Сюзанна Валадон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сюзанна Валадон
Suzanne Valadon
Suzanne Valadon and her son Maurice Utrillo 02.jpg
Сюзанна Валадон із сином Морісом, фото 1889 р.
При народженні Марі-Клементін Валадон
Народження 23 вересня 1865(1865-09-23)
Бессін-сюр-Гартамп, департамент Верхня В'єнна
Смерть 7 квітня 1938(1938-04-07) (72 роки)
  Париж
Поховання Saint-Ouen Cemetery[d]
Національність Франція Франція
Громадянство Франція Франція
Жанр портрет, побутовий жанр, натюрморт
Діяльність художник, натурщик, модель
Напрямок живопис
Член Société Nationale des Beaux-Arts[d], Ligue de la Patrie Française‏[d], Товариство прав художників[d]
Твори портрет, побутовий жанр, натюрморт

Сюзанна Валадон у Вікісховищі?

Сюзанна Валадон (фр. Suzanne Valadon 23 вересня, 1865, Бессін-сюр-Гартамп, департамент Верхня В'єнна — 7 квітня, 1938, Париж) — французька модель і жінка-художниця. Мати художника-пейзажиста Моріса Утрілло.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сюзанна Валадон на картині Ренуара «Парасольки», 1884 р.

Мала просте походження. Сама — донька незаміжньої пралі. Починала в цирку. Але циркова кар'єра увірвалась через рано отриману травму.

В 18 років стала матір'ю позашлюбної дитини. Приваблива зовнішньо молода жінка стала моделлю для декількох французьких художників, серед них Едгар Дега, Анрі Тулуз-Лотрек, Пюві де Шаванн, П'єр-Огюст Ренуар.

За переказами, малювала з дитинства, але нікому не показувала власні малюнки. Їх таки побачили Анрі де Тулуз-Лотрек та Едгар Дега, які і заохочували молоду жінку до малювання. Систематичної освіти не мала. Працювала довго і наполегливо, бо не завжди була упевнена в собі. Її вважають перфекціоністкою, бо могла роками працювати над одною картиною. 1894 року першою серед французьких жінок-художниць отримала членство в Національній спілці образотворчих мистецтв. Обрала псевдонім Сюзанна Валадон.

Підтримка галеристки Берти Вейль[ред. | ред. код]

С. Валадон. «Сад на вулиці Корто. Монмартр», 1919 р.

Сюзанна Валадон ще за життя отримала визнання як художник та навіть виборола деякий фінансовий успіх. Незважаючи на презирство до жінок-художниць в тодішньому буржуазному суспільстві, мала постійну підтримку від паризької галеристки Берти Вейль. Остання включала картини Сюзанни Валадон в покази власної галереї і провела три персональні виставки художниці.

Два шлюби[ред. | ред. код]

Сюзанна Валадон мала два офіційні шлюби. Перший — з біржевим маклером в 1896–1909 рр., закінчився розривом. Сюзанна Валадон в сорок чотири роки покинула чоловіка заради молодого художника-красеня Андре Уттера, котрий мало відрізнявся за віком від рідного сина художниці. Шлюб із Уттером, пристрасний і важкий, тривав майже тридцять років.

Смерть[ред. | ред. код]

Сюзанна Валадон помела в Парижі 1938 року. Похована на паризькому цвинтарі Сент-Уан. Андре Уттер помер 1948 року через 10 років по смерті дружини.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Сюзанна Валадон. «Портрет родини», 1912 р.
Сюзанна Валадон. «Натюрморт з тюльпанами і фруктами в білій вазі», 1924 рік.
  • «Ерік Саті», композитор, 1893
  • «Оголені», 1919
  • "Натюрморт з тюльпанами і фруктами в білій вазі ", 1924
  • "Букет квітів в скляній вазі ", 1928
  • «Натюрморт з квітами і фруктами в плетеному кошику», 1928
  • «Ванна»
  • «Покинута лялька»

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сюзанна Валадон

інше

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.