Стоффель Вандорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стоффель Вандорн
Stoffel Vandoorne - Malaysia GP 2017.jpg
Громадянство Бельгія Бельгія
Народився 26 березня 1992(1992-03-26) (28 років)
Формула E
Сезони 2018/2019 — 2019/2020
Команди Mercedes-Benz EQ Formula E Team
Номер боліда 5
Старти 15
Подіуми 3
Поули 1
Найшвидші кола 0
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Бахрейну 2016
Остання гонка Гран-прі Абу-Дабі 2018
Сезони 3 (20162018)
Команди McLaren Honda
Гран-прі (старти) 42
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 0
Найшвидші кола 0
Очки 26
Попередні серії
2016
2014–15
2013
2011–12
2011–12
2010
Super Formula Championship
GP2 Series
Formula Renault 3.5 Series
Eurocup Formula Renault 2.0
Formula Renault 2.0 NEC
F4 Eurocup 1.6
Чемпіон світу
2015
2012
2010
GP2 Series
Eurocup Formula Renault 2.0
F4 Eurocup 1.6


Стоффель Вандорн (нід. Stoffel Vandoorne нар. 26 березня 1992, Кортрейк, Бельгія) — бельгійський автогонщик, бронзовий призер гонки «24 години Ле-Мана» (2019), пілот Формули E в команді HWA Racelab. Виступав у Формулі-1 в складі команди McLaren в сезонах 2016—2018 років.

Біографія[ред. | ред. код]

Картинг[ред. | ред. код]

Вандорн розпочав свою кар'єру з картингу в 1998 у віці 6 років, в 2008 році виграв бельгійський чемпіонат KF2. У 2009 він фінішував другим у Світовому Кубку в категорії KF2[1].

Формула Рено[ред. | ред. код]

У 2010 році Вандорн перейшов в серію Формула-Рено 1.6. З першої спроби він став найкращим в серії, закінчивши рік з 6 перемогами[2].

У 2011 перейшов на клас вище, в Єврокубок Формули-Рено 2.0, виступаючи там за команду KTR[3]. У підсумковому заліку зайняв 5 місце, з одним подіумом в Угорщині і з 8 фінішами в очках протягом сезону[4]. Так само паралельно Вандорн брав участь в Formula Renault 2.0 Northern European Cup, де закінчив сезон третім з 8 подіумами[5].

На 2012 рік Вандорн залишився в Єврокубку, але покинув команду KTR і перейшов в Josef Kaufmann Racing[6]. У битві за чемпіонство Вандорн переміг в сезоні 2012 з перевагою в 10 очок над протеже Red Bull Данилом Квятом.

Також Вандорн виступав на непостійній основі в Formula Renault 2.0 NEC, де здобув 5 перемог в 7 гонках, в яких брав участь, і ще в одній фінішував на подіумі.

У 2013, Вандорн піднявся ще на одну сходинку, перейшовши в Формулу Рено 3.5, де він змінив 2012 чемпіона Робіна Фряйнса в команді Fortec Motorsport. Вандорн став другим за підсумками сезону, поступившись лише більш досвідченому партнеру по системі розвитку McLaren Кевіну Магнуссену, з 4 перемогами і 10 подіумами, включаючи перемогу на своєму домашньому Гран-прі Бельгії.

GP2[ред. | ред. код]

У січні 2014 року було оголошено, що Вандорн дебютує в GP2 за команду ART Grand Prix. У першій же гонці він приніс команді перемогу. Але далі команда ART на деяких трасах почала відчувати проблеми з настройками, і Вандорну зрідка вдавалося потрапляти на подіум, а іноді і в очки. Друга половина сезону складалася набагато краще. В останніх чотирьох кваліфікаціях Вандорн брав поул-позиції. У підсумку сезон Вандорн закінчив на 2-му місці, позаду ветерана GP2 Джоліона Палмера, з 4 перемогами (3 з них у суботніх гонках) і 6 подіумами по ходу сезону.

Набрані під час 2015 року очки дозволили Вандорну достроково завоювати чемпіонський титул[7].

Формула 1[ред. | ред. код]

У лютому 2013 року Вандорн завдяки своїм виступам і роботі менеджера Річарда Годдарда[8] зміг приєднатися до молодіжної програми розвитку McLaren[9]. У січні 2014 роки він став третім пілотом McLaren, паралельно виступаючи в GP2, де лідирував в чемпіонаті з великим відривом[10]. Дебютував у Формулі-1 на Гран-прі Бахрейну, замінивши на одну гонку травмованого Алонсо і відразу домігся успіху, заробивши очко, фінішувавши на 10-му місці. Частину сезону Стоффела провів в Super Formula, зайнявши там четверте місце з двома перемогами.

Восени 2016 року Вандорн замінив в основному складі McLaren Дженсона Баттона, ставши напарником Фернандо Алонсо в сезоні 2017 року[11]. Боротися за хороші результати машина не дозволяла, проте вдалося непогано показати себе на тлі титулованого напарника, тричі фінішувавши в очках і заробивши 13 очок — проти п'яти фінішів і 17 очок відповідно у Алонсо. Найкращим фінішем стали два сьомих місця в Сінгапурі і Малайзії.

Продовживши в серпні 2017 роки контракт з командою, новий 2018 сезон Стоффела почав ударно, тричі фінішувавши в очках за чотири гонки. Однак потім пішла серія невиразних фінішів в середині другої десятки — при тому що Алонсо більш-менш регулярно заробляв очки. Лише за дві гонки до кінця в Мексиці вдалося ще раз фінішувати дев'ятим, а в цілому сезон був закінчений на 16-му місці з 12 очками. В кінці сезону Вандорн покинув команду, перейшовши в «Мерседес» на посаду пілота симулятора.

Подальші виступи[ред. | ред. код]

Крім роботи на симуляторі, в кінці 2018 сезону Вандорн уклав контракт на виступи в сезоні 2018/2019 Формули E в складі дочірньої команди «Мерседеса» — HWA Racelab[12]. Партнером Вандорна по новій команді став дворазовий чемпіон DTM Гері Паффетт. Дебютний для команди сезон Стоффела почав не дуже добре, фінішувавши поза очок на перших чотирьох етапах. Однак на п'ятому етапі в Гонконзі він зміг завоювати поул-позицію в Гонконзі, ще через етап — в Італії — фінішував на нижній сходинці подіуму, і в подальшому майже в кожній гонці фінішував в десятці кращих, посівши за результатами сезону 16-е місце з 35 очками. Титулований напарник відстав майже вчетверо, набравши всього 9 очок. Вандорн продовжив виступати за Мерседер у Формулі E у сезоні 2019/2020 років, його напарником став чемпіон Формули 2 Нік де Вріс[13].

Крім того, Вандорн в складі російської команди SMP Racing в одному екіпажі з Михайлом Альошиним і Віталієм Петровим взяв участь в гонці «24 години Ле Мана», зайнявши за результатами даного марафону третє місце в загальному заліку.

Результати виступів[ред. | ред. код]

Формула-1[ред. | ред. код]

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
2016 McLaren Honda McLaren

MP4-31

Honda RA616H

Hybrid 1,6 V6

AUS BHR
10
CHN RUS ESP MON CAN EUR AUT GBR HUN GER BEL ITA SIN MAL JPN USA MEX BRA ABU 20 1
2017 McLaren Honda F1 Team McLaren MCL32 Honda RA617H 1,6 V6T AUS
13
CHN
Схід
BHR
НС
RUS
14
ESP
Схід
MON
Схід
CAN
14
AZE
12
AUT
12
GBR
11
HUN
10
BEL
14
ITA
Схід
SIN
7
MAL
7
JPN
14
USA
12
MEX
12
BRA
Схід
ABU
12
16 13
2018 McLaren F1 Team McLaren MCL33 Renault R.E.18 1,6 V6T AUS
9
BHR
8
CHN
13
AZE
9
ESP
Схід
MON
14
CAN
16
FRA
12
AUT
15
GBR
11
GER
13
HUN
Схід
BEL
15
ITA
12
SIN
12
RUS
16
JPN
15
USA
11
MEX
8
BRA
15
ABU
14
16 12

Не закінчив, але був класифікований, оскільки він завершив більше 90 % дистанції гонки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stoffel Vandoorne — Career History. web.archive.org. 2011-07-16. Процитовано 2019-12-09. 
  2. F4 Eurocup 1.6 2010 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 2019-12-09. 
  3. ItaliaRacing.Net. web.archive.org. 2011-10-08. Процитовано 2019-12-09. 
  4. Formula Renault 2.0 Eurocup 2011 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 2019-12-09. 
  5. Formula Renault 2.0 NEC 2011 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 2019-12-09. 
  6. Vandoorne vise le titre avec Kaufmann. autohebdo.fr. 2011-11-25. Процитовано 2019-12-09. 
  7. Stanaway on top as Vandoorne crowned champion - GP2 Series. web.archive.org. 2016-04-09. Процитовано 2019-12-09. 
  8. McLaren Racing - Q&A with McLaren Young Driver: Stoffel Vandoorne. www.mclaren.com (en). Процитовано 2019-12-09. 
  9. O'Leary, Jamie. Stoffel Vandoorne joins McLaren F1 Young Driver Programme. Autosport.com (en). Процитовано 2019-12-09. 
  10. Wouters, Martijn. Stoffel Vandoorne officieel reserverijder voor McLaren F1 (update). www.autosport.be (nl). Процитовано 2019-12-09. 
  11. Вандорн станет напарником Алонсо в 2017-м. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-12-09. 
  12. Стоффель Вандорн: Настоящие гонки сейчас в Формуле Е, Ле-Мане и WEC. Autosport.com.ru (ru). 2019-11-25. Процитовано 2019-12-09. 
  13. Де Врис и Вандорн будут выступать за «Мерседес» в Формуле-Е. www.championat.com (ru). Процитовано 2019-12-09. 

Посилання[ред. | ред. код]