363 Падуя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
363 Падуя
Відкриття
Відкривач Огюст Шарлуа
Місце відкриття Обсерваторія Ніцци
Дата відкриття 17 березня 1893
Позначення
Позначення 363 Padua
Названа на честь Падуя
Тимчасові позначення 1893 S,
1930 HP,
1945 QG,
1945 RD,
A891 WA
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,747006997985 а. о.
Перигелій 2,553998859173 а. о.
Афелій 2,940015136797 а. о.
Ексцентриситет 0,070261247588
Орбітальний період 1662,984018254 д
Середня орбітальна швидкість 0,216478328142 °/д
Середня аномалія 22,30409495730°
Нахил орбіти 5,944208512476°
Довгота висхідного вузла 64,89037105623°
Аргумент перицентру 293,9123090830°
Фізичні характеристики
Розміри 97 км
Період обертання 8,401 год
Спектральний тип XC (Толен)
X (SMASS)
Стандартна зоряна величина 9,01

363 Падуя (363 Padua) — астероїд головного поясу, відкритий 17 березня 1893 року Огюстом Шарлуа у Ніцці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 363 Падуя (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2013.12.04.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]