Формула-1 — Чемпіонат 1989

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чемпіона́т сві́ту з автоперего́нів у кла́сі Фо́рмула-1 1989 ро́ку — 40-й чемпіонат Формули-1. Розпочався 26 березня в Бразилії та закінчився 5 листопада у Автралії.

Результати[ред. | ред. код]

Система нарахування очок: (9, 6, 4, 3, 2, 1)
В залік йшли 11 найкращих результатів.

Гран-прі[ред. | ред. код]

Гран-прі Траса Дата Переможець Команда
1 Бразилія Бразилія Жакарепагуа 26 березня 1989 Велика Британія Найджел Менселл Феррарі Результати
2 Сан-Марино Сан-Марино Автодром Енцо та Діно Феррарі 23 квітня 1989 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда Результати
3 Монако Монако Монако 7 травня 1989 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда Результати
4 Мексика Мексика Мехіко 28 травня 1989 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда Результати
5 США США Фенікс 4 червня 1989 Франція Ален Прост Макларен-Хонда Результати
6 Канада Канада Автодром імені Жиля Вільнева 18 червня 1989 Бельгія Тьєрі Бутсен Вільямс-Рено Результати
7 Франція Франція Поль Рікар 9 липня 1989 Франція Ален Прост Макларен-Хонда Результати
8 Велика Британія Велика Британія Сільверстоун 16 липня 1989 Франція Ален Прост Макларен-Хонда Результати
9 Німеччина Німеччина Хоккенхаймринг 30 липня 1989 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда Результати
10 Угорщина Угорщина Хунгароринг 13 серпня 1989 Велика Британія Найджел Менселл Феррарі Результати
11 Бельгія Бельгія Спа-Франкоршам 27 серпня 1989 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда Результати
12 Італія Італія Монца Автодромо Націонале 10 вересня 1989 Франція Ален Прост Макларен-Хонда Результати
13 Португалія Португалія Ешторіл 24 вересня 1989 Австрія Герхард Бергер Феррарі Результати
14 Іспанія Іспанія Херес 1 жовтня 1989 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда Результати
15 Японія Японія Сузука 22 жовтня 1989 Італія Александро Нанніні Бенеттон-Форд Результати
16 Австралія Австралія Аделаїда 5 листопада 1989 Бельгія Тьєрі Бутсен Вільямс-Рено Результати

Чемпіонат пілотів[ред. | ред. код]

Пілот Команда Очки
1 Франція Ален Прост Макларен-Хонда 76
2 Бразилія Айртон Сенна Макларен-Хонда 60
3 Італія Рікардо Патрезе Вільямс-Рено 40
4 Велика Британія Найджел Менселл Феррарі 38
5 Бельгія Тьєрі Бутсен Вільямс-Рено 37
6 Італія Александро Нанніні Бенеттон-Форд 32
7 Австрія Герхард Бергер Феррарі 21
8 Бразилія Нельсон Піке Лотус-Джадд 12
9 Франція Жан Алезі Тірелл-Форд 8
10 Велика Британія Дерек Ворвік Ерровз-Форд 7
11 США Едді Чівер Ерровз-Форд 6
= Швеція Стефан Йохансон Онікс-Форд 6
= Італія Мікеле Альборето Тірелл-Форд 6
14 Велика Британія Джонні Херберт Бенеттон-Форд 5
= Італія П'єрлуїджі Мартіні Мінарді-Форд 5
16 Бразилія Маурісіо Гужельмін Марч-Джадд 4
= Італія Андреа де Чезаріс Даллара-Форд 4
= Італія Стефано Модена Бребхем-Джадд 4
= Італія Алекс Каффі Даллара-Форд 4
= Велика Британія Мартін Брандл Бребхем-Джадд 4
21 Японія Сатору Накаджима Лотус-Джадд 3
= Німеччина Крістіан Даннер Ріал-Форд 3
23 Італія Емануєль Пірро Бенеттон-Форд 2
= Франція Рене Арну Ліж'є-Форд 2
= Велика Британія Джонатан Палмер Тірелл-Форд 2
26 Франція Олів'є Груйяр Ліж'є-Форд 1
= Італія Габріеле Тарквіні АГС-Форд 1
= Іспанія Луїс Перес Сала Мінарді-Форд 1
= Франція Філіп Алліо Лола-Ламборджіні 1

Кубок Конструкторів[ред. | ред. код]

Команда Очки
1 Велика Британія Макларен-Хонда 141
2 Велика Британія Вільямс-Рено 77
3 Італія Феррарі 59
4 Велика Британія Бенеттон-Форд 39
5 Велика Британія Тірелл-Форд 16
6 Велика Британія Лотус-Джадд 15
7 Велика Британія Ерровз-Форд 13
8 Італія Даллара-Форд 8
= Велика Британія Бребхем-Джадд 8
10 Велика Британія Онікс-Форд 6
= Італія Мінарді-Форд 6
12 Велика Британія Марч-Джадд 4
13 Німеччина Ріал-Форд 3
= Франція Ліж'є-Форд 3
15 Франція АГС-Форд 1
= Велика Британія Лола-Ламборджіні 1

Посилання[ред. | ред. код]