Ступницька Катерина Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Ступницька
Ступницька Катерина Вікторівна
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Загальна інформація
Народження 11 квітня 1996
с. Залізниця, Корецький район, Рівненська область, Україна
Смерть 8 березня 2022
поблизу смт Макарів, Бучанський район, Київська область, Україна
(загибель під час обстрілу)
Поховання с. Залізниця, Рівненський район, Рівненська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Військова служба
Роки служби 2016—-2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
14 ОМБр.svg
 14 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України

Катерина Вікторівна Ступницька (11 квітня 1996, с. Залізниця, Корецький район, Рівненська область, Україна8 березня 2022, поблизу смт Макарів, Бучанський район, Київська область, Україна) — український військовий медик, сержант Збройних сил України. Загинула під час російського вторгнення в Україну. Герой України (19 березня 2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 11 квітня 1996 року у селі Залізниця Рівненської області. Закінчила Дубенський медичний коледж. Першим місцем роботи був ФАП у селі Даничеві Рівненської області.

Згодом дівчина підписала контракт для проходження військової служби. З 2014 року на передовій неодноразово рятувала життя захисників і захисниць України[1].

З 2016 року сержант Катерина Ступницька служила санітарним інструктором медичного пункту 3-го механізованого батальйону в 14-й окремій механізованій бригаді у місті Володимирі Волинської області. Неодноразово, з нетривалими відпустками, була на передовій в зоні ООС. У вересні 2021 року продовжила контракт ще на рік[2].

8 березня 2022 року тривали важкі бої за визволення смт Макарів Київської області, захопивши яке ворог мав намір оточити Київ з заходу. Ворожа артилерія не вщухала ні на хвилину, та українських воїнів це аж ніяк не зупиняло, вони нещадно нищили окупантів — одна за одною ворожі машини спалахували від влучних пострілів. Противника відкидали все далі й далі, звільняючи такий важливий населений пункт. Під час бою підбили екіпаж танка командира першої роти. Дівчина, не задумуючись, помчала за пораненими. Під шквальним вогнем противника змогла евакуювати всіх — і командира, і членів екіпажу. Дівчина оперативно надала першу медичну допомогу і вивезла танкістів для подальшої евакуації у безпечне місце. Сама ж одразу повернулась до підрозділу. Щойно увечері з’явилась мінімальна надія хоча б на півгодини спокою — окупанти завдали низку ракетно-бомбових ударів по периметру. Пряме потрапляння у будівлю, яка слугувала медичним штабом, не залишило Катерині шансів на життя[3].

Прощання відбулося 11 березня 2022 року у місті Корець Рівненської області. 12 березня 2022 року її поховали у рідному селі[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]