Третя тернопільська гімназія
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2020) |
| Третя тернопільська гімназія (Тернопільська реальна гімназія) | |
|---|---|
 Фасад будівлі Вищої реальної школи та Реальної гімназії (нині вулиця М. Коперника, 14) | |
| Країна |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща |
|
геокоординати не задано:
| |
| Засновано | 1859 |
| Закрито | 1939 |
Третя державна тернопільська гімназія імені Миколая Коперника (Тернопільська реальна гімназія, пол. Gimnazjum Realne w Tarnopolu) — колишній середній навчальний заклад у місті Тернополі.
Відомості[ред. | ред. код]
26 червня 1855 року Тернопіль удруге відвідав цісар Франц Йозеф І, від якого радні міста отримали дозвіл заснувати реальну школу.[1]
Заснована 1859 року[2] як трикласна державна[3] Нижча реальна школа[4]. Протягом певного часу мала тільки три класи: другий відкрили 1860/1861 навчального року, третій — 1861/1862.[2] Четвертий клас відкрили 1872 року. Навчання в закладі почалося 1 вересня 1859, спочатку проводилося німецькою мовою, з 1867 року — польською.[3]
Почала діяти в новозбудованому двоповерховому приміщенні на вулиці Музейній (нині Валова), а згодом добудували третій поверх.[5]
За розпорядженням від 1 квітня 1896 року реорганізована на Вищу реальну школу, а 1896/1897 навчального року утворено VI клас.[2] 1898 року відбувся перший випуск учнів цісарсько-королівської Вищої реальної школи. Основна увага зверталася на математично-природничі предмети, креслення, рисунок (вивчали мови, зокрема німецьку, французьку). Закінчення вищої реальної школи давало право для вступу у вищі навчальні заклади, крім університетів,[5] оскільки для цього потрібно було знати грецьку і латинську мови.[6]
Популярність школи призвели до того, що старий будинок вже не вміщав усіх бажаючих навчатися, тому керівництво винаймало додаткові приміщення до вводу в експлуатацію 1901 року новобудови на вулиці Стрілецькій (нині Коперника). Натомість[5] з 1907 року[7] в будівлі на Валовій почала діяти утворена 1898 року державна україномовна гімназія, а з 1911-го — чотирикласна народна школа ім. Юліуша Словацького. Тернопільський обласний краєзнавчий музей працював у старому приміщенні реальної школи після Другої світової війни до 1970-х років.[5]
У 1901/1902 шкільному році навчалися 479 учнів.[8]
З 1917 року в гімназії діяла польська організація харцерів[9] імені Юзефа пілсудського.[10]
1923 року відремонтували римсько-католицьку каплицю в закладі.[11]
У 1925/26 навч. році заміські учні проживали в бурсах: Польській (вул. Лелевеля, 20 учнів) і Товариства школи людової (вул. Качали, 28 учнів, з них 20 з-за Збруча)[9]
1930/31 навч. року діяв у приміщенні на Коперніка, 14. після розпорядження Кураторї від 12 травня 1930 Комітет громадський приватної жіночої семінарії звільнив 7 липня 1930 року 2 приміщення на першому поверсі (партері). 1931 року було проведено ремонт, пов'язаний з пристосуванням приміщень для навчальних потреб.[12]
Будівля[ред. | ред. код]
21 червня 1895 року Тернопільський магістрат зобов'язався збудувати на власній землі і власним коштом будівлю на вулиці Стрілецькій для школи, і в 1898—1999 роках будівництво мало завершитися. Однак роботи затягнулися через затримку із виготовленням плану та певну фінансову скруту (вартість склала 160000 золотих ринських, або корон, вартість земельної ділянки — 15000[13]).[14]
Будівництво за проектом, який виконала фірма Зигмунта Кендзерського зі Львова[15] (керував тернопільський будівничий Йосип Очерет,[15][16], а виконробом був Зигмунд Кендзерський) тривало протягом трьох років. До осені 1900-го будівлю звели і накрили, 1901-го ввели в експлуатацію.
16 вересня 1900 року бургомістр Володимир Лучаківський та намісник Галичини Леон Пінінський брали участь у посвяченні нового приміщення Тернопільської вищої реальної школи. 30 жовтня 1901 року новий будинок школи відвідав митрополит Галицький, граф Андрей Шептицький, який тоді перебував на Тернопіллі з візитацією.
Фасад, за архівними документами, завдовжки 60,2 м. Приміщення свого часу мало 50 класів, каплицю та гімнастичний зал.[8]
Нині тут діє Тернопільська українська гімназія імені Івана Франка.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Омелян Терлецький — учитель.[17]
- Еміль Міхаловський; в 1876 році також працював учителем каліграфії Першої тернопільської гімназії[18]
- Леопольд Голубович — директор Тернопільської чоловічої учительської семінарії (1919—1936), на момент призначення професор Тернопільської реальної школи.[19]
- Гілярій Габінський[20]
- Клим Ґутковський — випускник вищої реальної школи
- Валеріан Крицінський (1852—1929) — польський живописець, керамік, педагог — навчався.[21]
- о. Тимотей Сембай — кахетит; також учив у етатовій школі[22]
- Володимир Смаль-Стоцький, працював за контрактом[23]
- Владислав Сатке, професор з 1898 працював у закладі.
Очільники[ред. | ред. код]
- Юзеф Кіцький, очолював 31 рік[3]
- Міхал[24] Рембач — директор
- Артур Пассендорфер (вересень 1907 - березень 1913)
- Юзеф Тройнар, 1918—1927[25][26]
- Тадеуш Сас-Лещинський (пол. Tadeusz Sas-Leszczyński; 5.11.1881, Базар — 4.4.1939) — з 7 грудня 1927 року[27]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дуда І., Сеник А. Франц-Йосиф I // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 532. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ а б в Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum I. w Tarnopolu za rok szkolny 1911 [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]… — S. 19.
- ↑ а б в L Sprawozdanie Dyrekcji III. Państwowego Gimnazjum im. Mikołaja Kopernika w Tarnopolu za rok szkolny 1931/32 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1932. — S. 3.
- ↑ є інша дата — 1857 рік → Дуда І. Тернопіль // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 403. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ а б в г Бойцун Л. Де були колись оборонні вали [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Popławski Z. Gimnazja na odłączonych ziemiach Małopolski Wschodniej [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Тимочко П. Тернопільська українська гімназія ім. Франца Йосифа І // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 417. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ а б Любов Красновська. Тернопіль: у нашої гімназії позаду — 111 років історії [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ а б 1925/26 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1926. — S. 11.
- ↑ Sprawozdania Dyrekcji III. Państwowego Gimnazjum im. Mikołaja Kopernika w Tarnopolu za rok szkolny 1926/27 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1927. — S. 10.
- ↑ XLVI Sprawozdanie Dyrekcji III. Państwowego Gimnazjum im. Mikołaja Kopernika w Tarnopolu za rok szkolny 1927/28 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1928. — S. 7.
- ↑ XLIX Sprawozdanie Dyrekcji III. Państwowego Gimnazjum im. Mikołaja Kopernika w Tarnopolu za rok szkolny 1930/31 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. Część administracyjna. — 1931. — S. 6—7.
- ↑ для порівняння: редактор газети «Громадський голос» 1893 року одержував 30 золотих ринських на місяць, а вчитель реальної школи за весь рік — 500 з. р. Сажень (1,9 м³) дров для опалення коштував 50 з. р., стільки — корова з телятком
- ↑ Любов Красновська. Тернопіль: у нашої гімназії позаду — 111 років історії [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Бойцун Л. Вулиці Тернополя // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 83.
- ↑ іноді в джерелах подають Йозеф Огерет → Любов Красновська. Тернопіль: у нашої гімназії позаду — 111 років історії [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Szematyzm 1901 [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]… — S. 468.
- ↑ Sprawozdanie C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1876 [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1876. — S. 14. (пол.)
- ↑ Duda J. Państwowe Seminarium Nauczycielskiego Męskie im Henryka Sienkiewicza w Tarnopolu w latach 1871—1936 [Архівовано 6 березня 2017 у Wayback Machine.] // Przegląd Historyczno-Oświatowy. — Kraków, 2003. — № 3—4. — S. 211—212. (пол.)
- ↑ Sprawozdanie z roku szkolnego 1922/23 i 1923/24 [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.]. — S. 3. (пол.)
- ↑ Дуда І. Крицінський Валеріан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 244. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ L Sprawozdanie Dyrekcji III. Państwowego Gimnazjum im. Mikołaja Kopernika w Tarnopolu za rok szkolny 1931/32 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1932. — S. 6.
- ↑ Там само. — С. 7.
- ↑ іноді Михайло
- ↑ XLVI Sprawozdanie Dyrekcji III. Państwowego Gimnazjum im. Mikołaja Kopernika w Tarnopolu za rok szkolny 1927/28 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1928. — S. 5.
- ↑ зокрема, 1925/26 навч. році → LVII Sprawozdanie 1925/26 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1926. — S. 20. (пол.)
- ↑ LVII Sprawozdanie 1934/35 — 1938/39 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. — 1939. — S. 30. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бойцун Л. Де були колись оборонні вали [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] // Ї. — 2010. — Ч. 63.
- Дуда І. Тернопіль: 1540-1944. Історико-краєзнавча хроніка. Частина І. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — 296 с. — С. 71. — ISBN 966-692-789-6.
- Szematyzm 1901. — 1901. — S. 467—468. (пол.)
- Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum I. w Tarnopolu za rok szkolny 1911 [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1911. — S. 19—22. (пол.)
- I. Tarnopolska drużyna harcerska [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- PDL — Sprawozdania szkolne III gimnazjum w Tarnopolu [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Любов Красновська. Тернопіль: у нашої гімназії позаду — 111 років історії [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.] // 20 хвилин.
- Володимир Мороз.. Тернопільському краєзнавчому виповнюється 100 років [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.] // 20 хвилин.
- Wspomnienia Tarnopolan [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — T. I. — Cz. 1. (пол.)
