Перейти до вмісту

Тирлич

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тирлич
Тирлич жовтий (Gentiana lutea) —
типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Тирличеві (Gentianaceae)
Триба: Gentianeae
Підтриба: Gentianinae
Рід: Тирлич (Gentiana)
L., 1753
Види

Див. текст

Вікісховище: Gentiana

Тирли́ч[1] (Gentiana L.) — рід одно і багаторічних зіллястих півкущів родини тирличевих(Gentianaceae). Здебільшого види тирличевих використовують для підняття апетиту, покращення кровообігу, покращення секрецій шлунка, кишечника, для лікування гнійних ран[2]. Частіше за все готують настойки чи сушать корінь рослини.

Різноманіття

[ред. | ред. код]

Відомо понад 300 видів, поширених переважно у помірних широтах земної кулі (у Африці лише в Марокко), у тому числі в Україні — 12[1][3][4]:

Представниками роду є такі види:

  1. Тирлич безстебловий (G. acaulis L.)
  2. Тирлич-свічурник (G. asclepiadea L.)
  3. Gentiana clusii Perr. & Songeon
  4. Тирлич хрещатий (G. cruciata L.)
  5. Gentiana frigida Hänke
  6. Тирлич жовтий (G. lutea L.)
  7. Тирлич сніговий (G. nivalis L.)
  8. Тирлич вузьколистий (G. preumonanthe L.)
  9. Тирлич крапчастий (G. punctata L.)
  10. Тирлич піренейський (G. pyrenaica L.)
  11. Тирлич міхурчастий (G. utriculosa L.)
  12. Тирлич весняний (G. verna L.)

Поширення

[ред. | ред. код]
Gentiana frigida

Цей рід належить до космополітичничних рослин, він зустрічається в альпійському поясі, упомірниз кліматичних поясах Азії, Європи та Америки. Деякі види також зустрічаються у північно-західній Африці, східній Австралії та Новій Зеландії. Це однорічні, дворічні та багаторічні рослини. Деякі з них вічнозелені, інші — ні.

Багато рослин роду Тирлич важко вирощувати поза їхнім диким середовищем існування, але кілька видів доступні в культурі. Тирличі морозостійкі та можуть рости на відкритому сонці або у напівтіні. Вони ростуть на добре дренованих, нейтрально-кислих ґрунтах, багатих на гумус. Вони популярні в альпінаріях .

Використання

[ред. | ред. код]

Багато видів є лікарськими рослинами. Корені і кореневища тирличу жовтого використовують у медицині.Вперше корінь тирлича жовтого був застосований для лікування чуми[5], (для збудження апетиту) і в коньяково-горілчаному виробництві[6].

Тирлич сніговий (Gentiana nivalis L.) -є зникаючим видом[7].

Тирлич весняний (Gentiana verna L.) -теж, є зникаючим і занесений до Червоної книги України[8].

Тирлич крапчастий (Gentiana punctata L.) -за хімічним складом схожий до тирлича жовтого[9].

Тирлич безстебловий (Gentiana acaulis L.) -використовують як декоративну рослину, є рідкісним[10]

Тирлич хрещатий (Gentiana cruciata L.) -як лікувальний засіб використовують для покращення секреції шлунково-кишкового тракту,як сечогінний засіб,також тирлич хрещатий має антисепричну дію(за хімічним складом схожий до тирличу жовтого [11].

Багато спиртних напоїв виготовляють із кореня тирличу. [12] Тирлич жовтий використовується для виробництва міцних спиртних напоїв, що виробляються в Альпах та в Оверні . [13] Деякі види збирають для виготовлення аперитивів, лікерів та трав'яних тоніків .

Корінь тирличу використовується як поширений ароматизатор для бітерів . Безалкогольний напій Moxie містить корінь тирличу. [14] Французький аперитив Suze також виготовляється із тирличу. Americano -аперитиви , що містять корінь тирличу для додання гіркого присмаку. [15] Він також є інгредієнтом італійського лікеру Aperol.

Основним гірким компонентом кореня тирличу є гентіопікрин (також званий гентіопікрозидом), що відносять до глікозидів . Японська група дослідників визначили 23 сполуки у свіжому корені тирличу. Гентіопікрин був відсутній у свіжому корені, тому, скоріше за все, він утворився під час сушіння та зберігання кореня.

Тирлич обмежено використовувався у парфумерії, зокрема як гліцеринове мило (Crabtree & Evelyn) та парфуми (Corday's Possession, 1937).

Молода рослина та старе листя щонайменше одного виду, Gentiana scabra, їстівні у переробленому вигляді. Історично відомо, що рослину використовували як їжу, коли інших джерел їжі було мало. [16]

Фармакологічне застосування

[ред. | ред. код]

Тирлич жовтий (Gentiana lutea ) використовується у фітотерапії при проблемах з травленням, лихоманці, гіпертонії, м'язових спазмах, гельмінтозах, ранах, раку, синуситі та малярії. [17] Дослідження щодо лікування тривожності та СДУГ у дітей показали мінімальну ефективність, але вищу за ефективність плацебо. [18] [19] [20] Було показано, що тирлич лікує диспепсію, викликаючи реакції, які підвищують судинний опір і зменшують навантаження на серце під час травлення. [21]

Листя та коріння gentiana punctata використовували у традиційній австрійській медицині внутрішньо та зовнішньо як лікер або чай при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, шкіри, опорно-рухового апарату, печінки та жовчовивідних шляхів, а також при дитячих хворобах лихоманці, грипі, ревматизмі та подагрі. [22]

Gentiana purpurea, тирлич крапчастий та gentiana pannonica використовують для виробництва тирличевого шнапсу, який застосовується як засіб для покращення травлення. В аюрведичній медицині вид тирличу, що знаходиться під загрозою зникнення , gentiana kurroo, використовували як лікарську сировину, але наразі замінили гімалайською рослиною Picrorhiza kurroa або Picrorhiza scrophulariiflora із традиційної китайської медицини.

Символізм

[ред. | ред. код]
Герб Німецькомовного співтовариства Бельгії
Емблема клану Мінамото

Квітка тирличу використовувалася як емблема клану Мінамото, одного із чотирьох великих кланів, які домінували в японській політиці періоду Хейан і згодом створили перший сьоґунат Камакуро після війни Мінамото і Тайри . Також це офіційна квітка (під назвою Enzian ) німецькомовної спільноти Бельгії .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Gentiana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Застосування тирличу.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Gentiana. Euro+Med Plantbase. Процитовано 15.05.2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15.05.2021. [Архівовано 2021-05-15 у Wayback Machine.]
  5. ↑ ТИРЛИЧ ЖОВТИЙ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  6. ↑ Тирлич жовтий використання. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  7. ↑ Grachev, A. Червона книга України Тирлич сніговий. redbook-flora.land.kiev.ua (амер.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2021.
  8. ↑ Тирлич весняний Gentiana verna L. - Червона книга України. redbook-ua.org (брит.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  9. ↑ Тирлич крапчастий - що лікує рослина, де росте, як зібрати та приготувати. Енциклопедія лікарських рослин України PEN.COM.UA. www.pen.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  10. ↑ Тирлич безстебловий Gentiana acaulis L. - Червона книга України. redbook-ua.org (брит.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  11. ↑ Svitlana, Автор (19 березня 2016). Тирлич хрещатий - Фактосвіт (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
  12. ↑ Ethnobotany of gentians. Gentian Research Network.
  13. ↑ Espace Avèze | Office de Tourisme du Pays de Salers. Архів оригіналу за 14 грудня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  14. ↑ Moxie: The distinctively different soda that New England loves. The Huffington Post. 1 березня 2013.
  15. ↑ Quinquina & Americano by Brand. Vermouth 101.
  16. ↑ Kunkel, Günther (1984). Plants for human consumption: an annotated checklist of the edible phanerogams and ferns. Koenigstein: Koeltz Scientific Books. ISBN 978-3-87429-216-0.
  17. ↑ Gentian. WebMD.
  18. ↑ Ernst E (Серпень 2010). Bach flower remedies: a systematic review of randomised clinical trials. Swiss Medical Weekly. 140: w13079. doi:10.4414/smw.2010.13079. PMID 20734279.
  19. ↑ Walach H, Rilling C, Engelke U (2001). Efficacy of Bach-flower remedies in test anxiety: a double-blind, placebo-controlled, randomized trial with partial crossover. Journal of Anxiety Disorders. 15 (4): 359—66. doi:10.1016/S0887-6185(01)00069-X. PMID 11474820.
  20. ↑ Pintov S, Hochman M, Livne A, Heyman E, Lahat E (2005). Bach flower remedies used for attention deficit hyperactivity disorder in children—a prospective double blind controlled study. European Journal of Paediatric Neurology. 9 (6): 395—8. doi:10.1016/j.ejpn.2005.08.001. PMID 16257245.
  21. ↑ McMullen MK, Whitehouse JM, Towell A (2015). Bitters: Time for a New Paradigm. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2015. doi:10.1155/2015/670504. PMC 4446506. PMID 26074998.
  22. ↑ Vogl S, Picker P, Mihaly-Bison J, Fakhrudin N, Atanasov AG, Heiss EH, Wawrosch C, Reznicek G, Dirsch VM, Saukel J, Kopp B (Жовтень 2013). Ethnopharmacological in vitro studies on Austria's folk medicine—an unexplored lore in vitro anti-inflammatory activities of 71 Austrian traditional herbal drugs. Journal of Ethnopharmacology. 149 (3): 750—71. doi:10.1016/j.jep.2013.06.007. PMC 3791396. PMID 23770053.

Література

[ред. | ред. код]
Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тирлич&oldid=47821048