Сперміциди

Сперміцидна губка, крем (одноразове дозування) та вагінальні свічки

Сперміци́ди — хімічні речовини, які інактивують або руйнують сперматозоїди у вагіні до моменту потрапляння у верхні відділи статевого тракту тим самим забезпечують контрацептивну дію. Час контрацептивного захисту сучасних сперміцидів та їх ефективність триває в межах від 15 хвилин до 1-8 годин від початку застосування і залежить від форми використання (таблетки, крем, піна тощо). Оскільки сперміциди не є гормональними препаратами, їх застосування не впливає на менструальний цикл, лібідо, фертильність.

Історія використання

Перша письмова згадка про використання сперміциду міститься в папірусі Кахуна, єгипетському документі, який датується 1850 роком до нашої ери. У ньому описано песарій з крокодилячого посліду та ферментованого тіста. Подальші згадки знайдено в папірусі Еберса приблизно 1500 року до нашої ери. В ньому рекомендується змішати шерсть, насіння акації, фініки та мед і помістити суміш у піхву. Ймовірно, ця суміш мала певну ефективність, частково як фізичний бар'єр через густу, липку консистенцію, а також через молочну кислоту (відомий сперміцид), що утворюється з акації.

Записи грецького лікаря 2-го століття Сорана, містили формули ряду кислотних відварів, які, як стверджувалися, були сперміцидними. Його рекомендації полягали в тому, щоб намочити шерсть в одній із сумішей, а потім ввести в ділянку біля шийки матки.

Лабораторне тестування речовин, щоб перевірити, чи вони пригнічують рухливість сперматозоїдів, почалося в 1800-х роках. Сучасні сперміциди ноноксинол-9 і менфегол були розроблені в результаті цих досліджень.

У 1980-х і 1990-х роках існувало помилкове уявлення про сперміциди. У статті огляду літератури 1988 року зазначено, що дослідження in vitro ноноксинолу-9 та інших сперміцидів показали інактивацію збудників ІПСШ, включаючи ВІЛ. Але в 2002 році, системний огляд і мета-аналіз дев'яти рандомізованих контрольованих досліджень вагінального ноноксинолу-9 для профілактики ВІЛ та ІПСШ, в яких взяли участь понад 5000 жінок (переважно секс-працівниць), не виявили статистично значущого зниження ризику ВІЛ та ІПСШ, але виявили невелике статистично значуще збільшення ураження статевих органів серед користувачів сперміциду з ноноксинолу-9. А у вибірці серед осіб високого ризику зараження ІПСШ, які використовували вагінальний гель ноноксинол-9 більше трьох разів на день у середньому, ризик зараження ВІЛ був підвищений.

Діюча речовина

Сучасні сперміциди складаються з двох компонентів:

• хімічна речовина, яка руйнує зовнішню оболонку сперматозоїдів і пригнічує їх рухливість або здатність проникати крізь оболонку яйцеклітини при заплідненні;
• основа;

Для більшості сперміцидів активними інгредієнтами є ноноксилон-9, октоксилон, менфегол і бензалконію хлорид. Завдання основи сперміцидів — забезпечити дисперсію хімічного агента в піхві шляхом огортання шийки матки і утримання його на місці так, щоб жоден сперматозоїд не зміг уникнути контакту зі сперміцидним інгредієнтом.

Лікарські форми та препарати

Контрацептивні препарати, які містять сперміциди, випускаються в таких лікарських формах:

• креми;
• гелі;
• желе;
• піни;
• свічки;
• таблетки;
• розчинні плівки;
• тампони.

В Україні за даними Державного реєстру лікарських засобів України, зареєстровані наступні лікарські форми та препарати які містять сперміциди:

• супозиторій вагінальний (1,6 г) містить бензалконію хлориду 18,9 мг;
• 100 г крему вагінального містить бензалконію хлориду 1,2 г;
• 1 таблетка вагінальна містить міристалконію хлориду 20 мг;
• 1 песарій містить бензалконію хлориду 18,9 мг;

Категорія відпуску — без рецепта.

Переваги та недоліки

Переваги сперміцидів

Час контрацептивного захисту сучасних сперміцидів та їх ефективність триває в межах від 15 хвилин до 1-8 годин від початку застосування і залежить від форми використання (таблетки, крем, піна тощо). Сперміциди не є гормональними препаратами, тому їх застосування не впливає на менструальний цикл, лібідо, фертильність. Контрацептивна ефективність (індекс Перла), для бензалконію хлориду у формі супозиторіїв становить менше 1 (частота небажаної вагітності становить приблизно 1 % на рік за умови правильного застосування та дотримання усіх вимог).

Бензалконій не проникає у материнське молоко, тому препарати на його основі можна застосовувати у період годування груддю.

Сперміциди можна використовується як самостійно, так і в комбінації з іншими методами, що посилює їх контрацептивну дію.

Недоліки сперміцидів

Мило та інші засоби гігієни на основі мила інактивують хлорид бензалконію, що призводить до втрати його контрацептивної дії. Лікарський засіб хімічно несумісний з препаратами йоду.

Сперміциди мають також антисептичну та протимікробну дію та знижують ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, проте не виключають ризиків зараження ІПСШ повністю.

Особливості застосування

Ефективність сперміцидних засобів варіює залежно від того, наскільки чітко виконуються інструкції щодо застосування.

Для досягнення максимального ефекту потрібно знати правила використання сперміцидів та дотримуватися їх:

1. Сперміцид необхідно застосовувати перед кожним статевим актом незалежно від фази менструального циклу;
2. У випадку повторних статевих контактів необхідно вводити новий супозиторій (один супозиторій на один статевий контакт!);
3. Для гігієни статевих органів забороняється використовувати мило чи інші засоби на основі мила впродовж 2 годин до та 2 годин після статевої близькості, тому що навіть незначні їх залишки руйнують діючу речовину сперміцидів. Слід використовувати тільки чисту воду!
4. Не спринцювати піхву протягом 2 годин після статевого акту.
5. Не можна використовувати препарати з сперміцидами без дозволу лікаря, якщо виявлено будь-які захворювання піхви.

Див. також

• Контрацепція
• Лубриканти

Джерела

• КОНТРАЦЕПТИВНІ ПРЕПАРАТИ. Фармацевтична енциклопедія України. www.pharmencyclopedia.com.ua. 1999—2025 ТОВ «Моріон»

Посилання

• Державний реєстр лікарських засобів України. Код АТС G02B B — Контрацептиви для місцевого застосування, вагінальні контрацептиви

• Spermicide used alone for contraception. Cochrane Database of Systematic reviews. David A Grimes, Laureen M Lopez, Elizabeth G. Raymond, Vera Halpern, Kavita Nanda, Kenneth F Schulz. Version published: 30 September 2013.