир — 400 одиниць Т-90СА, станом на 2018 рік[24].
  • Вірменія Вірменія — 1 одиниця Т-90С, станом на 2016 рік[25]. Був виграний на російських танкових змаганнях з танкового біатлону в 2014 році.
  • В'єтнам В'єтнам — 64 одиниці Т-90С/СК, станом на 2018 рік[26].
  • Індія Індія — понад 1025 одиниць Т-90С, станом на 2018 рік[27]
  • Ірак Ірак — 39 одиниць Т-90С/СК (всього в планах передати 73 одиниці), станом на червень 2018 року[28].
  • Росія Росія — 350 одиниць Т-90 та Т-90А в стройових частинах (іще близько 200 одиниць Т-90 на зберіганні), станом на 2018 рік[29]. Т-90М — певна кількість передана в 2019 році.[30] Певна кількість Т-90М передана в квітні 2020 року.[31]
  • Сирія Сирія — перебувають на озброєнні, станом на 2018 рік[32].
  • Туркменістан Туркменістан — 4 одиниці Т-90С, станом на 2018 рік[33].
  • Уганда Уганда — 44 одиниці Т-90С, станом на 2018 рік[34].

Порівняння ТТХ[ред. | ред. код]

У таблицях наведено порівняння тактико-технічних характеристик Т-90 з іншими моделями сучасних основних бойових танків.




Тактико-технічні характеристики сучасних основних бойових танків
Бойова маса (загальна вага танка в бойовому стані) в тоннах Максимальна швидкість (по шосе) в кілометрах на годину
Довжина (загальна довжина танка з гарматою вперед) в міліметрах Запас ходу по шосе (без встановлення додаткових баків) в кілометрах
Ширина (від гусениці до гусениці, без бортових екранів) в міліметрах Кількість пострілів з основної гармати
Висота (по даху башти) в міліметрах Калібр основної гармати в міліметрах
Потужність силової установки (двигуна) танка в кінській силі На озброєнні Рік прийняття на озброєння першої моделі
Питома потужність (відношення потужності до маси танка) Активний захист Відсутність чи наявність систем активного захисту (APS)
Екіпаж танка (чоловік) Динамічний захист Відсутність чи наявність систем динамічного захисту (ERA,NxRA,SLERA)



Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Артиллерийский завод № 9 :: О заводе :: Особое конструкторское бюро № 9. Архів оригіналу за 29 липень 2012. Процитовано 19 березень 2011. 
  2. T-90 Specifications. T-90 (англійською). GlobalSecurity.org. Процитовано 2008-08-13. 
  3. Модернизация танка Т-90 будет завершена до конца 2010 года " Военное обозрение Архівовано 31 березень 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  4. ВЕДОМОСТИ — Танки ради танков[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Россия откажется от закупки устаревшей бронетехники
  6. Indian Army Wants to Add Another 1,000 T-90S Tanks by 2020 (англійською). Defence Industry Daily. 2006-10-10. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2008-08-13. 
  7. Списать за ненадобностью. Половина российских танков признана ненужной (рос.)
  8. Сухопутные войска признали отсталость российской техники(рос.)
  9. О.А. Алексеев, А.Г. Макеев. ЭФФЕКТИВНЫЕ СРЕДСТВА БОРЬБЫ С ТАНКООПАСНОЙ ЖИВОЙ СИЛОЙ ПРОТИВНИКА В СУХОПУТНЫХ ВОЙСКАХ ВС. БТВТ. 
  10. http://www.ukrmilitary.com/2015/12/t-90-2014.html Російські танки Т-90 на Донбасі
  11. Veli-Pekka Kivimäki (April 2, 2017). Tankspotting: T-90As in the Donbass. 
  12. Луганский аэропорт – аэропорт, которого не было. Пётр и Мазепа (ru). Процитовано 2017-01-24. 
  13. Селфі з Т-90А на Донбасі кочує з профілів російських танкістів у профілі терористів - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2016-05-25. Процитовано 2017-01-24. 
  14. Російські танки “Т-90” 136-ї мотострілкової бригади в Луганській області - фотофакт - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2014-10-20. Процитовано 2016-11-25. 
  15. Т-90 на Донбассе. Процитовано 2016-06-27. 
  16. Видео с российскими танками Т-90А, БМД-2 под Новосветловкой Луганской области. Вероятно, 25.08.2014 : Askai on Twitter. Twitter. Процитовано 2016-11-21. 
  17. Иван Сидоров (2016-11-21). Т-90А у села Лысое Украина. Процитовано 2016-11-21. 
  18. а б в г д е ж и "Непереможні" Т-90 все ж горять в Сирії... Військова панорама. 20 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 24 січня 2017.  оригінал статті польською: Marcin Gawęda (27 Czerwca 2016). Najnowsze rosyjskie czołgi na wojnie. T-90 w Syrii. Defence24.pl. Архів оригіналу за 2 лютий 2017. Процитовано 24 січень 2017. 
  19. Сирийские повстанцы подбили из американского ПТРК танк сил Асада Т-90А - ФОКУС. ФОКУС. Процитовано 2017-01-31. 
  20. Битва железа: сирийские повстанцы подбили из американского ПТРК танк сил Асада Т-90А (видео). Процитовано 2017-01-31. 
  21. Російський танк Т-90 «Владімір» не витримав атаки ІДІЛ. Військова панорама. 25 січня 2017. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 26 січня 2017. 
  22. Люксіков Михайло (2020-10-02). Нагірний Карабах: Вірмени захопили азербайджанський Т-90С. Український мілітарний портал. 
  23. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-183
  24. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-325
  25. В Армению прибыл выигранный на «Танковом биатлоне — 2014» приз — танк Т-90С // News.am 28.04.2016
  26. Russia's Uralvagonzavod to supply Vietnam with 64 T-90 main battle tanks — Defence Blog
  27. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-261
  28. Минобороны Ирака сообщило о получении 39 российских танков Т-90С
  29. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-208
  30. Российская армия получила новые танки Т-90М. 30.09.2019
  31. Російська армія отримала перші танки Т-90М. Український мілітарний портал. 2020-04-14. 
  32. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-362
  33. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-208
  34. International Institute for Strategic Studies: The Military Balance 2018. p.-493
  35. Т-90 на сайте Уралвагонзавода
  36. Основной боевой танк Оплот
  37. Abrams M1A2 на сайте производителя
  38. Leopard 2A6M
  39. Танк «Леклерк»
  40. Challenger-2 Main Battle Tank
  41. Ariete на сайте производителя
  42. Ariete at Army-technology.com
  43. PT-91M Pendekar MBT
  44. Основной боевой танк “Меркава” Mk1/2/3/4
  45. Dissimilar Combat: Arjun MBT Vs T-90S specs
  46. ОСНОВНОЙ БОЕВОЙ ТАНК «Аль Халид» (Al Khalid)
  47. Zulfiqar at army-technology.com
  48. Iran Displays New Generation of Zolfaqar Tanks in Thursday Parades
  49. Новые подробности о танках КНДР
  50. K1А1 на сайте производителя
  51. Type 99 at Globalsecurity.org
  52. Type 99 at Military-today.com

Література[ред. | ред. код]

  • С. Суворов. Т-90. Первый серийный российский танк. — Москва : Техника — молодёжи, Восточный горизонт. — 54 с. — (Танкомастер) — 2500 прим.
  • С. В. Устьянцев, Д. Г. Колмаков. Боевые машины Уралвагонзавода. Танк Т-72. — Уралвагонзавод, Медиа-Принт, 2004. — (Боевые машины Уралвагонзавода)
  • S. Zaloga, M. Jerchel, S. Sewell. T-72 Main Battle Tank 1974—1993. — London : Osprey Publishing, 1993. — 48 с. — (New Vanguard № 6) — ISBN 1-85532-338-9.

Посилання[ред. | ред. код]