Цервікальний метод
| Крейгтонський метод розпізнавання плідності | |
|---|---|
.svg) Самообстеження цервікального слизу | |
| Виникнення | 1976 |
| Участь лікаря | не потрібна |
| Захист від ЗПСШ | не захищає |
Переваги |
безкоштовний, не вимагає додаткових медичних процедур та втручання |
Недоліки |
трудомісткий, вимагає знань з діагностики, неточний (результат варіюється залежно від стану здоров'я та кожного конкретного менструального циклу), контрацептивна надійність невисока |
Крейгтонський метод розпізнавання плідності (англ. Creighton Model Fertility Care System, Creighton Model, FertilityCare, CrMS) або цервікальний метод контрацепції — метод планування вагітності, що полягає у щоденному самоспостереженні за цервікальним слизом протягом менструального циклу з висновками про фазу плідності (овуляторну) чи неплідності (решта фаз циклу). Контрацептивна дія забезпечується утриманням від запліднення у овуляторну фазу циклу.
Шоденне спостереження за цервікальним слизом, який виробляється слизовою оболонкою шийки матки і з вагінальними виділеннями виходить на вульву, оцінка слизу за спеціальною шкалою плідності, нотування оцінки дають змогу визначати період (плідний чи неплідний) в конкретному менструальному циклі. На основі оцінки жінка приймає рішення щодо сексуальних практик в цей день, залежно від репродуктивних планів.
Метод належить до сфери природного планування сім'ї, є трудомістким та доволі неточним (оскільки вагінальні виділення залежать від стану здоров'я), але все ж використовується як для відкладання, так і для досягнення вагітності, а також у діагностиці проблем репродуктивного здоров'я жінки (безпліддя, викидні, патологічні кровотечі, рецидивні кісти яєчників, передменструальний синдром).
Метод був розроблений в 1976 році доктором Томасом В. Гільджерсом під час роботи в університеті Сент-Луїс (США) та Крейгтонському університеті, внаслідок вдосконалення та надання наукової основи овуляційному методу Біллінґса.
Концепція[ред. | ред. код]
Гілгерс описує модель Крейтона як таку, яка базується на «стандартизованій модифікації методу овуляції Біллінґса[en] (англ. Billings ovulation method, «BOM»)», який був розроблений Джоном та Евелін Біллінґс[en] у 1960-х роках.[1] Подружжя Біллінґсів опублікувало статтю, в якій спростовується твердження про те, що «CrMS» («Крейгтонський метод розпізнавання плідності») представляє стандартизацію «BOM» («Метод овуляції Біллінґса»[en]). За словами Біллінґсів, ці концепції є двома різними методами, і їх не слід розглядати як взаємозамінні.[2]
Ефективність[ред. | ред. код]
Для запобігання вагітності коефіцієнт невдалого використання методу Крейтона становив 0,5%, що означає, що кожен рік, коли 1000 пар ідеально використовують цей метод, 5 з них отримують небажану вагітність. Типовий відсоток невдач — який представляє частку пар, які використовують цей метод, у яких насправді була небажана вагітність — як повідомляється, становить 3,2%.[3][4]
Для досягнення вагітності не проводилося великих клінічних випробувань, які б порівнювали «АРТ» і «NaProTechnology». Наразі опубліковано лише обсерваційні дослідження з однією рукою.[5][6][7] У більшості з цих трьох досліджень — 75% пар, які намагалися завагітніти, отримували додаткову гормональну стимуляцію, таку як кломіфен[en].[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Томас В. Гільджерс. Крейгтонський метод: зрозуміла мова здоров'я та плідності жінки: Навчальний посібник для користувачів. − Львів. − 80 с.
- Офіційний сайт [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Creighton Model
- ↑ Some Clarifications Concerning NaProTECHNOLOGY and the Billings Ovulation Method [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Hilgers, TW; Stanford, JB (1998). Creighton Model NaProEducation Technology for avoiding pregnancy. Use effectiveness. The Journal of Reproductive Medicine. 43 (6): 495—502. PMID 9653695.
- ↑ Pallone, S. R.; Bergus, G. R. (2009). Fertility Awareness-Based Methods: Another Option for Family Planning. The Journal of the American Board of Family Medicine. 22 (2): 147—157. doi:10.3122/jabfm.2009.02.080038. PMID 19264938. S2CID 26459027.
- ↑ а б Stanford, J. B.; Parnell, T. A.; Boyle, P. C. (2008). Outcomes From Treatment of Infertility With Natural Procreative Technology in an Irish General Practice. The Journal of the American Board of Family Medicine. 21 (5): 375—84. doi:10.3122/jabfm.2008.05.070239. PMID 18772291.
- ↑ Tham, Elizabeth; Schliep, Karen; Stanford, Joseph (2012). Natural procreative technology for infertility and recurrent miscarriage: outcomes in a Canadian family practice. Canadian Family Physician. 58 (5): e267—74. PMC 3352813. PMID 22734170.
- ↑ Stanford, Joseph B.; Carpentier, Paul A.; Meier, Barbara L.; Rollo, Mark; Tingey, Benjamin (2021). «Restorative reproductive medicine for infertility in two family medicine clinics in New England, an observational study». BMC Pregnancy and Childbirth 21 (1): 495. ISSN 1471-2393. Повний текст на PMC: 8265110. PMID 34233646. DOI:10.1186/s12884-021-03946-8.
| ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
