Татарів
| село Татарів | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Івано-Франківська область | ||
| Район | Надвірнянський район | ||
| Громада | Ворохтянська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA26120010020042150 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1671 | ||
| Населення | 1508 | ||
| Площа | 4,92 км² | ||
| Густота населення | 306,5 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 78596 | ||
| Телефонний код | +380 3434 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°20′37″ пн. ш. 24°34′40″ сх. д. / 48.34361° пн. ш. 24.57778° сх. д.Координати: 48°20′37″ пн. ш. 24°34′40″ сх. д. / 48.34361° пн. ш. 24.57778° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
750 м | ||
| Водойми | р. Прут | ||
| Відстань до районного центру |
22 км | ||
| Найближча залізнична станція | Татарів | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 78596, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Татарів | ||
| Карта | |||
  Татарів | |||
 Татарів | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Татáрів — село та кліматичний курорт в Україні, у Ворохтянській територіальній громаді Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Географія[ред. | ред. код]
Татарів розташований у долині річки Прут на висоті 750 м. Татарів лежить у межах Карпатського національного природного парку. Одна з особливостей Татарова — його довжина 25 км вздовж річки Прут.
Клімат[ред. | ред. код]
Літо помірно тепле (середня температура липня + 15°С), зима — м'яка (середня температура січня — 7°С), кількість атмосферних опадів 830 мм на рік.
Курорт[ред. | ред. код]
Курортом Татарів був ще за часів Австрії: в путівнику по курортах польською мовою за 1912 рік він описаний як такий, що
|
має дуже мальовниче положення в лісистій гірській місцевості, багато віл і будинків, а також санаторій доктора Жураковського. | 
|
У селі розташована дача екс-президента України Віктора Ющенка.
Розташування та транспортна інфраструктура[ред. | ред. код]
Село розміщене на відстані:
- 14 км від підйомників гірськолижного курорту Буковель села Поляниця;
- 6 км від бугельного витягу в смт Ворохта;
- 80 км від аеропорту та залізничного вокзалу Івано-Франківська;
- 20 км від курортного містечка Яремче.
Звідси здійснюють походи на гори: Хом'як, Ліснів, Маґуру і на Женецький водоспад.
У Татарові зупиняють приміські та пасажирські поїзди. Будівля залізничного вокзалу «Татарів», збудована у 1894 році[1] в австрійському стилі. Приміським поїздами можна доїхати до таких станцій як Яремче, Ворохта, Лазещина, Вороненко, Рахів, Коломия, Івано-Франківськ тощо.
Здавна тут зупиняється пасажирський поїзд 605/606 Львів-Рахів.
З 24 квітня 2016 р. призначено зупинку в Татарові фірмовому потягу 357/358 «Гуцульщина» Київ-Рахів. Відтак, ним можна потрапити без пересадок у Заліщики, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю, Київ.
У селі починається автошлях Р24 — автомобільний шлях регіонального значення, який закінчується у Кам'янець-Подільському.
Історія[ред. | ред. код]
Перші згадки про село датуються 1671 роком.
1 квітня 1931 р. присілок Татарів вилучено з сільської гміни Микуличин Надвірнянського повіту і з нього утворено самоврядну сільську гміну (громаду).[2]
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Татарів Яблунівського району перейменовано на село Кремінці (від імені лейтенанта, який загинув тут у 1944 році під час бойових дій у Другій Світовій війні і Татарівську сільську раду — на Кремінцівська.[3] За часів незалежності України селу повернуто історичну назву.[4]
З 1991 року в складі незалежної України.
19 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Ворохтянської селищної громади.
Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА[ред. | ред. код]
Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі[ред. | ред. код]
- ГЕРАСИМ’ЮК Євдокія Петрівна, 1917 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 04.08.1947. Звинувачення: зв’язкова станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.12.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 11.02.1992;
- ГУНДЯК-ЛОСЄВА Євдокія Григорівна, 1916 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 24.07.1947. Звинувачення: мала зв’язок із боївкою Шутая. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 03.10.1991;
- МОТРУК Микола Михайлович, 1916 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Татарів, сторож санаторію. Заарештований 10.07.1947. Звинувачення: його будинок був явочною квартирою підпільників. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 03.10.1991;
- МОТРУК Ганна Миколаївна, 1926 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, працівниця Яремчанської районної ради. Заарештована 01.07.1947. Звинувачення: розвідниця УПА, розповсюджувала листівки антирадянського змісту. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.11.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 03.10.1991;
- ПЕКАРУК Ганна Петрівна, 1921 р. н., с. Татарів Надвірнянського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Татарів, селянка. Заарештована 04.08.1947. Звинувачення: інформатор і зв’язкова ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 25.12.1948 засуджена на 10 років позбавлення волі. Реабілітована 03.12.1992. [5]
Церква Святого Дмитра[ред. | ред. код]
В селі розташована пам'ятка архітектури, дерев'яна церква Святого Дмитра. Церква датована 1856-1870 роками, побудована в гуцульському стилі. Храм п'ятизрубний з великим квадратним зрубом нави та невеликими раменами, покрита гонтом. Дах храму шатровий, лежить на восьмисторонній основі, яка не вище від дахів бокових грубів. В церкві зберігся темперний живопис ХІХ ст.[6][7][8].
Готелі[ред. | ред. код]
- Санаторії для лікування хворих на туберкульоз легень;
- Курорт-готель Коруна витриманий в традиціях Карпатського регіону — поєднання дерева і каменю, витканих верет і гуцульських ліжників, камінів і старовинних меблів гуцульських хат[9]. Поряд розміщено готель Корунка з номерами класу стандарт;
- Готельний комплекс Білі Горвати[10] розташований на березі гірської річки Прут. Це кліматичний низькогірний курорт зі своєрідним цілющим мікрокліматом, знаходиться на висоті 750 м над рівнем моря, що розкинувся між горами, навколо хвойні та букові ліси. Комплекс пропонує не тільки комфортабельні номери та смачну кухню, але і такі види розваг, як гірськолижні спуски, прогулянки на конях, квадроциклах, політ на аерошуті, більярд, дартс та багато іншого.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
- Лікарська амбулаторія[11]
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народились:
- Коренюк Андрій Петрович (1936—2010) — український художник;
- Добряк-Готв'янська Жанна — актриса, народна артистка України.
Галерея[ред. | ред. код]
_(2).jpg){kind=spacer}
Панорама[ред. | ред. код]
_(2).jpg){kind=spacer}
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 22 вересня 2014.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 października 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Tatarów w powiecie nadwórniańskim, województwie stanisławowskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- ↑ Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ Івано-Франківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Церква село Татарів. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Татарів с Церква св.Дмитра 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Церква святого Дмитра в Татарові. zabytki.in.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Готель-курорт Коруна [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Білі Горвати [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.].
- ↑ Діряві стіни і вішаки замість крапельниць. Як лікують людей на Прикарпатті. ВІДЕО
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Татарів. Старі фото.
Заклади відпочинку[ред. | ред. код]
- Заклади відпочинку в Татарові [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Готелі Татарова
- Готелі [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.]
| |||||||||||