Статева стерилізація
Стате́ва стериліза́ція (від лат. sterilis — безплідний) — знепліднення, позбавлення людини або тварини здатності до розмноження.
Види[ред. | ред. код]
За механізмом, існують основні три методи статевої стерилізації:
- хірургічні
- медикаментозні (гормональні препарати, сперміциди, бар'єрна контрацепція)
- радіаційні
За незворотністю змін:
- повна (незворотня) — статеві клітини неможливо буде отримати
- часткова (неповна) — статеві клітини можливо отримати при виконанні певних медичних маніпуляцій чи втручань
Методи хірургічної стерилізації:
- вазектомія (у чоловіків)
- «трубна оклюзія» (у жінок) — оклюзія фаллопієвих труб
- орхіектомія (у чоловіків), оваріоектомія (у жінок) — примусово виконання цих втручань називають кастрація, у ветеринарії теж
- гістеректомія (у жінок) це видалення матки
Примусова стерилізація[ред. | ред. код]
Стерилізація може бути добровільною або примусовою (насильницькою). Примусова стерилізація людей розглядається Міжнародним кримінальним судом як злочин проти людяності.
Відповідно до закону КНР про контрацепцію, проводити насильницькі операції зі стерилізації заборонено, проте періодично надходять повідомлення про те, що місцеві чиновники проводять цю процедуру саме насильницьким способом[1].
Подібні повідомлення надходять і з Узбекистану.[2]
Стерилізація людини використовувалася в деяких країнах (наприклад, в нацистській Німеччині) як один з інструментів негативної євгеніки[3].
Масові злочини вчинені проти репродуктивної свободи корінних американок шляхом примусової чи таємної стерилізації.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Китаї насильно стерилізують жінок. The Epoch Times Украина. 04.04.2009. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ М. Яновська. Узбекистан: Жінок стерилізують. Хірургічні інструменти — ні. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 2 червня 2011.
- ↑ Strous R.D. (Травень 2006). Психіатри Гітлера: цілителі та наукові дослідники, що перетворилися на катів, і їх роль в наші дні (розширений реферат) Лікарі та їх злочини проти людства у нацистській Німеччині. Психіатрія і психофармакотерапія. 8 (5). Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 2 червня 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Планування сім'ї та контрацепція: навчальний посібник / В. І. Бойко, Н. В. Калашник, А. В. Бойко та ін.. — Суми: Сумський державний університет, 2018. — 223 с. ISBN 978-966-657-710-1 Електронне джерело
Посилання[ред. | ред. код]
- В ООН закликають держави припинити примусову стерилізацію жінок з інвалідністю, 25 жовтня 2017
- ЗАКРІПЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ПРАВ ОСОБИ У СІМЕЙНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ. Дутко А. О., Заболотна М. Р. [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.], 2016
- Репродуктивні права людини та громадянина: проблемні аспекти. Громовчук М. В. [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.], 2018
| ||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |