8 Флора
 Зображення Флори у VLT | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Джон Рассел Гайнд |
| Місце відкриття | Лондон |
| Дата відкриття | 18 жовтня 1847 |
| Позначення | |
| Позначення | 8 Flora |
| Названа на честь | Флора |
| Тимчасові позначення | відсутні |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,201255243100 а. о. |
| Перигелій | 1,857649725008 а. о. |
| Афелій | 2,544860761191 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,156095263903 |
| Орбітальний період | 1192,899981870 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,301785569177 °/д |
| Середня аномалія | 11,57066022345° |
| Нахил орбіти | 5,888090223769° |
| Довгота висхідного вузла | 110,9221417394° |
| Аргумент перицентру | 285,4005339198° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри | 135,89 км |
| Маса |
8,47× 1018 кг[2] 4,3× 1018 кг[3][4] |
| Середня густина |
7,75±0,92 г/см³[2] ~3,3 г/см³[5] |
| Прискорення вільного падіння на поверхні | ~0,045 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,081 км/с |
| Період обертання | 12,865 год |
| Альбедо | 0,2426 |
| Температура |
~180 K макс: 276 K (+3 °C) |
| Спектральний тип | S (Толен) |
| Видима зоряна величина | 7,9[6] до 11,6 |
| Стандартна зоряна величина | 6,49 |
| Кутовий розмір | 0,21" до 0,053" |
 8 Флора у Вікісховищі | |
.svg){kind=small}
8 Фло́ра — великий яскравий астероїд головного поясу.
Це найближчий до Сонця великий астероїд. Жодний ближчий до Сонця астероїд не має діаметра більше 25 кілометрів (20 % від діаметра Флори). Лише за 28 років після Флори був відкриттий астероїд 149 Медуза на ближчій середній відстані від Сонця[7].
Флора є сьомим за яскравістю астероїдом із середньою зоряною величиною в протистояння +8,7[8]. Флора може досягати величини +8,1 за сприятливого протистояння поблизу перигелію, як це сталося в листопаді 2020 року, коли вона опинилась на відстані 0,88 а. о. від Землі.
Відкриття та найменування[ред. | ред. код]
Флора була відкрита Джоном Хайндом 18 жовтня 1847 року. Це було його друге відкриття астероїда після астероїда 7 Ірида.
Назва Флора була запропонована Джоном Гершелем від Флори, латинської богині квітів і садів, дружини Зефіра (уособлення західного вітру) і матері Весни. Грецький еквівалент — Хлоріда, у якої є власний астероїд 410 Хлоріда, але грецькою мовою 8 Флора також називається 8 Хлоріда (8 Χλωρίς).
Старий символ Флори передавався по-різному: .svg){kind=small}
,.svg){kind=small}
і т. д.
Характеристики[ред. | ред. код]
Аналіз кривої блиску показує, що полюс Флори вказує на екліптичні координати (β, λ) = (16°, 160°) з похибкою 10°. Це дає осьовий нахил 78° плюс-мінус десять градусів.
Флора є батьківським тілом сім'ї Флори і його найбільшим членом. На нього припадає близько 80 % від загальної маси сімейства. Тим не менш, Flora майже напевно була зруйнована ударом або ударами, які сформували сімейство, і, ймовірно, є гравітаційним агрегатом, утвореним з більшості уламків.
Спектр флори вказує на те, що її поверхневий склад є сумішшю силікатної породи (що включає піроксен і олівін) і металевих нікелю та заліза. Флора і вся сім'я Флори в цілому є хорошими кандидатами на роль батьківських тіл L-хондритових[en] метеоритів[9]. Цей тип метеоритів становить 35 % метеоритів, що падають на Землю[10].
26 липня 2013 року Флора покрила зорю 2UCAC 22807162 над частинами Південної Америки, Африки та Азії[11].
Під час спостереження 25 березня 1917 року Флора була помилково прийнята за зорю 15-ї величини TU Лева, що призвело до класифікації цієї зорі як катаклізмічної змінної типу U Близнят[12]. Ця помилка була виявлена лише в 1995 році[12].
В культурі[ред. | ред. код]
У науково-фантастичному фільмі «Зелений слиз»[en] 1968 року орбітальне збурення штовхнуло астероїд Флора на курс зіткнення із Землею.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 8 Флора (англ.) . Процитовано 2014.05.15. Останнє спостереження 2013.10.25.
- ↑ а б Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 27 листопада 2008.
- ↑ Michalak, G. (2001). Determination of asteroid masses. Astronomy & Astrophysics. 374: 703—711. doi:10.1051/0004-6361:20010731. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 10 листопада 2008.
- ↑ Michalak2001 assumed masses of perturbing asteroids used in calculations of perturbations of the test asteroids.
- ↑ Density (D=Mass/Volume=4.376/1.317=~3.3) calculated using JPL radius of 68км and the Michalak2001 assumed mass of 4.376E+18.
- ↑ Donald H. Menzel and Jay M. Pasachoff (1983). A Field Guide до the Stars and Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN 0395348358.
- ↑ Binsel, Richard P.; Gehrels, Tom and Matthews, Mildred Shapley (editors); Asteroids II; published 1989 by University of Arizona Press; pp. 1038—1040. ISBN 0-8165-1123-3
- ↑ The Brightest Asteroids (archived)
- ↑ Nesvorný, D. та ін. (2002). The Flora Family: A Case of the Dynamically Dispersed Collisional Swarm?. Icarus. 157 (1): 155—172. Bibcode:2002Icar..157..155N. doi:10.1006/icar.2002.6830.
- ↑ The Catalogue of Meteorites. Natural History Museum. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Asteroid Occultation Index Page
- ↑ а б Schmadel, L. D.; Schmeer, P.; Börngen, F. (August 1996). TU Leonis = (8) Flora: the non-existence of a U Geminorum star. Astron. Astrophys. 312: 496. Bibcode:1996A&A...312..496S.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
