Комбіновані оральні контрацептиви
Частина серії | ||||||
Жіноче здоров'я | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
Нерепродуктивне здоров'я |
||||||
Портал ![]() ![]() | ||||||
Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) — група гормональних контрацептивів, що містять дози двох гормонів — естрогену і прогестагену, які є штучними аналогами природних гормонів.
Механізм дії[ред. | ред. код]
- пригнічують овуляцію[1][2][3][4][5];
- згущують цервікальний слиз, перешкоджаючи проникненню сперматозоїдів;
- змінюють ендометрій, зменшуючи вірогідність імплантації
- впливають на рухливість сперматозоїдів у верхньому статевому тракті (фаллопієвих трубах).
Переваги[ред. | ред. код]
Контрацептивні[ред. | ред. код]
- дуже висока ефективність контрацепції за умови правильного застосування (0,3 вагітності на 100 жінок протягом першого року використання);
- негайний контрацептивний ефект;
- не вимагається проведення спеціального гінекологічного огляду перед початком використання за умови, що після останнього огляду лікарем-гінекологом минуло не більше 1 року;
- метод не пов'язаний зі статевим актом безпосередньо;
- за використання сучасних низькодозованих комбінацій небажані побічні ефекти — рідкісні та нетривалі;
- пацієнтка будь-коли може самостійно припинити застосування методу;
- у разі відсутності протипоказань термін використання низькодозованих КОК необмежений;
- немає необхідності робити перерви у прийомі;
- можуть використовувати як жінки, які народжували, так і жінки, які не народжували дітей[6].
Неконтрацептивні[ред. | ред. код]
- сприяють зменшенню менструації (менструації стають коротшими та менш об'ємними);
- ефективні при лікуванні дисменореї;
- позитивно впливають на анемію: можуть запобігати її виникненню або зменшувати тяжкість її перебігу;
- сприяють встановленню регулярного менструального циклу;
- мають позитивний вплив під час гіперандрогенних станів;
- зменшують тяжкість передменструальних симптомів;
- мають позитивний ефект за наявності синдрому хронічних тазових болів та деяких форм ендометріозу;
- знижують ризик розвитку раку яєчників та ендометрію;
- знижують ризик розвитку доброякісних пухлин молочної залози та кіст яєчників;
- запобігають ектопічній вагітності;
- знижують ризик розвитку деяких запальних захворювань органів малого таза[6].
Взаємодія з іншими препаратами[ред. | ред. код]
Деякі препарати впливають на ефективність КОК. До таких препаратів відносять рифампіцин чи рифабутин, фенітоїн, карбамазепін барбітурати, примідон, топірамат, окскарбазепін та деякі антиретровірусні препарати. Антибіотики широкого спектра дії не взаємодіють з КОК і не впливають на їх ефективність[7]
Недоліки[ред. | ред. код]
● кожна пропущена таблетка підвищує ризик настання вагітності;
● ефективність цього методу знижується при прийомі деяких ліків;
● здатність завагітніти може відновитися не відразу (можливо, через 2-3 міс після відміни препарату). Однак слід пам’ятати, що відновлення фертильності можливе з першого ж циклу після припинення прийому КОК;
● не захищають від захворювань, що передаються статевим шляхом, і СНІДу;
● аменорея (після тривалого прийому КОК (> 5 років) циклічне функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниково-маткової системи може самостійно не відновитись);
● міжменструальні кровотечі чи кров'янисті виділення (зазвичай, пов’язані з низькою дозою естрогенного компонента);
● депресія (зміна настрою або втрата статевого потягу, зумовлена прогестиновим компонентом);
● головний біль (можливо, в поєднанні з порушенням зору та мови, пов’язаний з естрогенним ефектом КОК, що є додатковим ризиком виникнення інсульту);
● болючість молочних залоз;
● збільшення маси тіла;
● спостерігаються (хоча й зрідка) серйозні побічні ефекти – стимулююча дія гормонів на міокард зумовлює підвищення рівня реніну, альдостерону та ангіотензину, що може призвести до затримки натрію і води в організмі (набрякового і гіпертензивного синдромів). Активація системи прокоагулянтів (естрогенна дія КОК) підвищує ризик виникнення інфаркту міокарда, інсульту, венозного тромбозу. Саме тому при призначенні КОК необхідна кваліфікована консультація лікаря;
● можуть прискорити захворювання жовчних протоків у жінок із доклінічними формами, хоча прямої дії на жовчний міхур не спостерігається;
● підвищують ризик виникнення доброякісних пухлин печінки та гепатиту;
● незначне збільшення глюкоземії, що має тимчасовий ефект;
● естрогенний компонент КОК зумовлює дефіцит вітамінів В2, В6, В12, С, фолієвої кислоти за рахунок зниження їхньої абсорбції у кишечнику; також відмічено порушення у мозку метаболізму триптофану, серотоніну, норадреналіну.
Стани, які можуть вимагати зміни методу[ред. | ред. код]
Такі стани можуть бути пов'язані з використанням методу, але можуть і не мати до нього жодного відношення.
- Вагінальні кровотечі неясної етіології (підозра на захворювання, що не мають відношення до прийому КОК), значні або затяжні кровотечі;
- Лікування протисудомними або протитуберкульозними препаратами;
- Мігренозний головний біль;
- Обставини, при яких жінка позбавляється здатності до самостійного пересування на один і більше тижнів (Якщо жінка перенесла серйозне оперативне втручання або її нога знаходиться у гіпсі, чи існують інші причини, через які жінка позбавляється здатності пересуватися протягом декількох тижнів, їй слід повідомити лікаря, що вона використовує КОК[6].
Стани, що потребують термінового звернення до лікаря[ред. | ред. код]
- Сильний біль у грудях або задишка.
- Сильні головні болі або помутніння зору, які почалися або посилилися після початку прийому комбінованих оральних контрацептивів.
- Сильні болі у нижніх кінцівках.
- Повна відсутність будь-яких кровотеч або виділень під час тижня без таблеток (упаковка з 21 таблетки) чи під час використання 7 неактивних таблеток (із 28-денної упаковки), що може бути ознакою вагітності[8].
Протипоказання (жінки, які не повинні використовувати КОК)[ред. | ред. код]
- вагітні жінки (встановлена чи підозрювана вагітність);
- жінки, які годують грудьми (до 6 місяців після пологів);
- жінки з вагінальною кровотечею, причина якої нез'ясована (до встановлення причини);
- жінки з тяжкими захворюванням печінки або жовтяницею, захворюваннями жовчного міхура;
- жінки, які мають доброякісну чи злоякісну пухлину печінки у даний час або в анамнезі;
- жінки з порушеннями кровообігу на даний час або в анамнезі, особливо якщо вони пов'язані з тромбозом (тромбоз глибоких вен, легенева тромбоемболія, ішемічна хвороба серця, інсульт тощо);
- жінки з систолічним тиском понад 140 мм.рт.ст. та діастолічним — понад 90 мм.рт.ст.;
- жінки з системним червоним вовчаком за наявності антифосфоліпідних антитіл чи неможливості їх визначення;
- жінки, які мають порушення згортання крові, ускладнення перебігу цукрового діабету в анамнезі;
- жінки, які мають рак молочної залози у даний час або в минулому;
- жінки з мігренями та вогнищевими неврологічними симптомами;
- жінки, які не можуть пам'ятати про щоденне використання таблеток;
- жінки, старші 35 років, які курять[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Trussell, James (2007). Contraceptive Efficacy. У Hatcher, Robert A., et al. Contraceptive Technology (вид. 19th rev.). New York: Ardent Media. ISBN 0-9664902-0-7.
- ↑ Speroff, Leon; Darney, Philip D. (2005). Oral Contraception. A Clinical Guide for Contraception (вид. 4th). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 21–138. ISBN 0-781-76488-2.
- ↑ Loose, Davis S.; Stancel, George M. (2006). Estrogens and Progestins. У Brunton, Laurence L.; Lazo, John S.; Parker, Keith L. (eds.). Goodman & Gilman's The Pharmacological Basis of Therapeutics (вид. 11th). New York: McGraw-Hill. с. 1541–1571. ISBN 0-07-142280-3.
- ↑ Glasier, Anna (2006). Contraception. У DeGroot, Leslie J.; Jameson, J. Larry (eds.). Endocrinology (вид. 5th). Philadelphia: Elsevier Saunders. с. 2993–3003. ISBN 0-7216-0376-9.
- ↑ Rivera R, Yacobson I, Grimes D (1999). The mechanism of action of hormonal contraceptives and intrauterine contraceptive devices. Am J Obstet Gynecol 181 (5 Pt 1): 1263–9. PMID 10561657. doi:10.1016/S0002-9378(99)70120-1.
- ↑ а б в Г.М.Адамова, О.А.Бондаренко, Н.Г.Гойда, О.В.Грищенко, Н.Я.Жилка,В.П.Квашенко, Р.О.Моісеєнко, В.І.Пирогова, С.П.Посохова, Н.Й.Сало, О.В.Шманько (2012). Комбіновані оральні контрацептиви. Сучасні аспекти планування сім`ї. Навчальний посібник (вид. 1). Київ: Міністерство охорони здоров'я України. с. 81–101. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 вересня 2013.
- ↑ Medical eligibility criteria for contraceptive use. (вид. 4). Geneva, Switzerland: World Health Organization. 2010. с. 27. ISBN 978-92-4-156388-8. Архів оригіналу за 9 Липня 2012. Процитовано 4 Жовтня 2013.
- ↑ а б Combined Oral Contraceptives. Family planning : a global handbook for providers : evidence-based guidance developed through worldwide collaboration. (вид. Rev. and Updated ed.). Geneva, Switzerland. 2011. с. 1–24 publisher=WHO and Center for Communication Programs. ISBN 978-0-9788563-7-3. Архів оригіналу за 21 Вересня 2013. Процитовано 24 Вересня 2013.
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |