Станіслав Ліц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Ліц Т.І.
Stanisław Lic
Основні відомості
Народження 4 жовтня 1862(1862-10-04)
Лежайськ
Альма-матер: Краківський єзуїтський колегіум
Конфесія: Римо-католицька церква
Смерть: 27 січня 1935(1935-01-27) (72 роки)
Каліш
Праці й досягнення
Рід діяльності: священик, педагог, проповідник

Станіслав Ліц Т. І. (пол. Stanisław Lic; 4 жовтня 1862, Лежайськ[1] — 27 січня 1935, Каліш) — польський церковний діяч німецького походження[1], священик-єзуїт, проповідник, педагог, провідник Марійських товариств, перший настоятель резиденції при костелі св. Франциска Ксаверія в Пйотркові Трибунальському. Як настоятель василіянських монастирів у Бучачі і Кристинополі брав участь у проведені Добромильської реформи.

Життєпис[ред. | ред. код]

На новіціат вступив 9 серпня 1879 року в Старій Весі, вивчав філософію в Кракові (1884—1885) і Хирові (1885—1887), богослов'я в Кракові (1889—1893). Священичі свячення отримав 26 червня 1892 року в Кракові з рук кардинала Альбіна Дунаєвського.

Після закінчення богословських студій (1893) розпочав викладацьку діяльність у Краківській єзуїтській колегії, яка тривала до призначення його настоятелем василіянського монастиря в Бучачі (1897). Тут служив до 1898 року, коли отримав призначення на аналогічну посаду в Кристинопільському монастирі (до 1900 року), де також викладав догматичне богослов'я студентам-василіянам[1]. У 1900—1905 роках був ректором у Старій Весі, а в 1908—1912 роках — настоятелем Краківської резиденції. Потім був віце-ректором у Чеховіцах (1916—1918), настоятелем у Пйотркові Трибунальському (1918—1920), Любліні (1922—1926) і Лодзі (1926—1927), ректром у Вільно (1927—1929) і знову настоятелем Люблінської резиденції (1929—1934).

Помер у Каліші 27 січня 1935 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Посмертна згадка. † О. Станислав Ліц, Т. І. // Нова зоря. — 1935. — Ч. 19 (14 березня). — С. 8.