Суховоля (Хорошівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Суховоля
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Хорошівський
Рада/громада Суховільська сільська рада
Код КОАТУУ 1821184301
Основні дані
Засноване 1899 року
Населення 368
Площа 1,49 км²
Густота населення 246,98 осіб/км²
Поштовий індекс 12121
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°40′27″ пн. ш. 28°17′47″ сх. д. / 50.67417° пн. ш. 28.29639° сх. д. / 50.67417; 28.29639Координати: 50°40′27″ пн. ш. 28°17′47″ сх. д. / 50.67417° пн. ш. 28.29639° сх. д. / 50.67417; 28.29639
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
36 км
Місцева влада
Адреса ради 12121, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Суховоля, вул.Центральна,5 , тел. 2-22-59
Карта
Суховоля. Карта розташування: Україна
Суховоля
Суховоля
Суховоля. Карта розташування: Житомирська область
Суховоля
Суховоля
Мапа

Сухово́ля́[1] — село в Україні, у Хорошівському районі Житомирської області. Населення становить 368 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°40' пн. ш. 28°17' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,5 км².

Суховоля розташована в межах природно-географічного краю Полісся і за 19 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 36 км[2]. На захід від села протікає річка Іршиця.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Суховолю датується 1899 роком[2].

У 1906 році в селі мешкало 276 осіб, налічувалось 45 дворових господарств[3].

На мапі 1911—1912 років Суховоля позначена як населений пункт із 57 дворами[4].

У 19321933 роках Суховоля постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 15 осіб[5].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 151 місцевий житель, з них 107 осіб загинуло, 133 — нагороджені орденами і медалями. У період німецької окупації в районі Суховолі діяли партизанські загони Степана Маликова[2].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Кірова, восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7280 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і дит'ясла[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 368 осіб, з них 98,91 % зазначили рідною українську мову, 0,82 % — російську, а 0,27 % — молдовську[6].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Суховільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (вул. Шкільна, 2)[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання[ред. | ред. код]