Тернопільська гімназія єзуїтів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Тернопільська гімназія єзуїтів
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Засновано 1820
Закрито 1848
Адреса Тернопіль

Тернопільська гімназія єзуїтів, або Тернопільська єзуїтська гімназія — навчальний заклад ордену єзуїтів у Тернополі, який діяв у 1820—1848 роках.

Відомості[ред.ред. код]

Відкрита найвищим (цісарським) розпорядженням від 20 серпня 1820 року[1] як 6-класна[2] гімназія 20 листопада 1820 року. Діяла в приміщенні монастиря домініканців, яке надвірна канцелярія своїм розпорядженням від 29 вересня того року передала отцям-єзуїтам.[2] Учительський колектив гімназії склали колишні професори Полоцької Академії.

Найвищим розпорядженням від 20 червня 1821 року[1] відкрили також філософські студії для єзуїтів, єпархіальних семінаристів та світських студентів (з них після 1849 р. постали сьомий і восьмий класи нової гімназії[3]). У 1822 році при гімназії відкрили шляхетський конвікт (інтернат) для 40 осіб. Будинок конвікту збудували в 1822—1823 роках (зберігся до наших днів). У 1823 році місто та гімназію відвідав цісар Франц І, який наказав спорудити нове приміщення для навчання. У 1831 році відкрили філософський відділ під керівництвом єзуїтів.

У перший рік навчалося 87 учнів, у другий (1821/1822) — 257, 1823/1824 — 394 (на філософських курсах — 70), 1826—423. Після введення оплати за навчання розміром 4 золотих ринських за півріччя з метою обмеження великого напливу убогої молоді кількість гімназистів згодом зменшилася, однак прибували сини аристократії з різних частин етнічної Польщі, часом з Відня.[4]

Уроків фізкультури у тогочасних гімназіях не було, хіба проводилися епізодичні фізичні вправи на відкритому полі, однак під наглядом учителів чи батьків. Як надобов'язковий предмет вивчалася каліграфія з 1844 р.[3][5]

23 травня 1822 р. за участі оркестру в кутковецькому лісі відбулася перша маївка для гімназистів. У 1837—1847 роках відбувалися прилюдні покази: в цей час випускники найвищих класів виступали латинською чи німецькою мовами, юнакам під музичний супровід вручали премії.[4]

Після заборони діяльності ордену єзуїтів у Австрійській імперії в 1848 році невдовзі гімназію закрили.[6]

Люди[ред.ред. код]

Професори (вчителі)[ред.ред. код]

Учні гімназії[ред.ред. код]

Учні та випускники семінарії[a] (колегіуму[b])[ред.ред. код]

Учні конвікту[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Зауваги[ред.ред. код]

  1. за визначенням польського джерела
  2. за визначенням українського джерела

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Szematyzm 1901. — 1901. — S. 463. (пол.)
  2. а б Tarnopol… — S. 187.
  3. а б Пахолок Р. Дидактичні особливості навчального процесу… — С. 104.
  4. а б Пахолок Р. Дидактичні особливості навчального процесу… — С. 105.
  5. входила до навчального плану більшості гімназій
  6. Стоцький Я. Єзуїти // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 564. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Kasper (Gaspar) Szczepkowski. (пол.)
  8. Медведик П. Вислободський Юліан-Антін Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 261. — ISBN 966-528-197-6.
  9. Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 682. — ISBN 966-528-197-6.
  10. Нахлік Є., Нахлік О. Головацький Петро Федорович // Франківська енциклопедія: у 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 395. — ISBN 978-966-914-034-0.
  11. Гуцал П., Мельничук Б., Новосядлий Б. Дольницький Ісидор Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 208. — ISBN 978-966-528-318-8.
  12. Sokulski J. Fedorowicz Jan (1811—1870) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 389. (пол.)
  13. Дуда І. Поль Вінцент // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 112. — ISBN 978-966-528-279-2.
  14. Zdrada J. Krzeczunowicz Kornel (1815—1881) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/4. — Zeszyt 67. — S. 511. (пол.)
  15. Ханас В. Мандль Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 456. — ISBN 966-528-199-2.
  16. Ткачов С. Ханас В. Урбанський Войцех // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 496. — ISBN 978-966-528-279-2.
  17. MIROSŁAW DĄBROWSKI. Wojciech Urbański — polski badacz zjawisk elektrycznych
  18. Tyrowicz M. Dzieduszycki Maurycy Ignacy Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI, zeszyt …. — S. 113. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]