Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
професійно-технічне училище
Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука
ТВПУ № 4
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Засновано 1969
Акредитація: І рівня
Веб-сайт: tvpu4.te.ua
Адреса: 46000, вул. Галицька, 29, м. Тернопіль

Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука у Вікісховищі?

Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука — вищий навчальний заклад 1-го рівня акредитації в місті Тернополі. У 2003 році училищу присвоєне ім'я українського і болгарського архітектора, скульптора і громадського діяча Михайла Паращука.

Історія[ред. | ред. код]

Для підготовки будівельних кадрів для облрембудтресту та управління будівництвом утворене Міське професійно-технічне училище № 21 26 серпня 1969 року за наказом № 94 від 11 серпня 1969 року Чернівецького міжобласного управління професійно-технічної освіти. Під училище виділено три приміщення по вулиці Комунальників, 1 (навчальний корпус із двома кабінетами і столярною майстернею та майстернею будівельних професій). Паралельно організоване обласне управління ПТО по Тернопільській області.

Перший набір 1969—1970 навчального року складав 30 учнів за спеціальністю «муляр» (навчання почалося в жовтня місяця, бо набір проводився у вересні. Згодом набір розширено за спеціальностями «столяр-тесляр», «маляр-штукатур», «муляр-монтажник конструкцій». У 1971 році набрано 7 груп кількістю 210 учнів. Від 1972 року розпочали будівництво навчально-виховного комплексу по вулиці Галицькій, 29. У 1976 році введено в дію навчальний корпус, майстерні та один гуртожиток, другий — через два роки.

З 1976 року розпочато підготовку спеціалістів із здобуттям середньої освіти. Від училища від'єднуються філіал на вул. Комунальників, який переростає в ПТУ № 10 та філіал комбайнового заводу, що займав приміщення в гуртожитку комбайнового заводу по вулиці Леніна (нині проспект Степана Бандери).

Училище починає співпрацю зі Школою імені Генерала Стефана Грота Ровецкого міста Цєшина (Республіка Польща) та професійною гімназією з будівництва та геодезії імені Архітектора Георгія Козарова з міста Слівена (Республіка Болгарія).

16 листопада 1979 року училище перейменовано на Міське середнє професійно-технічне училище № 4, яке готувало робітників із середньою освітою для «Тернопільпромбуду».

16 липня 1990 року навчальний заклад реорганізований у Вище професійне училище № 4 м. Тернополя і стало здійснювати професійну підготовку висококваліфікованих робітничих кадрів кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».

На фасаді навчального корпусу училища встановлено меморіальну таблицю Михайлові Паращуку[1].

Спеціальності[ред. | ред. код]

На базі 9 класів:

  • ІІ ступінь (робітнича кваліфікація), термін навчання — 3 роки:
    • Конторський службовець (бухгалтерія), оператор комп'ютерного набору;
    • Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
    • Контролер-касир, касир (банку);
    • Столяр будівельний, паркетник;
    • Слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник;
    • Слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів категорії «В»;
    • Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр будівельний;
    • Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник;
    • Агент з постачання, продавець продовольчих товарів.

На базі 11 класів:

  • ІІI ступінь (молодший спеціаліст), термін навчання — 1 рік 6 місяців:
    • Будівництво та експлуатація будівель та споруд.
  • ІІ ступінь (робітнича кваліфікація),
    • термін навчання — 1 рік:
      • Столяр (виробництво художніх меблів);
      • Слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів категорії «В».
    • термін навчання — 1 рік 6 місяців:
      • Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення;
      • Контролер-касир, касир (банку);
      • Столяр будівельний, паркетник;
      • Слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник;
      • Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр будівельний;
      • Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник;
      • Агент з постачання, продавець продовольчих товарів.

Навчально-виховна робота[ред. | ред. код]

На базі училища проводяться обласні і Всеукраїнські предметні олімпіади, обласні учнівські конкурси з фахової майстерності, конкурси «Викладач року», «Майстер виробничого навчання року», відкриті уроки і виховні заходи для викладачів та майстрів виробничого навчання Тернопільщини.

Чільне місце у виховній системі навчального закладу займає козацька педагогіка, яка започаткована більше 10-ти років. На базі училища створений козацький полк імені Максима Кривоноса, в якому — більше 1000 козаків.

Педагогічний колектив[ред. | ред. код]

Педагогічний колектив училища нараховує 111 педагогічних працівників. 38 викладачів мають кваліфікацію спеціаліста вищої категорії, 11 — першої категорії, 20 — другої категорії.

Знаком «Відмінник освіти України» нагороджено 10 педагогічних працівників: Г. П. Нижник, В. С. Кулявий, В. Р. Козак, О. Є. Попеляр, І. П. Матеха, Н. В. Борейчук, І. М. Кравець, Л. М. Машталєр, В. І. Гешта, Л. М. Гешта. Почесним званням «Заслужений працівник культури» нагороджений В. Я. Починок. Нагрудним знаком А. С. Макаренка нагороджено В. І. Гешту, нагрудним знаком В. О. Сухомлинського нагороджено Л. Б. Котовську.

8 викладачів мають педагогічне звання «Викладач-методист», 19 — «Старший викладач», педагогічне звання «Старший вихователь» присвоєно С. Б. Шаршонь. 18 майстрів виробничого навчання мають педагогічне звання «Майстер виробничого навчання І категорії»; 12 — «Майстер виробничого навчання ІІ категорії».

Директори[ред. | ред. код]

  • Володимир Березюк 14 серпня 1969 — 18 травня 1974,
  • А. Александров,
  • А. Даниленко,
  • М. Кріль,
  • Роман Півторак — 1998[1]—?,
  • Іван Грищук — нині

Викладачі[ред. | ред. код]

  • Галина Тарасівна Андрусишин — заступник директора з навчальної роботи
  • Василь Степанович Кулявий — заступник директора з навчально-виховної роботи

Випускники[ред. | ред. код]

За майже 45 років свого функціонування училище підготувало понад 17 тисяч спеціалістів будівельного, технічного та економічного профілів.

Окремі випускники:

  • Іван Вітишин (1976—2015) — український військовик, старший сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади, загинув у російсько-українській війні.
  • Дмитро Заплітний (1983—2015) — український військовик, молодший сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади, загинув у російсько-українській війні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Мельничук Б. Півторак Роман Євстахійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 70. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання[ред. | ред. код]