Токсикоманія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Токсикома́нія — хвороба, яка характеризується психічною, а іноді й фізичною залежністю від психоактивної токсичної речовини не віднесеної до списку наркотиків.

Токсикоманія як патологічний потяг змінює психічний стан залежної людини, викликається снодійними засобами (барбітурати), транквілізаторами (діазепам — седуксен тощо), психостимуляторами (циклодол тощо).

Види токсикоманій[ред. | ред. код]

Психоактивна токсична речовина може мати ті ж властивості, що й наркотик, але соціальна небезпека її вживання дещо менша, і, відповідно, офіційно наркотиком вона не визнана.

З клінічних позицій наркоманії та токсикоманії патогенетично досить схожі. Для них характерне поступове формування тріади синдромів:

  1. поява синдрому лікарської залежності (залежність психічного та фізичного комфорту від прийому препарату);
  2. поступова зміна толерантності з підвищенням доз та зміною форми сп'яніння;
  3. наявність абстиненції та невгамовного (фізичного або компульсивного) потягу до препарату, тому що життєдіяльність організму нормалізується лише при певному рівні наркотизації.

Методи запобігання токсикоманії[ред. | ред. код]

Промислово-технологічні[ред. | ред. код]

Насамперед побутової хімії видаляється толуол , як то було наприклад з клеєм "Момент 1" Російського виробництва ще в 2000 році , де толуол був замінений на ацетон . Цього ж прикладу пішли і деякі інші виробники клею і лакофарбових матеріалів.У 2000 - 2001 році на упаковці клею "Момент 1" так і писалося "Нова формула - без толуолу" .Тим самим токсикомани втратили інтерес до цієї продукції.

Законодавчі заходи[ред. | ред. код]

На території України , Російської Федерації , Білорусії , Казахстану та інших пострадянських держав введені заборони на продаж тих чи інших речовин неповнолітнім . Саме вживання таких речовин не за призначенням не обмежена ніякими законами , але в разі затримання токсичне сп'яніння прирівнюється до алкогольного або наркотичного і тягне відповідні наслідки , як, наприклад, позбавлення водійських прав або навіть у певних випадках позбавлення волі.

План лікування хворих на токсикоманію[ред. | ред. код]

Перший (попередній етап)[ред. | ред. код]

  • припинення вживання токсичної речовини
  • дезінтоксикаційна терапія
  • вітамінотерапія
  • симптоматична терапія.

Основний етап[ред. | ред. код]

  • активна антитоксикоманічна терапія
    • умовно-рефлекторна терапія
    • сенсибілізуюча терапія
  • немедикаментозна
    • сорбційні методи (гемосорбція, гастроентеросорбційна детоксикація)
    • квантова автогемотерапія
    • рефлексотерапія
    • лазерорефлексотерапія
    • екстремальна кріопунктура, магніторефлексотерапія та ін.
  • психотерапія
    • індивідуальна гіпносугестивна психотерапія
    • колективна сугестивна терапія
    • опосередкована психотерапія (плацебо-терапія)
    • емоційно-стресова терапія (варіант «кодування» за О. Р. Довженко)
    • аутогенне тренування.

Третій етап (підтримуюча терапія)[ред. | ред. код]

  • підтримуюча терапія
  • повторні курси умовно-рефлекторної та сенсибілізуючої терапії
  • стимулююча терапія
  • трудотерапія
  • соціотерапія — вирішення соціальних, побутових та сімейних проблем.

Клінічна картина та перебіг кожної форми токсикоманії мають свої особливості, що пов'язано з фармакологічною активністю препарату, та його токсикогенними властивостями.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дунаевский Владимир Владимирович, Стяжкин Владимир Дмитриевич. Наркомании и токсикомании. — Лининград : «Медицина». Ленинградское отделение, 1990. — 208 с. — (Библиотека среднего медработника) — 40 000 прим. — ISBN 5-225-01334-1. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]