Перейти до вмісту

Сюзанна Валадон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сюзанна Валадон
Suzanne Valadon
При народженніМарі-Клементін Валадон
Народження23 вересня 1865(1865-09-23)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бессін-сюр-Гартамп[4][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть7 квітня 1938(1938-04-07)[1][2][…] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
 XVI округ Парижа, Париж[5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Сент-Уанd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет, побутовий жанр, натюрморт
Діяльністьхудожниця, натурщиця, модель, рисувальниця, художниця-граверка, мисткиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокпостімпресіонізм[8][9] і символізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1870[5]1938[5]
Відомі учніМоріс Утрілло і Marthe Dorletd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональне товариство образотворчих мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориCasting the Netd і The Blue Room[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАндре Уттер[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМоріс Утрілло[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd[12], Музей мистецтва Метрополітен[13], Художній музей Базеля, National Museum of Fine Arts of Algiersd, Національний музей жіночого мистецтва, Національний музей сучасного мистецтва, Державний музей мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Музей мистецтва Сан-Паулу, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Клівлендський музей мистецтв, Центр Жоржа Помпіду, Q137895997?, Музей д'Орсе, San Diego Museum of Artd, musée Albert Andréd, New Otani Art Museumd, University of Iowa Stanley Museum of Artd, Музей Унтерлінден, Vanderbilt Museum of Artd, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Музей сучасного мистецтва, Musée des Beaux-Arts de Caend, Liege Fine Arts Museumd, Музей Ґренобляd, Musée d'Art moderne et d'Art contemporaind, Musée de Montmartred, Musée du Petit Palaisd, musée des Beaux-Arts de Quimperd, Annonciade Museumd, Smart Museum of Artd, Музей Фабра, Нантський музей образотворчого мистецтва, Musée Paul-Dinid, Ліонський музей красних мистецтв, Музей мистецтв Фенікса, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Національна галерея, Музей Тулуз-Лотрека, Rijskmuseumd, Print Collectiond[14], Національна галерея Вікторії, Балтиморський музей мистецтв, Художня галерея Онтаріо, Музей образотворчих мистецтв Ліможа, Musée des Beaux-Arts de Mentond, Musée d'art et d'archéologie de Guéretd, Національний музей Сербії, Національна художня галерея (Софія), National Gallery for Foreign Artd, Музей Вальрафа-Ріхарца, Museum Ludwigd, Sompo Museum of Artd, Musée Utrillo-Valadond, Hermitage Foundationd, Музей мистецтва Нортона, Arkas Art Centerd, The Bennett Collectiond, Rhode Island School of Design Museumd, Villa la Fleur Museumd і Hermitage Foundation collectiond Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

CMNS: Сюзанна Валадон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марі-Клементін Валадон, відома як Сюзанна Валадон (фр. Suzanne Valadon; 23 вересня, 1865, Бессін-сюр-Гартамп, департамент Верхня В'єнна — 7 квітня, 1938, Париж) — французька модель (Дега, Тулуз-Лотрек, де Шаванн, Ренуар) і художниця (портрет, побутовий жанр, натюрморт, постімпресіонізм, символізм). Ще за життя отримала визнання як художниця і досягла фінансового успіху, мала постійну підтримку від паризької галеристки Берти Вейль.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Мала просте походження. Донька неодруженої пралі. За переказами, малювала з дитинства, але нікому не показувала власні малюнки. Починала в цирку, але циркова кар'єра обірвалась через рано отриману травму. У 18 років народила позашлюбну дитину, пізніше художника-пейзажиста Моріса Утрілло.

Сюзанна Валадон на картині Ренуара «Парасольки», 1884

Мала й два офіційні шлюби. Перший — з біржовим маклером у 1896—1909 роках, закінчився розривом. У 44 роки покинула чоловіка заради молодого художника Андре Уттера, не набагато старшого за її сина. Шлюб із Уттером, пристрасний і важкий, тривав майже 30 років.

Сюзанна Валадон померла в Парижі 1938 року. Похована на паризькому цвинтарі Сент-Уан. Андре Уттер помер 1948 року через 10 років по смерті дружини.

Художня кар'єра

[ред. | ред. код]

Стала моделлю для кількох французьких художників, серед яких Едгар Дега, Анрі Тулуз-Лотрек, Пюві де Шаванн, П'єр-Огюст Ренуар.

Її власні художні роботи таки побачили Анрі де Тулуз-Лотрек та Едгар Дега, які й заохотили Валадон до малювання. Систематичної освіти не мала. Працювала довго і наполегливо, тому що не завжди була упевнена в собі. Вважається перфекціоністкою, тому що могла роками працювати над одною картиною.

1894 року першою серед французьких жінок-художниць отримала членство в Національній спілці образотворчих мистецтв. Обрала псевдонім Сюзанна Валадон.

Валадон ще за життя отримала визнання як художниця і навіть досягла фінансового успіху. Попри скептичне ставлення до жінок-художниць у тодішньому суспільстві, Валадон мала постійну підтримку від паризької галеристки Берти Вейль. Вейль виставляла у власній галереї картини Валадон і провела три персональні виставки художниці.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

6937 Валадон — астероїд, названий на честь художниці[15].

Сюзанна Валадон вшанована на Поверху спадщини Джуді Чикаго.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Ерік Саті», композитор, 1893
  • «Оголені», 1919
  • «Натюрморт з тюльпанами і фруктами в білій вазі», 1924
  • «Букет квітів у скляній вазі», 1928
  • «Натюрморт з квітами і фруктами в плетеному кошику», 1928
  • «Ванна»
  • «Покинута лялька»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Suzanne Valadon
  3. а б Suzanne Valadon — 2008.
  4. https://www.tourisme-hautevienne.com/patrimoine-et-visites/patrimoine-bati/musees-eco-musees-musees-thematiques/musee-espace-valadon-12601
  5. а б в RKDartists
  6. http://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjEtMDYtMDkiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjY2Mjg5O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-54%2C-567&uielem_islocked=0&uielem_zoom=177&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F — С. 9.
  7. Museum of Modern Art online collection
  8. https://harvardartmuseums.org/art/229060
  9. Suzanne Valadon, une vie de peintre après le modèle // Le Monde / J. Fenoglio, M. LannelongueParis: Société éditrice du Monde, Louis Dreyfus, Jérôme Fenoglio, 2023. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  10. Suzanne ValadonGalerie Michelle Champetier.
  11. Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  12. collections.mnbaq.orgНаціональний музей образотворчого мистецтва Квебеку.
  13. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  14. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/406057
  15. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

[ред. | ред. код]