Томіславград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томіславград
Tomislavgrad
—  місто  —
Томіславград
Вулиця Міят Томіч у Томіславграді
Вулиця Міят Томіч у Томіславграді
Герб Томіславград
Герб
Координати: 43°43′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 17.233° сх. д. / 43.717; 17.233
Держава Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Суб'єкт конфедерації Flag of the Federation of Bosnia and Herzegovina (1996-2007).svg Федерація Боснія і Герцеговина
Кантон Лівненський кантон
Громада Томіславград
Уряд
 - Муніципалітет; голова Іван Вукадін (ХДС БіГ)
Площа
 - Повна 966 км²
Висота над р.м. 900 м 
Населення (перепис 1991)
 - Усього 30 009
 - Густота 31,1/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) +387 34
Веб-сайт: http://www.duvno-online.com
Розташування муніципалітету Томіславград у межах Боснії і Герцеговини.
Розташування муніципалітету Томіславград у межах Боснії і Герцеговини.
Томіславград is located in Боснія і Герцеґовина
Томіславград
Томіславград
Розташування міста Томіславград
Томіславград

Томіславград (хорв. Tomislavgrad) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Центр однойменного муніципалітету, який входить до 10-го кантону Федерації Боснії і Герцеговини.

Назва[ред.ред. код]

Назва міста означає буквально «Місто Томіслава». Цією назвою було замінено історичний топонім Дувно в 1925 році королем Югославії Александром І на честь короля Томіслава, якого в цій місцевості в 925 р. було зведено на престол як короля Хорватії. Після Другої світової війни соціалістична Югославія відновила первісну назву Дувно. У 1990 рр. місто було знову перейменовано на Томіславград. Попри це мешканці Боснії і Герцеговини часто звуть місцевих жителів "Duvnjaci" (дувняки, жителі Дувна), а саме місто часто йменують «Дувно». Крім того, місто інколи називають просто «Томіслав». Римсько-католицька єпархія в цьому краї досі називається Мостарсько-Дувненська римсько-католицька єпархія. Назва Дувно (раніший варіант Думно) походить від іллірійського слова d´lmno, що значить «пасовище» і відповідно dalma (dëlma) означає вівця, а отже, назва міста споріднена з назвою однієї з трьох основних історичних складових Хорватії — Далмації. За часів Римської імперії місто називалося Delminium, а в добу Королівства ХорватіяŽupanjac. Під владою Османської імперії воно називалось Županj-potok, а в часи панування Австро-УгорщиниŽupanjac.

Базиліка святого Ніколи Тавелича в Томіславграді
Мечеть Джуджа Джафер у Томіславграді, зведена до 1615 р.

Положення[ред.ред. код]

Томіславград розташований за 38 км [1] від столиці Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (або — за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині ФедераціїГерцег-Боснійської жупанії), міста Лівно, за 88 км [1] від Мостара, за 162 км[1] від Сараєво,[1] за 161 км [2] від Баня-Луки, та за 91 км [1] від Спліта.

Демографія[ред.ред. код]

1971[ред.ред. код]

Всього 33 135 жителів

1981[ред.ред. код]

Всього 30 666 осіб

1991[ред.ред. код]

У 1991 році в муніципалітеті Томіславград проживало 30 009 осіб, у тому числі:

Саме місто налічувало 5 993 мешканців, у тому числі:

  • 67% хорватів
  • 27% мусульман
  • 4% сербів
  • 1% югославів
  • 1% інших

Історія[ред.ред. код]

Стародавні часи[ред.ред. код]

Первісно місцевість населяло іллірійське плем'я далматів,[3] які заснували в межах нинішнього Томіславграда своє головне місто Делмініум,[4] що розташовувалося на горі Ліб. На початку І століття після довготривалого і запеклого опору далматів підкорили римляни і спорудили нове місто Делмініум. Римський Делмініум розташувався на місці теперішньої римо-католицької базиліки, названої на честь першого хорватського святого Ніколи Тавелича.

Королівство Хорватія[ред.ред. код]

Хорвати заселили цю місцевість у VII столітті, перейменовуючи поселення на Жупаняц. Землі навколо Томіславграда відігравали важливу роль у хорватській історії раннього середньовіччя. Як засвідчує Літопис попа Дуклянина, найважливішою подією цього періоду була перша Рада (Сабор) Хорватії 753 року. Саме на дувненській горі Ліб з приходом хорватів в околиці Дувна було закладено перший хорватський княжий двір у Боснії і Герцеговині, де князь Будимир приймав послів папи Стефана II і візантійського імператора Костянтина V і де було завершено підготовку до Великої державної і церковної Ради. На цьому з'їзді державу було поділено на три основні області з декількома меншими самоврядними краями, кордони яких визначалися адміністративним поділом Стародавнього Риму. Встановлювалися спосіб управління, податки і судочинство. На з'їзді складався протокол латиною, який було відразу перекладено хорватською мовою. У зв'язку з відсутністю відповідного терміна в хорватській мові, опубліковану працю назвали грецьким словом Methodos, тобто книга для системного управління державою. Methodos був першим писемним твором, написаним хорватською, як і взагалі слов'янською мовою.

Прийнято вважати, що саме на цьому місці в 925 році відбулася урочиста коронація короля Томіслава. За свідченням трактату Костянтина VII Багрянородного De Administrando Imperio хорватське військо на той час налічувало 60 000 кіннотників, 100 000 піхотинців, військово-морський флот з 80 великих суден, на кожному з яких по 10-20 моряків. Таких сильних армій у тогочасній Європі було мало, з таким військом Томіслав розбив угорців і болгар. Після цих перемог князь об'єднав всі малі й великі хорватські землі та міста Спліт, Трогір, Задар, Осор, Раб і Крк в одній великій державі. Безперечним знаком посилення могутності хорватської держави була хорватська королівська корона, яку вкупі з мечем і щитом прислав Томіславу папа Іоанн X.

Королівство Боснія[ред.ред. код]

Дувненське поле з містом Жупаняц перебувало у володінні хорватських королів до другої половини ХІІІ століття, коли воно перейшло у володіння дворянської сім'ї Шубич, а в 1325 році — під владу бана Боснії Степана II Котроманича, залишаючись у володінні його роду до турецького завоювання.

Османська імперія і Австро-Угорщина[ред.ред. код]

Османи володарювали в цій місцевості до 1878 р., після чого вона стала частиною Австро-Угорщини до розвалу останньої в 1918 р.

Королівство Югославія[ред.ред. код]

У 1925 році Дувно було перейменовано на Томіславград королем Александром І. З утворенням Хорватської бановини, Дувненський край увійшов до її складу і ось так дочекався створення НДХ 10 квітня 1941 року. Про те, в якому настрої зустрінуто виникнення нової хорватської держави в Дувні свідчить один документ, що зберігся в Історичному архіві в Мостарі, в якому буквально пишеться: «Після розпаду Королівства Югославії, хорвати в Дувно раділи, серби були розчаровані, а мусульмани — 2:1».

Друга світова війна[ред.ред. код]

Комуністична Югославія[ред.ред. код]

Після того, як Томіславград було завойовано партизанами, його було перейменовано на Дувно. Як і більшості міст Західної Герцеговини, Томіславграду було начеплено тавро про-устаського і про-фашистського краю. Тому високопосадовці СФРЮ ставилися до міста як до ізгоя. У місто вкладалося дуже мало коштів. Це породило страшенні злидні і багато людей переселилися в Загреб і Далмацію, а також у Німеччину як заробітчани. Сьогодні багато уродженців Томіславграда приїжджають звідусіль до своїх близьких родичів у місто на вихідні дні.

Незалежна Боснія і Герцеговина[ред.ред. код]

Дувно знову перейменовано на Томіславград.

Економіка[ред.ред. код]

Готель «Томіслав»

Сьогоднішній Томіславград перебуває в дуже важкій економічній скруті. Багато людей емігрували з нього в 1960-х і 1970-х роках, але здебільшого під час війни в 1990-х роках. Більшість із них перебралися до Хорватії (переважно в Загреб), Західної Європи (Німеччина) та Австралії. Ті, що лишилися, працюють на будівництвах у Далмації та Загребі.

Серед фірм, що працюють у місті, є кілька великих компаній, таких як кабельний завод «Капіс Томіславград», торговельний центр «Продекс» та декілька транспортних і будівельних компаній. Під час Боснійської війни було закрито місцеву фабрику пластмас, яка так і не відновила роботу.

У місті є чимало барів і букмекерських контор.

Пам'ятки і культура[ред.ред. код]

У центрі міста Томіславград височить величний пам'ятник на честь короля Томіслава І роботи скульптора Вінки Баґарич з Загреба, встановлений у​ 1990-х роках після війни в Боснії і Герцеговині.

Пам'ятник королю Томіславу

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д [1]
  2. MIchelin route planner Tomislavgrad-Banja Luka
  3. The Cambridge Ancient History Vol. 11: The High Empire, AD 70-192 by Peter Rathbone, page 597, "... One such place was Delminium, from which the Illyrian Delmatae took their name, attacked more than once by Roman consuls ..."
  4. Wilkes, J. J. The Illyrians, 1992, ISBN 0631198075, Page 188, "... after whom the Roman province Dalmatia was named, their own name being derived from their principal settlement Delminium near Duvno. Beyond the Dinara, Delmatae occupied the plains of Livno, Glamoc, and Duvno, ..."

Координати: 43°43′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 17.233° сх. д. / 43.717; 17.233