Литвиненко Таїсія Йосипівна

Литвиненко Таїсія Йосипівна
Литвиненко Таїсія Йосипівна
Народилася	10 лютого 1935 ; Погреби, Київська область, СРСР
Померла	6 квітня 2025 (90 років); Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	артистка театру та кіно
Галузь	театр і фільм
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1957)
Знання мов	українська і російська
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької і ЛНУ ім. І. Франка
Роки активності	1954 — 2025
У шлюбі з	Стригун Федір Миколайович
Діти	Стригун Назар Федорович
Нагороди	;
IMDb	ID 0514836
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі ;

Таїсія Йосипівна Литвиненко (10 лютого 1935, с. Погреби, Броварський район, Київська область, УРСР — 6 квітня 2025, м. Львів, Україна) — українська акторка театру та кіно, артистка Львівського Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Народна артистка Української РСР (1988). Дружина актора Федора Стригуна, мати актора Назара Стригуна.

Життєпис

Народилася в селі Погреби Броварського району Київської області.

Вступила до педагогічного інституту, де провчилася рік, після чого перейшла у театральний — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Івана Чабаненка та Леоніда Олійника) закінчила 1957 року. Працювала у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, згодом — у Запорізькому українському музично-драматичному театрі. У репертуарі акторки близько 100 театральних вистав.

1965 року разом із чоловіком, актором та режисером Федором Стригуном, переїхала до Львова. Більшу частину свого життя віддала театру ім. Марії Заньковецької.

Зніматися у кіно розпочала ще до початку навчання в театральному інституті — одразу після вступних іспитів втілила роль Галі у фільмі «Назар Стодоля» Віктора Івченка. У 1970-х роках тривалий час не знімалася, допоки Іван Миколайчук без проб запросив її на роль Прісіньки у фільмі «Вавилон XX». Амплітуда акторських образів — від Химки у «За двома зайцями» до Ваніної у «Житейському морі»^[3].

Крім акторської та режисерської діяльності, займалася педагогічною діяльністю у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Серед її учнів: Іван Бліндар, Остап Слобода^[4], Анна Матійченко^[3], Андрій Синишин та інші.

Померла 6 квітня 2025 року у Львові, на 91-му році життя. Про це повідомив її син Назар Стригун: «Наше сонечко зійшло у неділю і… покинуло нас у неділю»^[5]^[6]^[7]. Похована 8 квітня в родинному гробівці на 51 полі Личаківського цвинтаря^[4].

Робота в театрі

Акторські роботи

«Сторінка щоденника» Олександра Корнійчука — Юля
«Вій, вітерець» Райніса — Анда
«Сині роси» Миколи Зарудного — Людина
«В дорозі» Віктора Розова — Жінка
«Весілля Кричинського» Олександра Сухово-Кобиліна — Лідочка
«Коли мертві оживають» Іван Рачада — Марія
«На Івана Купала» Михайла Стельмаха — Ярина
«Мої друзі» Олександра Корнійчука — Ольга
«Маклена Граса» за п'єсою Миколи Куліша — Маклена
«Суєта» за п'єсою Івана Карпенка-Карого — Василина
«На сьомому небі» Миколи Зарудного — Женя
«Сестри Річинські» за однойменним романом Ірини Вільде — Слава, Зоня
«Не судилося» Михайла Старицького
«Ніч на полонині» за драматичною поемою Олександра Олеся — перша мавка
«Король Лір» за п'єсою Вільяма Шекспіра — Корделія
«Рим 17, до запитання» Миколи Зарудного — Ольга
«Маруся Богуславка» Михайла Старицького — Леся
«Пам'ять серця» Олександра Корнійчука — Ольга
«Гайдамаки» за поемою Тараса Шевченка — поводир
«Сватання на Гончарівці» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка — Уляна
«Лиха доля» Михайла Старицького — Галя
«Вірність» Миколи Зарудного — Тоня
«Хазяїн» за п'єсою Івана Карпенка-Карого — Соня
«Тоді в Тегерані» В. Єгорова, Г. Тура
«Горлиця» Олексія Коломійця — Наталка
«Марія Заньковецька» Іван Рачада — Марія Заньковецька
«Пора жовтого листя» Миколи Зарудного
«Голубі олені» Олексія Коломійця — Оленка
«Планета сподіван» Олексія Коломійця — солдатик
«Здрастуй Прип'ять» Олександра Левади
«Таке довге, довге літо» Миколи Зарудного — Ярина
«Кравцов» Олексія Коломійця — Оленка
«Не зрадь себе» Л. Сергєєва — Марина
1976 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка; реж. Сергій Данченко — Анна^[3]
«Неділя — день для себе» В. Сосіна — Лєна
«Кришталеві черевички» Томаса Гоббса — Фея
«Замшевий піджак» С. Стратієва — Марія
«Нора» за п'єсою «Ляльковий дім» Генріка Ібсена — Нора
«Мої надії» Михайла Шатрова — Надя
«Кафедра» Валерії Врублевської — Барвінська
«Роки блукань» Олексія Абузова — Ольга
«Візаві» Валерії Врублевської — Анна
«Сон князя Святослава» Івана Франка — Залава
«Житейське море» за п'єсою Івана Карпенка-Карого — Ваніна
«Обочина» Миколи Зарудного — Таня
«Розорене гніздо» Янки Купала — Мариля
«Незручна людина» А. Верблюдко — Степова
«Безприданниця» Олександра Островського — Огудалова
«Олекса Добвуш» В. Босович — Дзвінка
«Тартюф» за п'єсою Мольєра — Доріна
«Данило Галицький» В. Босович — Ганна
«Безталанна» за п'єсою Івана Карпенка-Карого — Ганна
«Дім, де розбиваються серця» Бернарда Шоу — Леді Еттеруфд
«Гайдамаки» поемою Тараса Шевченка — черниця
«В сім'ї вольній, новій» Тараса Шевченка (художнє читання)
«Діти Арбату» А. Рибаков — Мати Панкратова
«Привітай мене, моя Україно» — Хустина (художнє читання)
«Маруся Чурай» Л. Костенко — Бобренчиха
«Ой, радуйся земле» — Марія, господиня
«Згадайте братія моя» — Відьма
«Народний Малахій» за однойменною п'єсою Миколи Куліша — Агапія
«Павло Полуботок» Б. Лепкий — Настя Скоропадського
«Наталка» І.Котляревський — Терпелиха
«Мотря» Б. Лепкий — Кочубеїха
«Не вбивай» Б. Лепкий — Кочубеїха
«Батурин» Б. Лепкий — Кочубеїха
«Ромео і Джульєття» за п'єсою Вільяма Шекспіра — мамка^[3]
«Літо в Ноані» Ж. Санд
«Світла моя муко» — читець
«Ісус, син Бога живого» В. Босович — Марія
«Шаріка» Я.Барнич — Ірма
«А дощ все йде…» — Єлизавета
«Кнок» Ж. Ромен — жінка в чорному
«Гамлет» за п'єсою Вільяма Шекспіра — Гертруда
«Гуцулка Ксеня» Музика і лібрето Я.Барнича — Гелена
«Се Ля Ві» Н. Ковалик — Леся
«Моральність пані Дульської» Г. Запольська — Дульська
«У неділю рано зілля копала…» О.Кобилянська — Іваника Дубиха
«Неповторність» Л. Костенко — читець
«Коханий нелюб» Я. Стельмах — Мамка
«Тріумфальна жінка» Н.Ковалик — п. Ірина
«Два кольори» Д. Павличко (художнє читання)
«Андрей» Д. Герасимчук — Шептицька
«У. Б.Н.» Г.Тельнюк — Олена, дружина Зенона
«Мріє не зрадь» Леся Українки — читець
"Неаполь " Н. Ковалик — Люція
«Державна зрада» Рей Лапіка — Імператриця
«Оргія» Леся Українка — Герміона
«Візит літньої пані» Ф.Дюрренматт — Клер Цаханасян
«Суботня вечеря» Шолом-Алейхем — Голда, Ента
«Дама з камеліями» А.Дюма-син — Прюданс

Режисерські роботи

«Неповторність» Ліни Костенко
«Два кольори» Дмитра Павличка
«Мріє не зрадь» Лесі Українки
«Жорж Данден» Мольєра
«Закон» за однойменною п'єсою Володимира Винниченка
«Три любові» Айседори Дункан, І. Шнейдера
«Суботня вечеря» Шолом-Алейхема
«Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна
«Любов і сльози» Олександра Марданя
«Завчасна паморозь» Райнера Марії Рільке

Фільмографія

1954 — Назар Стодоля — Галя
1955 — Максим Перепелиця — Василинка
1957 — Штепсель одружує Тарапуньку — Галя Суматоха
1959 — Григорій Сковорода — Параска
1961 — За двома зайцями — Химка, служниця в Сірків
1962 — Мовчать тільки статуї — епізод
1971 — Камінний господар
1979 — Хазяїн — Соня
1980 — Вавилон XX — Пріся
1981 — Така пізня, така тепла осінь — Приська
1983 — Вир — Олена
1983 — Житейське море — Ваніна
1988 — Камінна душа — епізод
1989 — Сіроманець — жінка Чепіжного
1990 — Війна на західному напрямку
1990 — Далі польоту стріли
1990 — Меланхолійний вальс — пані Бранко
1990 — Небилиці про Івана
1991 — Павло Полуботок
1992 — Для домашнього огнища
1993 — Гетьманські клейноди — Устя
2001 — У. Б.Н.^[8]

Нагороди та премії

1988 — Народна артистка Української РСР
2006, 20 січня — Орден княгині Ольги III ст.^[9]
2011, 1 грудня — Орден княгині Ольги II ст.^[10]
2015, 6 березня — Орден княгині Ольги I ст. — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі професійні здобутки та самовіддане служіння Українському народові^[11]
Орден св. Анни^[12]
Орден Архистратига Михаїла^[12]
Премія у галузі театрального мистецтва ім. М. Заньковецької^[12]
Премія у галузі театрального мистецтва Б. Романицького^[12]

Примітки

↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ ^а ^б ^в ^г Наталія ГРАБЧЕНКО (11 квітня 2025). Амплітуда її акторських образів вражала: від Химки у «За двома зайцями», Анни з «Украденого щастя» до Ваніної у «Житейському морі»! Пам'яті народної артистки України Таїсії Литвиненко. Говорять: кінознавець Сергій Тримбач, театрознавиця Світлана Максименко і актриса Анна Матійченко (укр.). «Час інтерв'ю» (Українське радіо). Процитовано 11 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
↑ ^а ^б Людмила ПУЛЯЄВА (8 квітня 2025). «Після себе Тася залишає не тільки кіноплівки, пам’ять про театр і прекрасні ролі, але й двох синів» (укр.). «Високий замок». Процитовано 11 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
↑ Альона МИШАКОВА (6 квітня 2025). Померла народна артистка України, акторка театру імені Марії Заньковецької Таїсія Литвиненко (укр.). «Еспресо TV». Процитовано 6 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
↑ Валерія СУЛИМА (6 квітня 2025). Померла зірка фільму «За двома зайцями» Таїсія Литвиненко (укр.). «ТСН». Процитовано 6 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
↑ Софія ХОМИШИН (6 квітня 2025). Померла народна артистка УРСР Таїсія Литвиненко (укр.). «24 Канал». Процитовано 6 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
↑ Фильмография Таисии Литвиненко на сайте KINO USSR. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
↑ Указ Президента України № 17/2006 від 20 січня 2006 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Львівської області». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 грудня 2011.
↑ Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 3 жовтня 2016.
↑ Указ Президента України від 6 березня 2015 року № 126/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
↑ ^а ^б ^в ^г Сторінка Таїсіі Литвиненко. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013. на сайті Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (укр.)

Джерела

Таїсія Литвиненко на сайті Театру ім. Марії Заньковецької

Література

Житейське море: Федір Стригун, Таїсія Литвиненко: художньо-докум. повість / В. Грабовський. — Львів: Леополь, 2015. — 264 с. : 47 с. іл. — ISBN 617-7142-13-2.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0514836/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-2] а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[УР_2025-3] а ^б ^в ^г Наталія ГРАБЧЕНКО (11 квітня 2025). Амплітуда її акторських образів вражала: від Химки у «За двома зайцями», Анни з «Украденого щастя» до Ваніної у «Житейському морі»! Пам'яті народної артистки України Таїсії Литвиненко. Говорять: кінознавець Сергій Тримбач, театрознавиця Світлана Максименко і актриса Анна Матійченко (укр.). «Час інтерв'ю» (Українське радіо). Процитовано 11 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)

[ВЗ_2025-4] а ^б Людмила ПУЛЯЄВА (8 квітня 2025). «Після себе Тася залишає не тільки кіноплівки, пам’ять про театр і прекрасні ролі, але й двох синів» (укр.). «Високий замок». Процитовано 11 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)

[Еспресо_TV_2025-5] Альона МИШАКОВА (6 квітня 2025). Померла народна артистка України, акторка театру імені Марії Заньковецької Таїсія Литвиненко (укр.). «Еспресо TV». Процитовано 6 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)

[ТСН_2025-6] Валерія СУЛИМА (6 квітня 2025). Померла зірка фільму «За двома зайцями» Таїсія Литвиненко (укр.). «ТСН». Процитовано 6 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)

[24_канал_2025-7] Софія ХОМИШИН (6 квітня 2025). Померла народна артистка УРСР Таїсія Литвиненко (укр.). «24 Канал». Процитовано 6 квітня 2025. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)

[kino-cccp-8] Фильмография Таисии Литвиненко на сайте KINO USSR. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.

[9] Указ Президента України № 17/2006 від 20 січня 2006 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Львівської області». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 грудня 2011.

[10] Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 3 жовтня 2016.

[11] Указ Президента України від 6 березня 2015 року № 126/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»

[zankovetska-12] а ^б ^в ^г Сторінка Таїсіі Литвиненко. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013. на сайті Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (укр.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

У соціальних мережах	Facebook · Facebook
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database · The Movie Database
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Родовід
Нормативний контроль	Freebase: /m/0chvn8f · LCCN: no2016106706 · NKC: jo20211117548 · VIAF: 4147121645226391206