Сім'я астероїдів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма розподілу астероїдів у залежності від великої півосі та нахилу орбіти. Астероїдні сім'ї тут видно як окремі згустки. Щілини Кірквуда, що відповідають резонансним орбітам, поділяють діаграму на кілька частин (A, B + C, D, E + F + G)

Сім'я астероїдів — це група астероїдів, які мають приблизно однакові орбітальні характеристики, такі, як велика піввісь, ексцентриситет і нахил орбіти. Астероїди, що входять до складу сім'ї, зазвичай, є фрагментами більших астероїдів, що зіткнулися в минулому та зруйнувалися в результаті цього зіткнення.

Особливості[ред. | ред. код]

Діаграма розподілу астероїдів у залежності від нахилу орбіти та ексцентриситету

Великі сім'ї можуть містити сотні великих астероїдів і багато дрібних, більшість з яких, імовірно, ще не відкрито. Дрібні сім'ї можуть містити лише близько десятка більш-менш великих астероїдів. Майже третина астероїдів головного астероїдного поясу (від 33 % до 35 %) входять до складу різних сімей.

На даний момент відкрито близько 20—30 сімей астероїдів (офіційно визнаних науковою спільнотою) і кілька десятків менших груп астероїдів, які не отримали офіційного визнання. Більшість сімей перебувають у головному поясі астероїдів, але є й такі, що трапляються за його межами, наприклад, сім'я Паллади[en], сім'я Угорщини[en], сім'я Фокеї[en], орбіти яких через занадто великі (занадто малі) радіуси або значні нахили лежать за межами поясу.

Одна з сімей була виявлена навіть серед транснептунових об'єктів у поясі Койпера, вона пов'язана з астероїдом Гаумеа[1]. Деякі дослідники вважають, що і троянські астероїди утворилися колись в результаті руйнування більшого тіла, але чітких доказів цього поки не знайдено.

Походження та еволюція[ред. | ред. код]

Сім'ї ймовірно є фрагментами великих астероїдів, які зіткнулися та, в результаті цього, зруйнувалися. У більшості випадків при зіткненні материнські астероїди руйнуються повністю, але існують і такі сім'ї, в яких материнський астероїд залишився. Якщо об'єкт, що зіткнувся з астероїдом, був не дуже великим, то він міг вибити численні дрібні фрагменти з астероїда, які потім і складають сім'ю, не руйнуючи його повністю. До таких належать сім'ї Вести, Гігеї і Массалії. Вони мають велике центральне тіло і багато дрібних астероїдів, вибитих з його поверхні. Деякі сім'ї, наприклад, сім'я Флори[ru], мають дуже складну внутрішню структуру, яка досі не має задовільного пояснення. Можливо, вона пов'язана з тим, що відбулося не одне, а кілька великих зіткнень у різні історичні періоди.

З огляду на те, що всі астероїди сім'ї утворюються з одного материнського тіла, зазвичай, вони мають однаковий хімічний склад. Винятком є сім'ї, що утворилися з дуже великих астероїдів, де вже відбулася диференціація надр — тоді склад уламків залежатиме від глибини, з якої їх вибито. Яскравим представником такої сім'ї є сім'я Вести.

Термін існування астероїдних сімей становить близько одного мільярда років залежно від різних факторів (наприклад, невеликі астероїди залишають сім'ю швидше). Це в кілька разів менше віку Сонячної системи. Таким чином, раніше таких сімей могло бути набагато більше, а сучасні сім'ї астероїдів, по суті, є реліктами ранньої Сонячної системи[джерело?].

Існує дві основні причини розпаду астероїдної сім'ї: з одного боку — це поступове розсіювання орбіт астероїдів через збурюючі дії гравітації Юпітера, а з іншого — зіткнення астероїдів між собою та дроблення їх на дрібніші фрагменти. Невеликі астероїди легко піддаються дії різних незначних збурюючих впливів, таких, як ефект Ярковського, які через малу масу астероїда можуть істотно змінювати його орбіту за короткий проміжок часу, в результаті астероїд може поступово перейти на резонансну з Юпітером орбіту. Опинившись там, вони порівняно швидко викидаються ним за межі сім'ї. Попередні оцінки віку різних сімей дають розбіжність від декількох мільйонів (сім'я Каріни[ru]) до кількох мільярдів років. На думку вчених, у старих сім'ях дуже мало невеликих астероїдів. Відсутність маленьких астероїдів є основним критерієм визначення віку астероїдних сімей.

Вважається, що найстаріші сім'ї втратили майже всі свої дрібні та середні астероїди й складаються лише з найбільших астероїдів. Прикладом залишків таких сімей, можливо є астероїди 9 Метіда і 113 Амальтея. Одним із доказів великої поширеності сімей в минулому є результати хімічного аналізу залізних метеоритів. Вони показують, що колись існували, принаймні, від 50 до 100 великих астероїдів, в яких відбулася диференціація надр і які, після руйнування, стали джерелом таких метеоритів.

Визначення сімей[ред. | ред. код]

Якщо нанести відомі елементи орбіт астероїдів на діаграму залежності нахилу орбіти від ексцентриситету (або від великої півосі), можна легко помітити концентрації астероїдів у певних областях діаграми. Це і є сім'ї.

Японський астроном К. Хіраяма (1874—1943) вперше оцінив власні елементи орбіт астероїдів і першим 1918 року виявив п'ять найбільших сімей, що утворилися в результаті розпаду більшого астероїда. На його честь ці п'ять родин нині іноді називають родинами Хіраями.

На сьогодні використання спеціальних комп'ютерних програм обробки результатів спостережень дозволило вченим виявити десятки сімей астероїдів. Найефективнішими алгоритмами є «метод ієрархічної кластеризації» (англ. Hierarchical Clustering Method, скорочено HCM), який шукає астероїди з невеликою відстанню між собою або до основного астероїда, і «метод вейвлет-аналізу» (англ. Wavelet Analysis Method, скорочено WAM), який будує діаграму розподілу щільності астероїдів і знаходить концентрації на цій діаграмі.

Межі сімей бувають дуже розпливчастими, оскільки навколо перебуває ще багато інших астероїдів, то по краях вони поступово зливаються з загальним фоном головного поясу. Через це чисельність навіть відносно добре вивчених сімей астероїдів визначена лише приблизно, а приналежність до сім'ї астероїдів, що розташовуються поруч з нею, залишається точно невизначеною.

Крім того, деякі «випадкові» астероїди із загального навколишнього фону можуть якимось чином опинитися в центральних районах сім'ї. Оскільки справжні члени сім'ї повинні мати приблизно однаковий хімічний склад, виявити такі астероїди на підставі аналізу їх спектральних характеристик, які не будуть збігатися з основною масою астероїдів сім'ї, в принципі, цілком можливо. Найяскравішим прикладом цього випадку є мала планета 1 Церера, що у свій час вважалася головним представником сім'ї Гефіон[ru], яка тоді називалася на честь неї сім'єю Церери. Пізніше, однак, з'ясувалося, що Церера ніяк не стосується цієї сім'ї.

Спектральні характеристики можуть бути використані також для визначення приналежності астероїдів, що розташовуються в зовнішніх областях сім'ї, як це було зроблено для сім'ї Вести, яка має дуже складну структуру.

Список сімей[ред. | ред. код]

Назва сім'ї Головний представник Елементи орбіти Розмір сім'ї Альтернативна назва
a (а. о.) e i (°) % від усіх астероїдів головного поясу Кількість астероїдів у сім'ї
Найвідоміші сім'ї в межах головного поясу:
Сім'я Еос[ru][2][3] 221 Еос 2,99 ... 3,03 0,01 ... 0,13 8 ... 12 4400
Сім'я Евномії[en][4][5] 15 Евномія 2,53 ... 2,72 0,08 ... 0,22 11,1 ... 15,8 5 % 370
Сім'я Флори[ru][6] 8 Флора 2,15 ... 2,35 0,03 ... 0,23 1,5 … 8,0 4-5 % 590 Сім'я Аріадни, на честь астероїда 43 Аріадна
Сім'я Гігеї[en][7] 10 Гігея 3,06 ... 3,24 0,09 ... 0,19 3,5 ... 6,8 1 % 105
Сім'я Короніди 158 Короніда 2,83 ... 2,91 0 ... 0,11 0 ... 3,5 310
Сім'я Марії[en][8] 170 Марія 2,5 ... 2,706 12 ... 17 80
Сім'я Ніси 44 Ніса 2,41 ... 2,5 0,12 ... 0,21 1,5 ... 4,3 380 Сім'я Герти, на честь астероїда 135 Герта
Сім'я Феміди[en][6] 24 Феміда 3,08 ... 3,24 0,09 ... 0,22 0 … 3 530
Сім'я Вести[9] 4 Веста 2,26 ... 2,48 0,03 ... 0,16 5,0 ... 8,3 6 % 240
Інші менш численні сім'ї головного поясу:
Сім'я Августи[en] 254 Августа 23
Сім'я Адеони 145 Адеона 65
Сім'я Астрід[ru][4] 1128 Астрід 2,78 ... 2,79 11
Сім'я Бовера[ru] 1639 Бовер 13 Сім'я Ендіміона, на честь астероїда 342 Ендіміон
Сім'я Бразилії[ru] 293 Бразилія 14
Сім'я Гефіон[ru][4] 1272 Ґефіон 2,74 ... 2,82 0,08 ... 0,18 7,4 ... 10,5 0,8 % 89 Сім'я Мінерви, на честь астероїда 93 Мінерва
Сім'я Хлоріди[ru][4] 410 Хлоріда 2,71 ... 2,74 24
Сім'я Дори[ru][4] 668 Дора 2,77 ... 2,80 78
Сім'я Ерігони[ru] 163 Ерігона 47
Сім'я Кібели[en] 65 Кібела 3,27 … 3,7 <0,3 25° 11
Сім'я Гільди[en] 153 Гільда 3,7 ... 4,2 >0,07 <20° 1100
Сім'я Каріни[ru] 832 Карін 90
Сім'я Лідії[en][4] 110 Лідія 38 Сім'я Падуї, на честь астероїда 363 Падуя
Сім'я Массалії[en] 20 Массалія 2,37 ... 2,45 0,12 ... 0,21 0,4 ... 2,4 0,8 % 47
Сім'я Мелібої[ru] 137 Мелібоя 15
Сім'я Мерксії[ru][4] 808 Мерксія 28
Сім'я Міси[ru] 569 Міса 26
Сім'я Наеми[ru] 845 Наема 7
Сім'я Немезіди[ru] 128 Немезида 29 Сім'я Конкордії, на честь астероїда 58 Конкордія
Сім'я Рафіти[ru] 1644 Рафіта 22 Сім'я Кемерона, на честь астероїда 2980 Кемерон
Сім'я Верітас[ru][10] 490 Верітас 29 Сім'я Ундіни, на честь астероїда 92 Ундіна
Сім'я Теобальди[ru] 778 Теобальда 3,16 ... 3,19 0,24 ... 0,27 14 ... 15 6
Сім'я Гантріш 3330 Ґантріш 14
Сім'я Ногавіци 6539 Ногавіца 7
Сім'я Огілві 3973 Огілві 6
Сім'я Сац 5300 Сац 6
Сім'я Ікенозенні 4945 Ікенозенні 6
Сім'я Гларніш 2914 Ґларніш 5
Сім'я EG1 8454 1981 EG1 5
Сім'я EO19 12203 1981 EO19 7
Сім'я Асти 1041 Аста 7
Сім'я Еолії[ru] 396 Еолія 7
Сім'я Бернеса 3038 Бернес 6
Сім'я Сеплехи 2198 Сеплеха 6
Сім'я Деяніри[ru] 157 Деяніра 5
Сім'я Фаїни[ru] 751 Фаїна 12
Сім'я Амнеріди[ru] 871 Амнеріс 22 Підсім'я сім'ї Флори
Сім'я Ханко 2299 Ханко 9
Сім'я Хенана[4] 2085 Хенань 2,69 ... 2,76 22 Сім'я Лаврова, на честь астероїда 2354 Лавров
Сім'я Гестії[ru] 46 Гестія 10
Сім'я Гоффмайстера[ru][4][11] 1726 Гоффмайстер 22
Сім'я Джерома 1454 Джером 11
Сім'я Юнони[ru] 3 Юнона 9
Сім'я Кілопі 3142 Кілопі 8
Сім'я Лаодіки[ru] 507 Лаодіка 5
Сім'я Лібератрикс[ru][4] 125 Лібератрикс 44
Сім'я Неле 1547 Неле 6
Сім'я Ноктурни 1298 Ноктурна 18
Сім'я Полани 142 Полана 102 Підсім'я сім'ї Ніси
Сім'я Регініти[ru] 1117 Регініта 19 Підсім'я сім'ї Флори
Сім'я Сімпсона 4788 Сімпсон 7
Сім'я Суламіти[ru] 752 Суламітіс 7
Сім'я Тайюань 2514 Тайюань 9
Сім'я Цуругісан 4097 Цуруґісан 5
Сім'я Туніки 1070 Туніка 11
Сім'я Вібілії[ru] 144 Вібілія 6
Сім'я Вінсентіни 366 Вінсентіна 8
Сім'я Фокеї[en] 25 Фокея
Сім'я Алінди 887 Алінда
Сім'я Гріква 1362 Ґріква
Сім'я Угорщини[en] 434 Угорщина
Сім'я Вотсонії[4][12] 729 Вотсонія 2,74 ... 2,79 7
Сім'я Верінгії[4] 226 Верінґія 2,71 ... 2,78 4
Сім'я Євгенії[4] 45 Євгенія 2,72 ... 2,77 11
Сім'я Целестини[4] 237 Целестина 2,72 ... 2,78 0,08 ... 0,10 7
Сім'я Тісби[4] 88 Тісба 2,70 ... 2,77 4
Сім'я Фео[4] 322 Фео 2,77 ... 2,80 4
Сім'я Беллони[4] 28 Беллона 2,75 ... 2,81 9
Сім'я Агнії[ru][4] 847 Аґніа 2,76 ... 2,81 16
Сім'я Меніппи[4] 188 Меніппа 2,69 ... 2,76 4
Сім'я Паллади[en][4] 2 Паллада
ТНО-сім'ї:
Сім'я Гаумеа 136108 Гаумеа ~43 ~0,19 ~28

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Майкл Браун, Kristina M. Barkume, Darin Ragozzine & Emily L. Schaller, A collisional family of icy objects in the Kuiper belt, Nature, 446, (березень 2007), pp 294—296
  2. Doressoundiram A., Barucci M. A., Fulchignoni M. Eos family: A spectroscopic study. // Icarus. — 1998. — No. 131. — P. 15–31.
  3. В. Цаппала, Bendjoya P., Cellino A., Di Martino M., Doressoundiram A., Manara A., Migliorini F. Fugitives from Eos family: First spectroscopic confirmation. // Icarus. — 2000. — No. 145. — P. 4–11.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Bus S. J. Compositional structure in the asteroid belt: Results of a spectroscopic survey.. — Массачусетський технологічний інститут.
  5. Lazzaro D., Mothé-Diniz T., Carvano J. M., Angeli C., Betzler, A. S., Florczac M., Cellino A., Di Martino M., Doressoundiram A., Barucci M. A., Dotto E., Bendjoya P. Eunomia family: A visible spectroscopic survey. // Icarus. — 1999. — No. 142. — P. 445–453.
  6. а б Florczac M., Barucci M. A., Doressoundiram A., Lazzaro D., Angeli C. A., Dotto E. A visible spectroscopic survey of the Flora clan. // Icarus. — 1998. — No. 133. — P. 233–246.
  7. Mothé-Diniz T., Di Martino M., Bendjoya P., Doressoundiram A., Migliorini F. Rotationally resolved spectra of 10 Hygiea and a spectroscopic study of the Hygiea family. // Icarus. — 2001. — No. 152. — P. 117–126.
  8. В. Цаппала, Cellino A., Di Martino M., Migliorini F., Paolicchi P. Maria’s family: Physical structure and possible implications for the origin of giant NEAs. // Icarus. — 1997. — No. 129. — P. 1–20.
  9. Binzel R. P., Xu S. Chips off asteroid 4 Vesta: Evidence for the parent body of basaltic achondrite meteorites. // Science. — 1993. — No. 260. — P. 186–191.
  10. Di Martino M., Migliorini F., В. Цаппала, Manara A., Barbieri C. Veritas asteroid family: Remarkable spectral differences inside a primitive parent body. // Icarus. — 1997. — No. 127. — P. 112–120.
  11. Migliorini F., Manara A., Di Martino M., Farinella P. The Hoffmeister family: Inferences from physical data. // Astron. Astrophys.. — 1996. — No. 310. — P. 681–685.
  12. Burbine T. H., Gaffey M. J., Bell J. F. S-asteroids 387 Aquitania and 980 Anacostia: Possible fragments of the breakup of a spinel-bearing parent body with CO3/CV3 affinities. // Meteoritics. — 1992. — No. 27. — P. 424–434.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]