Статева стерилізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Статева стерилізація (від лат. sterilis — безплідний) — знепліднення, позбавлення людини або тварини здатності до відтворення.


Види[ред. | ред. код]

За механізмом, існують основні три методи статевої стерилізації :

  • хірургічні
  • медикаментозні (гормональні препарати, сперміциди, бар'єрна контрацепція)
  • радіаційні

За незворотністю змін:

  • Повна (незворотня) - статеві клітини неможливо буде отримати.
  • Часткова (Не повна) - статеві клітини можливо отримати при виконанні певних медичних маніпуляцій чи втручань.


Методи хірургічної стерилізації:


Стерилізація може бути добровільною або примусовою (насильницька). Примусова стерилізація людей розглядається Міжнародним кримінальним судом як злочин проти людяності. Примусову стерилізацію, без згоди, називають кастрацією.

Міжнародні дані[ред. | ред. код]

Відповідно до закону КНР про контроль народжуваності, проводити насильницькі операції зі стерилізації заборонено, проте періодично надходять повідомлення про те, що місцеві чиновники проводять цю процедуру саме насильницьким способом[1].

Подібні повідомлення надходять і з Узбекистана.[2]

Стерилізація людини використовувалася в деяких країнах (наприклад, в нацистської Німеччини) як один з інструментів негативної євгеніки[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Планування сім’ї та контрацепція : навчальний посібник / В. І. Бойко, Н. В. Калашник, А. В. Бойко та ін.. – Суми : Сумський державний університет, 2018. – 223 с. ISBN 978-966-657-710-1 [Електронне джерело]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]