Сусаноо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сусаноо
Dragon Susanoo no mikoto and the water dragon.jpg
Національність Q22123990?
Місце проживання
Діяльність монарх
Батько Ідзанаґі[1]
Мати Ідзанамі[1]
Брати, сестри  • Аматерасу[1], Цукуйомі[1], Hiruko[d][1] і Кагу-цуті[1]
У шлюбі з Аматерасу, Kushinadahime[d][1] і Kamuo Ichihime[d][2]
Діти Takiribime[d][1], Tagitsuhime[d][1], Ichikishimahime[d][1], Amenooshihomimi[d][1], Amenohohi[d][1], Amatsuhikone[d][1], Ikutsuhikone[d][1], Kumanokusubi[d][1], Q10881556?[1], Q10935047?[1], Toshigami[d][2], Ukanomitama[d][2], Ōkuninushi[d][1], Q8191715?[2], Q11387080? і Wakumusubi[d][3]
Сусаноо вбиває дракона

Сусаноо або Такехая Сусаноо-но Мікото (яп. スサノオ (須佐之男命 «доблесний швидкий ярий бог-чоловік із Суса») — бог вітру в японській міфології, останній з божеств, що з'явився з крапель води, котрими перший на світі бог-чоловік Ідзанагі омив своє праве око після того, як повернувся з країни померлих Йомі-но куні. Вважають, що спочатку Сусаноо був богом бурі та водної стихії, потім з'явилося уявлення про нього як про божественного предка родів, пов'язаних з Ідзумо. Ймовірно, що в його образі поєдналися декілька богів, оскільки Сусаноо також вважали божеством країни померлих, в деяких міфах він божество родючості.

Бог Сусаноо їздив на містичному коні Аме но Футікома.

Святилища[ред. | ред. код]

Ідзумо Тайся — найдавніше та найбільше синтоїстське святилище, присвячене богу Сусаноо, розташоване в префектурі Сімане. Висота головної будівлі 24 метри. У входу під кровлею закріплена величезна, плетена з рисової соломи мотузка — сіменава, яка свідчить про святість місця. Ця велична споруда — зразок давнішньої японської архітектури — служило моделью для багатьох культових споруд. Його центральна колона була прообразом осьової щогли при будівництві пагод. Велике святилище Ідзумо вражає не яскравістю й багатством коштовностей, а суворою стриманістю, простотою.

По легенді раз на рік боги з усіх храмів Японії збиралися тут у десятому місяці по місячному календарю, щоб обговорити найважніші справи. Тому цей місяць називався «місяць без богів».

Це святилище є улюбленим місцем проведення шлюбних церемоній, і великий майданчик перед головною будівлею нерідко нагадує дивовижний квітник, на котрому яскравими фарбами розквітають нарядні кімоно наречених, відтіняючі суворі костюми чоловіків.

Зі святилищем Ідзумо пов'язане й народження всесвітньо відомого классичного театру Кабукі. Одна з його жриць Ідзумо-но Окуні — мала славу талановитішої виконавиці священних танців-молінь — нембуцу-одорі. Ці уявлення стали прообразом відомішого театра Кабукі. В пам'ять про це щорічно в святилищі Ідзумо влаштовуються подібні виступи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]