Сподаренко Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Васильович Сподаренко
Сподаренко Іван Васильович.jpg
Народився 23 січня 1931(1931-01-23)
Стольне
Помер 17 грудня 2009(2009-12-17) (78 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст і політик
Дружина Сподаренко Валентина Корніївна
Діти син — Василь, дочки — Ірина та Наталка
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Заслужений журналіст України
Сторінка в Інтернеті http://www.spodarenko.openua.net/bio.php

Іва́н Васи́льович Сподаре́нко (нар. 23 січня 1931, Стольне — †17 грудня 2009, Київ) — український журналіст і політик, член Спілки письменників України1984 року). Член Ревізійної комісії КПУ в 1986—1990 р. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 23 січня 1931 в селі Стольному (тепер Менського району, Чернігівської області). Українець.

У 1957 році закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за фахом журналіст. Член КПРС з 1959 року.

  • 19491950 — інструктор, літредактор, секретар редакції газети «Шлях перемоги» (селище Березна).
  • 19501951 — старший піонервожатий Синявської середньої школи Чернігівської області.
  • 19521953 — редактор управління прекліше РАТАУ, місто Київ.
  • 19561960 — літпрацівник редакції газети «Червоний прапор», місто Рівне.
  • 19601965 — кореспондент РАТАУ у Волинській області.
  • 19651971 — заступник редактора, редактор газети «Радянська Волинь», місто Луцьк.
  • 19711973 — редактор газети «Зоря Полтавщини», місто Полтава.
  • Листопад 19732002 — редактор, головний редактор редакції газети «Сільські Вісті».

Працював в редакціях газет «Шлях перемоги», «Червоний прапор», «Радянська Волинь», «Зоря Полтавщини».

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від СПУ, № 5 в списку. На час виборів: головний редактор газети «Сільські вісті», безпартійний. Член фракції СПУ (з травня 2002). Голова підкомітету з питань міжнаціональних відносин Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції СПУ (з квітня 2006). Голова підкомітету з питань міжнаціональних відносин Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 17 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007). Секретар Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з грудня 2007).

23 січня 2006 року указом Президента України В. Ющенка нагороджений званням Героя України.

Могила Івана Сподаренка

Помер 17 грудня 2009 року після тяжкої тривалої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Нагороди[ред.ред. код]

Контраверсії[ред.ред. код]

  • На думку ряду проросійських джерел[4][5][6][7][8][9][10][11][12] Іван Васильович був антисемітом.
  • Присвоєння звання Герой України було негативно сприйнято деякими особами. Фрагмент відкритого листа президенту Ющенко проти звання героя України:
    Змушені нагадати, що газета «Сільські вісті», редакційна рада якої очолює Іван Сподаренко, опублікувала кілька десятків (!) Грубих антисемітських статей в стилі геббельсівської пропаганди, що ображають честь і гідність цілої нації. Чи не тому автор указу відзначив послідовність Івана Сподаренка у відстоюванні свободи слова, що той давав добро на подібні публікації? І не в тому чи угледів він його видатні особисті заслуги, що наш «герой» особисто поставив підпис під відверто антисемітських заявою, спрямованим проти «організованого єврейства» і опублікованим в журналі «Персонал плюс», добре відомому, причому не тільки в Україну, своєї неприхованою ксенофобією? Будемо сподіватися, що немає[13]

Відкритий лист проти присвоєння звання Герой України Івану Сподаренко підписали:

  • Леонід Кравчук, перший Президент України;
  • Петро Толочко, професор, доктор історичних наук, академік Національної академії наук України (НАНУ);
  • Д-р Володимир Малинкович, політолог і правозахисник;
  • Ігор Коваленко , академік НАНУ, професор;
  • Борис Малиновський, професор, членкор НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державних премій;
  • Володимир Ніколаєв, професор, доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат держпремії СРСР;
  • Євген Головаха, професор, доктор філософських наук;
  • Ісаак Трахтенберг, професор, доктор медичних наук, академік АМН України, членкор НАНУ, заслужений діяч науки і техніки України;
  • Ілля Левітас, президент Ради національних товариств України;
  • Олександр Коротко, поет;
  • В. Коваль, професор, доктор технічних наук;
  • Ніна Королюк, професор, доктор мистецтвознавства;
  • Анатолій Лизогуб, доктор хімічних наук;
  • Галина Стрижак, директор Будинку вчених НАНУ.

Більшість із них відомі й іншими антиукраїнськими акціями.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України № 60/2006 від 23 січня 2006 року «Про присвоєння І. Сподаренку звання Герой України»
  2. Указ Президента України № 467/2005 від 11 березня 2005 року «Про відзначення державними нагородами України працівників редакції газети „Сільські вісті“, м. Київ»
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 674-XII від 29 січня 1991 року «Про відзначення працівників преси державними нагородами Української РСР»
  4. Ксенофоб и антисемит Сподаренко занял 17 место в списке пропрезидентского блока
  5. Иван Сподаренко: антисемит со стажем
  6. Герой обязан любить президента
  7. СМЫЧКА. «Национальная озабоченность» или обыкновенный национал-социализм?
  8. «Ты, падло жыдивське, забрав, б…дь, все, скотина!»… И другие кавалеры ордена Иуды
  9. Антисемит — или Герой Украины? Или — и то, и другое?
  10. Открытое письмо к украинской общественности
  11. Антисемитизм и ксенофобия в Украине, январь — июнь 2007: хроника преступлений на почве ненависти
  12. Антисемитизм, ксенофобия и права национальных меньшинств в Украине: хроника
  13. Відкритий лист до української громадськості

Посилання[ред.ред. код]