Су-13

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Су-13
Су-13
Призначення: винищувач
Перший політ: проект
Конструктор: Сухой
Екіпаж: 1 особа
МШ біля землі: 980 км/год
МШ на висоті: 980(4500 м) км/год
Дальність польоту: 1500 км
Довжина: 11,9 м
Розмах крила: 11,8 м
Площа крила: 24,8 м²
Споряджений: 6757 кг
Двигуни: 2× РД-500
Гарматне озброєння: 2× 37 мм пушки Н-37 по 40 снарядов на ствол

Су-13  — радянський винищувач. На основі винищувача Су-11 були розроблені проекти фронтового винищувача та винищувача-перехоплювача які отримали назву Су-13

  • Проект Фронтового винищувача Су-13 (заводський шифр «КД») був розроблений у середині 1947 р. Літак передбачалося оснастити британськими двигунами Dervent V, крилом зі збільшеною площею і зменшеною відносною товщиною профілю, повітряними гальмами і стрілоподібним горизонтальним оперінням. Озброєння повинно було складатися з трьох гармат Н-37 з сумарним боєкомплект 120 снарядів. У висновку за проектом головного інженера ВПС 7 жовтня 1947 р. літак був схвалений, і пропонувалося побудувати не менше трьох дослідних екземплярів для ГК НДІ ВПС. Однак у середині 1948 р. роботи над цим варіантом Су-13 були повністю припинені.
  • Проект винищувача-перехоплювача Су-13 (заводський шифр «ТК») був завершений у березені 1948 р. Літак передбачалося оснастити двома двигунами РД-500, за своєю конструкцією він повторював Су-13 фронтовий винищувач, але мав збільшену носову частину фюзеляжу для розміщення РЛС «торій», герметичну кабіну вентиляційного типу і гарматну батарею з двох Н-37 С з сумарним боєкомплектом 80 снарядів. Проект був повністю завершено але у вищі організації не передавався. Також велися дослідження щодо подальшої модифікації в винищувачі-перехоплювачі, під заводським шифрами «МА» і «М».

Посилання[ред. | ред. код]