Су-37
| Су-37 | |
|---|---|
 | |
| Тип | експериментальний багатоцільовий винищувач |
| Розробник |
 ДКБ Сухого |
| Виробник |
КНААПО |
| Перший політ | 2 квітня 1996 року |
| Статус | проект закритий |
| Виготовлено | 2 (-1)[1] |
| Базова модель | Су-35 |
|
| |
 Су-37 у Вікісховищі | |
Су-37 (за кодифікації НАТО: Flanker-F) — розроблений у радянський/російський період експериментальний одномісний надманеврений винищувач четвертого покоління. Створений на основі винищувача Су-27М
Історія розробки[ред. | ред. код]
У 80-і роки минулого століття у Радянському Союзі і Сполучених Штатах Америки майже одночасно розгорнулися роботи над створенням винищувачів п'ятого покоління. Ці нові літаки повинні були мати як мінімум три ключові характеристики:
- Мінімальною відбиваючою поверхнею, яка б дозволяла «ховатися» від ворожих радарів і «вводити в оману» ворожі керовані ракети;
- Крейсерською надзвуковою швидкістю польоту;
- Надманевреністю, яка б давала можливість миттєво розвертати літак;
У дослідницькому КБ Сухого в 1988-му році був побудований дослідний зразок, якому дали назву Су-27М. Однак легко помітити його відмінності від базової моделі — у винищувача було переднє горизонтальне оперення, схоже на невеликі додаткові крила. Така аеродинамічна схема забезпечувала помітне покращення маневрених характеристик.
Наступним кроком у розвитку літака стало його обладнання двигунами з керованим вектором тяги (КВТ). Така силова установка дає можливість винищувачу буквально «розвернутися на місці».
Су-27М, обладнаний силовою установкою з КВТ, отримав назву Су-37, і в подальшому був відомий саме під цією назвою. Цей винищувач був побудований у 1993 році всього в одному екземплярі (заводський шифр літака Т10М-11, б/н 711). Перший політ відбувся 2 квітня 1996 року[2].
Основні відмінності від Су-35[ред. | ред. код]
- Основна відмінність — установка двигунів з керованим вектором тяги (розроблених в НВО «Сатурн»), саме це і дозволило досягти високих маневрених характеристик;
- Відповідні доопрацювання систем управління літаком;
- Нове інформаційно-управляюче поле кабіни льотчика: чотири великоформатних рідкокристалічних кольорових (на відміну від Су-35, де індикатори монохромні) багатофункціональних індикатора і ширококутний індикатор на лобовому склі;
- Вдосконалена оптико-електронна прицільна система винищувача, що включає тепловізор, поєднаний з лазерним далекоміром-цілевказівником;
Конструкція планера в цілому подібна Су-27, однак при створенні Су-35 і Су-37 використані нові алюмінієво-літієві сплави, значно розширено застосування композиційних матеріалів. Для літака розроблено нове крило зі збільшеною відносною товщиною, що дозволяє розмістити більший обсяг палива.
В ході льотних випробувань літак Су-37 продемонстрував унікальні маневрові можливості. Вперше були відпрацьовані нові маневри, пов'язані з виходом на надвеликі кути атаки і близькі до нульових швидкості:
- Розворот в площині симетрії на 360° («Чакра Фролова»);
- Форсований (за час, менше 10 секунд) бойовий розворот;
- Поворот на вертикалі;
- «Кобра» з кутами атаки 150—180°;
- «Дзвін»;
- Переворот з втратою висоти до 300—400 м.
Іншими словами, в ближньому повітряному бою Су-37 може розвернутися практично «на місці», в той час як його противникові доведеться здійснювати широкий розворот.
Можливості[ред. | ред. код]
Технічні рішення, реалізовані в конструкції винищувача, забезпечують:
- Можливість нанесення превентивних ударів по будь-якому повітряному противнику (в тому числі і по малопомітних літаках);
- Багатоканальність і алгоритмічну захищеність усіх інформаційних і прицільних систем;
- Атаку наземних цілей без входу в зону ППО противника;
- Маловисотний політ з огинанням рельєфу;
- Автоматизовані групові дії по повітряних і наземних цілях;
- Протидія радіоелектронним і оптико-електронним засобам супротивника;
- Автоматизацію всіх етапів польоту та бойового застосування;
- Дозаправку в повітрі: літак оснащений штангою паливоприймача, яка може бути схована.
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 1 людина
- Довжина: 22,183 м
- Розмах крила: 14,698 м
- Висота: 6,35 м
- Площа крила: 63,5 м²
- Шасі: 3-точкове
- Маса порожнього: 18500 кг
- Нормальна злітна маса: 25670 кг
- Максимальна злітна маса: 34000 кг
- Двигун: 2 × ТРДДФ АЛ-31ФП (ФУ) з УВТ
- Тяга:
- На форсажу: 2 × 14000 кгс
- тягооснащеність:
- При нормальній злітній масі: 1,09 кгс/кг
- При максимальній злітній масі: 0,82 кгс/кг
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість на великій висоті: 2500 км/год (2,35 М)
- Максимальна швидкість біля землі: 1400 км/год
- Дальність польоту: 4000 км
- Бойовий радіус: 800 км
- Практична стеля: 18000 м
- Навантаження на крило:
- При нормальній злітній масі: 404 кг/м ²
- При максимальній злітній масі: 535 кг/м ²
- Максимальна експлуатаційна перевантаження: +9 G
Озброєння[ред. | ред. код]
- Вбудована гармата: ГШ-30-1
- Бойове навантаження: до 8200 кг
- Точки підвіски: 14
- Підвісне озброєння:
Також на вузлах зовнішньої підвіски розміщуються підвісні паливні баки і різне озброєння, (а також спец. Контейнери з апаратурою РЕБ, або розвід-апаратурою) загальною масою до 8200 кг. Всього можливо більше 70 варіантів зовнішньої підвіски, що включають ракети класу «повітря-повітря» малої, середньої і великої дальності, ракети «повітря-корабель», «повітря-РЛС» і «повітря-поверхня», а також бомби і бомбові касети вагою до 500 кг.
Демонстрації та виставки[ред. | ред. код]
Су-37 активно демонструвався на різних російських (МАКС починаючи з 1997-го[3] і до 2005 року)[4] та міжнародних виставках.[5] Також цей літак продемонстрував свої можливості у фільмітелеканалу Discovery[6].
Аварія Су-37[ред. | ред. код]
19 грудня 2002 року в стрічках інформаційних агентств пройшло повідомлення, що Су-35 зазнав аварію за 80 км від аеродрому Раменське. Льотчик-випробувач Юрій Ващук катапультувався.[7]
Проте пізніше інформаційне агентство NEWSru.com повідомило, що був втрачений літак Су-37 з бортовим номером 711.[8] Ця інформація суперечить інформації, яка була надана начальником прес-служби Міноборони РФ полковником Миколою Дерябіним, який вказав на втрату літака Су −35.[9]
Плутанина в повідомленнях, можливо, була викликана тією обставиною, що Су-37 є модифікацією Су-35. Через те, що на момент аварії з Су-37 були зняті двигуни з КВТ (які є основною відмінністю модифікації від базової моделі — іх замінили на серійні АЛ-31Ф), на думку деяких експертів[кого?], це був Су-35.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Б/н 711 і 712.
- ↑ Истребитель Су-37 Терминатор - Экспериментальный Многоцелевой Российский Самолет, История Создания, Конструкция и Вооружение, Характеристики и Возможности, Достоинства и Недостатки. militaryarms.ru. Процитовано 27 січня 2021.
- ↑ Новинки Салонів [Архівовано 19 грудня 2005 у Wayback Machine.] Міжнародний аерокосмічний салон
- ↑ Міжнародний авіакосмічний салон МАКС-2005 — не тільки виставка, а й ділова зустріч[недоступне посилання] ВАТ Сухий
- ↑ СУ-37 прилетів до Ле Бурже Комерсант
- ↑ movie_id = 765253 Су-37 (Діскавері)/Discovery/Повелитель Неба [Архівовано 21 липня 2010 у Wayback Machine.] Ролики в ефірі
- ↑ У Підмосков'ї розбився літак Су-35
- ↑ КБ «Сухой» створює «Термінатора» з штучним інтелектом
- ↑ У Підмосков'ї розбився літак Су-35
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Демонстраційний політ Су-37 (Відео на YouTube)
| ||||||||||||||||||||||||||
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2013) |