Сфагнум гостролистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сфагнум гостролистий
Sphagnum capillifolium 131007a.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Мохи (Bryophyta)
Клас: Сфагнопсиди (Sphagnopsida)
Порядок: Сфагнові (Sphagnales)
Родина: Сфагнові (Sphagnaceae)
Рід: Сфагнум (Sphagnum)
Вид: Сфагнум гостролистий
Біноміальна назва
Sphagnum capillifolium
(Ehrh.) Hedw. 1782
Синоніми
Sphagnum acutifolium Ehrh.
Sphagnum nemoreum Scop.
Sphagnum capillaceum (Weiss.) Schrank
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sphagnum capillifolium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sphagnum capillifolium
EOL logo.svg EOL: 926600
ITIS logo.svg ITIS: 15729
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 128189
The Plant List: tro-35166683

Сфагнум гостролистий, Сфагнум волосолистий (Sphagnum capillifolium (Ehrh.) Hedw. 1782) — мох з родини сфагнових (Sphagnaceae).

Народні назви[ред. | ред. код]

Торфник, трясомох

Sphagnum capillifolium, Німеччина
Ілюстрація Sphagnum acutifolium з Encyclopædia Britannica 1911 року, стаття BRYOPHYTA

Морфологія[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина зеленувато-білого кольору. Дерновинки щільні, рожево-червоні, строкаті (червоні та зелені), зрідка цілком зеленуваті. Склеродерміс стебла більшою частиною червоний, зрідка жовтуватий або зеленуватий; гіалодерміс дво- чотиришаровий, пор не має, дуже рідко з однією порою в верхньому кінці зовнішніх клітин. Стебла гілясті, по 3-5 шт. у пучках, віддалених гілочок — 2-3, звисаючих — 1-2 шт., не мають коріння. Листя відгнуті, без жилки, на верхівці стебла окружні або овальні. Темні або чорно-бурі коробочки зі спорами, на коротких ніжках, відкриваються кришечками. Відомі і однодомні, і дводомні рослини. Спорофіти утворюються часто.

Екологія[ред. | ред. код]

Росте на торф'яних болотах, сирих луках, в березняково-вільшняково-вербових колках, утрворює щільні дернини, які дають суцільний покрів.

Поширення[ред. | ред. код]

Європа, Азія, Північна і Південна Америка, Нова Земля.

В Україні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, Лісостеп, Лівобережний злаково-лучний Степ.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Рослина містить особливу фенолоподібну речовину сфагнол, целюлозу, білкові речовини.

Використання[ред. | ред. код]

Сфагнум гостролистий відрізняється великою гігроскопічністю, тому в минулому, особливо у воєнний час, його застосовували як перев'язочний матеріал замість вати. Діє як ранозагоювальний засіб і антисептик через вміст сфагнола. Для перев'язок використовували пастеризовані марлеві подушечки, набиті сфагнумом, в екстрених випадках обходились без пастеризації. Рослиною іноді конопатять хати. В природі його дерновики є торфоутворювачами. Торф має велике народногосподарське значення як паливо, добриво, підстилковий матеріал та ін.

Охорона у природі[ред. | ред. код]

Чисельність популяції зменшується через висихання боліт, рекреацію.

Входить до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області.[1]

Охороняється в національному природному парку «Святі Гори».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]